Така хвороба, як ангіна, може з’явитися зовсім несподівано і при цьому також несподівано себе вести під час лікування. Часто багато хто не звертають уваги на це захворювання, але воно має ряд наслідків, які можуть зіпсувати здоров’я на все життя. Отже, розберемо, що за захворювання ангіна і які її причини.

Головні причини виникнення ангіни

Діагностика ангіни

Ангіною називається запалення піднебінних мигдалин бактеріальної етіології. Виділяють катаральну ангіну, коли є легке почервоніння мигдалин, і гнійну її форму. Остання зустрічається на порядок частіше.

Що ж стосується причини захворювання на ангіну, то основним збудником є бактерії стафілококи стрептококи або (співвідношення 9/1). Заразитися цією недугою можна по-різному: повітряно-крапельним або аліментарним шляхами (наприклад, при використанні одного посуду). Так що якщо серед ваших близьких є хворий ангіною, обмежте його доступ до загальних предметів побуту.

Серед іншого, причини ангіни мають хронічний характер, приміром, той же тонзиліт або риніт можуть сприяти розвитку захворювання в подальшому. Але, як би там не було, найбільшою проблемою є діагностика цієї хвороби. Слід виділити ряд помилок, які часто допускають при цьому багато хто з лікарів. Спірні симптоми:

  • лихоманка;
  • висипання шкірних покривів;
  • сльозяться очі;
  • поліаденіт;
  • ураження легенів;
  • ураження кишечника;
  • зміни в ротоглотці.

Якщо розглядати лихоманку як симптом, то ангіні вона не властива, тому, якщо вона триває більше 5 днів, слід шукати вірус, який її викликає, оскільки, найімовірніше, діагноз ангіна помилковий.

Наступним пунктом йдуть висипання шкірних покривів, адже причини тонзиліту не можуть викликати подібного ефекту (крім герпетичних). Якщо спостерігається це поєднання, то необхідно забути про діагностованою ангіні і починати шукати правильний варіант (серед таких може бути скарлатина, ентеровіруси та інші). Висип допустима лише у разі, коли вона з’являється внаслідок лікування захворювання, тому лікуючий лікар повинен переконатися в її лікарську походження.

Головні причини виникнення ангіни

Коньюктівіт не є симптомом ангіни

Сльозяться очі, гострий кон’юнктивіт – це зовсім не причини ангіни. Так що в поєднанні цієї недуги і тонзиліту потрібно розглянути варіанти аспираторных або аденовірусних інфекцій. У випадку з ринітом згадується загадка про курку та яйце: риніт може дати ускладнення у вигляді ангіни, але з’явитися в зворотному порядку риніт вже ніяк не може. Якщо ж таке сталося, то варто серйозно задуматися про профілактику гострих респіраторних захворюваннях.

Ще одна помилка – це поліаденіт (лімфовузли). Нормально, якщо трохи запалитися регіонарні до миндалинам лімфовузли, такі як передньо-шийні або углочелюстные, але якщо запалився інший лімфатичний вузол, то це може бути інфекція. Приміром, той же мононуклеоз або лімфолейкоз та інші.

До речі, ангіна також не може стати причиною ураження легень, і ті духовні причини, які приписують захворювання тонзилітом, часто перебільшують.

Левова частка омани припадає на шлунково-кишковий тракт і кишечник в цілому. Хоча підтвердження клінічного ураження кишечника ніколи не зустрічалося. Причиною може бути гострий апендицит або холецистит, якщо в ряди причин затесався гострий тонзиліт, то саме час подумати про псевдотуберкулезе або ентеровірусних інфекціях.

Особливу увагу приділяють проблемам змін в ротоглотці: різка гіперемія піднебінних дужок і язичка, до загального наприклад. Набряк має право бути, але не надто яскраво виражений, крім, хіба що, язичка. Що стосується мигдаликів, то вони або трохи набряклі (катаральна форма), або видно нагноівшіеся фолікули (фолікулярна форма), або в лакунах є гнійні скупчення (лакунарна форма), або ж чітко видно некроз тканин (некротична форма). У разі якщо на гиперемированных мигдалинах спостерігаються дрібні бульбашки, то це не ангіна, а ентеровірусна інфекція, яку часто називають герпетичної.

Слід чітко знати, що наліт при захворюванні тонзилітом ніколи не виходить за межі мигдаликів, в іншому випадку потрібно почати діагностику і лікування іншого захворювання (дифтерія, мононуклеоз).

Головні причини виникнення ангіни

Відмінності ангіни (1-2) від дифтерії (3-4)

Не менш важливим моментом буде фокусування уваги на диференціальному діагнозі ангіни і дифтерії. Відбувається це тому, що молоді лікарі все рідше зустрічаються із захворюванням, іменованим дифтерія, і мають деякі складності в правильному її діагностуванні. І тому треба чітко знати, чим ангіна відрізняється від дифтерії.

Існує кілька клінічних форм, що відрізняють ці захворювання один від одного, про яких частенько забувають на практиці із-за схожості:

  • островчатой дифтерії та фолікулярної ангіни;
  • плівковою дифтерії та лакунарної ангіни.

У першу чергу потрібно ретельно проаналізувати загальну картину, всі симптоми цих захворювань, і тільки після цього перейти до місцевих проявів. У результаті коефіцієнт помилкового діагнозу різко зменшиться.

Симптомами загальної інтоксикації має плівчаста дифтерія (це все та ж млявість, головний біль, анорексія та депресії), але при цьому їх прояви протікають не дуже яскраво. Що ж стосується лакурной ангіни, то тут протилежна ситуація – початок хвороби протікає дуже бурхливо (можлива навіть лихоманка), при цьому може спостерігатися озноб, в той час як при дифтерії його не буває.

У хворого гострим тонзилітом особа гиперемированно, а ось при дифтерії можна побачити хіба що легку блідість. Те ж саме стосується і болі в гортані при ковтанні – в першому випадку вона виражена різкіше. Така особливість трапляється з-за того, що при ангіні підвищене слиновиділення, і тому хворому доводиться часто ковтати слину. У той час як при локалізованої дифтерії салівація пригнічується і немає необхідності у вимушених ковтальних рухах.

Головні причини виникнення ангіни

Симптоми дифтерії

Також піднебінні дужки і мигдалини можуть бути однаково гиперемованими і набряклими при будь-якому з захворювань. А ось що стосується нальоту, то він має ряд відмінностей як за характером, так і по локалізації. У випадку з пленчатой дифтерію наліт розташований у районах опуклих поверхонь мигдалин. А ось при лакунарній ангіні наліт має протилежне властивість, йде в протихід і «виповзає» з глибини лакун, де вони найбільш виражені.

На перших стадіях обох захворювань нальоти можуть бути досить щільними і білими. Тому відрізнити дві хвороби в цей період, грунтуючись на нальоті мигдалин, можна тільки за місцем його дислокації. У разі якщо, піднімаючись з глибини лакун, наліт зможе перетворитися в плівчатий, то тоді такий спосіб порівняння не діє. Єдиною відмінністю буде щільність нальоту. У хворих на ангіну наліт стає рихлим і може бути очищений стерильним тампоном, в той час як з дифтерійною хворобою наліт прибрати неможливо, оскільки він стає більш щільним.

Дифтерія має ряд серйозних ускладнень. Серед іншого виділяють міокардити, порушення серцевого ритму, паралічі дихальних м’язів і навіть пошкодження нервової системи. Ангіна теж має досить серйозні ускладнення: ревматизм та гломерулонефрит. Ці захворювання з’являються через згубного впливу гострого тонзиліту на імунну систему, аж до зруйнування її складових. Це може бути викликано поганим або недостатнім лікуванням ангіни і неустраненным вірусом стрептокока в організмі.

Думка про те, що найкращим профілактичним засобом проти цих двох захворювань буде видалення мигдалин в корені помилково! Оскільки така процедура не позбавляє від захворювань глотки, і замість видалених органів удар на себе беруть задня стінка носоглотки і язичні мигдалини, що призводить до плачевних наслідків.

Та й операція – це досить радикальне рішення, яке може погано вплинути на загальний стан всієї імунної системи, оскільки гланди є одними з органів імунної системи. Тому останнім часом від терапії подібного роду почали відмовлятися.

Основним профілактичним методом у випадках ангіни і дифтерії буде активна імунізація організму анатоксинами (нешкідливі токсини, які здатні індукувати вироблення антитіл до токсину).

Головні причини виникнення ангіни

Профілактика ангіни

Не зайвим буде і загальне загартовування організму, в тому числі систематичні фізичні навантаження, повітряні ванни і обтирання. Слизову оболонку глотки теж необхідно тренувати: полоскати горло водою, поступово знижуючи температуру. Якщо є схильність до захворювань подібного роду, то не заважає переглянути свій раціон харчування, який повинен відповідати віковим потребам, а також містити в собі необхідну кількість мікроелементів.

Важливим моментом є дотримання особистої гігієни. У вас завжди має бути свій рушник, посуд та інші особисті речі. Обмежте себе від загального користування речами індивідуального призначення, виробіть в собі звичку огиди, адже це не завжди погано.

Не останніми в списку будуть систематичне спостереження у лікаря і здача аналізів. У цьому випадку можна вчасно успішно діагностувати захворювання, у разі його появи ще на ранніх стадіях, і вилікувати без особливих ускладнень і проблем.

Соц закладки
Соц закладки