Гострий гайморит або синусит являє запальне захворювання придаткових пазух носа, що розвивається як ускладнення риніту. При цьому відбувається заповнення порожнин пазух рідким секретом або слизом, яка є середовищем для розвитку патологічних мікроорганізмів, що призводять до інфікування та подальшого їх нагноєння.

Які ж причини гострого гаймориту?

Збудниками гаймориту найчастіше є стрептокок, стафілокок, протеї, кишкова паличка, які активуються під впливом факторів і викликають запалення в приносових пазухах.

Сприятливі фактори можуть бути представлені:

Гострий гайморит: симптоми і методи лікування

  • вродженими аномаліями розвитку структур в порожнині носа;
  • поліпами в носових проходах;
  • алергічні риніти;
  • викривленням носової перегородки (уродженим або травматичним).

Класифікація гаймориту

В залежності від характеру запалення виділяють наступні форми гаймориту:

  • серозний
  • катаральний
  • гнійний
  • пристеночно-гіперпластичний
  • поліпозно.

Враховуючи етіопатогенетичні чинники, можна виділити:

  • травматичні
  • вірусні
  • бактеріальні
  • грибкові
  • змішані
  • алергічні.

Гострий гайморит: симптоми і методи лікування

В залежності від того, яка пазуха залучена в запальний процес, виділяють:

  • гострий гайморит — запалення верхньощелепної придаткових пазух
  • фронтит — запалений процес в лобовій придаткових пазух
  • етмоїдит — гостре запалення осередків гратчастої кістки
  • сфеноидит — гострий катаральний гайморит (синусит), що локалізується в клиноподібної пазух.

По локалізації гострий гайморит може бути:

  • гострий лівобічний гайморит
  • гострий правобічний гайморит
  • гострий двосторонній гайморит.

Клінічні прояви гострого гаймориту

Симптоми гаймориту можуть бути представлені:

  • неприємними відчуттями в носових ходах і навколоносовій області, над очима, які з часом посилюються. З ранку больові відчуття не дуже інтенсивні, їх вираженість збільшується до кінця дня. Через деякий час біль здобуває тотальний характер і поширюється по всій області голови. При гострому лівосторонньому гаймориті або гострому правосторонньому гаймориті больові відчуття локалізуються тільки на відповідній патологічного процесу стороні;
  • утрудненням носового дихання, закладеністю носа, які носять постійний характер або супроводжуються невеликими періодами поліпшення. Можливо також змінне поява закладеності носа то на лівій, то на правій половині. Голос при цьому стає гугнявим;
  • нежиттю, який носить постійний характер і супроводжується виділенням слизового (прозорого) або гнійного (жовтого, зеленого) секрету з носових ходів;
  • підвищенням температури до 38° і більше;
  • нездужанням, слабкістю, зниженням апетиту, порушення сну.

Діагностика гострого гаймориту

Діагноз «гострий гайморит» можна виставити на підставі скарг пацієнта, даних анамнезу захворювання (наявність перенесених інфекційних захворювань, наявність хронічних процесів в порожнині рота, носа) і результатів інструментального обстеження. Так для діагностики гаймориту застосовують наступні методи:

  • диафаноскопию, яка проводиться в темному приміщенні і полягає в просвічуванні лицьових кісток за допомогою діафаноскопа
  • рентгенографію, з допомогою якої можна визначити вогнища затемнення в ділянці верхньощелепної пазухи і оцінити їх характер
  • томографію
  • термографію
  • ультразвукове сканування
  • фіброендоскопія
  • зондування пазух через природні соустья
  • пункцію пазух
  • микрориноскопию.

Лікування гострого гаймориту

Як лікувати гострий гайморит? Це питання турбує всіх пацієнтів, які досить тривалий період страждають від цієї недуги.

Гострий гайморит лікується лікарем-оториноларингологом в умовах стаціонару. У боротьбі з цим захворюванням застосовують консервативні методи лікування, так і хірургічні способи.

Консервативне лікування

Гострий гайморит: симптоми і методи лікування

Консервативне лікування полягає у застосуванні судинозвужувальних препаратів, це можуть бути спреї, краплі, інгалятори. Широко використовуються «Нафтизин», «Назол», «Санорин», «Длянос». Всі ці препарати призводять до звуження судин, що знімає набряк слизової і знижує продукцію секрету.

Призначаються при гострому гаймориті і антибактеріальні препарати, наприклад, групи цефалоспоринів, антигістамінні засоби (кларитин, супрастин).

Але слід пам’ятати, що закопувати спочатку потрібно судинозвужувальні краплі, а вже потім антибактеріальні та антигістамінні!

Обов’язковим є промивання носа антисептиками, наприклад, хлоргексидином, фурациліном.

Хороший ефект дає поєднання медикаментозного лікування і фізіотерапевтичних процедур, наприклад, УВЧ на область навколоносових пазух, УФО носових ходів.

Хірургічні методи лікування

З хірургічних методів найбільш широко використовують пункцію навколоносових пазух, під час якої видаляють їх вміст, а потім промивають порожнину антибактеріальними розчинами.

Також після пункції в області проколу ставиться спеціальна трубочка (катетер), за допомогою якого і промивають пазуху, потім кожен день.

Даний метод має гарну ефективність і сприяє швидкому одужанню. Але він має і один мінус – процедура супроводжується досить-таки неприємними відчуттями.

Заходи профілактики гострого гаймориту

Основні профілактичні заходи при гострому гаймориті спрямовані на своєчасне лікування інфекційних захворювань, наприклад, ГРВІ, скарлатини, грипу, санацію вогнищ хронічної інфекції (видалення каріозних зубів), усунення факторів, що сприяє розвитку даного захворювання (виправлення викривлення носової перегородки, видалення синехій, атрезий носової порожнини). Важливу роль у профілактиці гаймориту відіграє загальне загартування організму, зміцнення імунітету за допомогою прийому вітамінних комплексів, імуномодулюючих засобів.

Соц закладки
Соц закладки