Дуже часто у дітей спостерігається патологічне порушення харчування, яке супроводжується маленьким у порівнянні з нормами приростом маси тіла по відношенню до віку і зростання. Якщо дане відставання складає більше 10%, діагностується гіпотрофія, яка найчастіше проявляється до 3-ох років.
У педіатрії дане захворювання розглядається як самостійний вид дистрофії. Так як гіпотрофія у дітей раннього віку супроводжується дуже серйозними порушеннями в організмі (збій обмінних процесів, зниження імунітету, відставання мовного і психомоторного розвитку), важливо своєчасно виявити захворювання і почати лікування.
Причини захворювання
Правильно виявлені причини гіпотрофії допоможуть лікарям призначити оптимальне в кожному конкретному випадку лікування. До патологічного розладу харчування дитини можуть призвести фактори пренатального або постнатального періоду.
ВНУТРІШНЬОУТРОБНА ГІПОТРОФІЯ
- несприятливі умови для нормального розвитку плоду під час його виношування (шкідливі звички жінки, недостатнє харчування, недотримання режиму дня, екологічні та виробничі шкідливості);
- соматичні захворювання майбутньої мами (цукровий діабет, пієлонефрит, нефропатія, порок серця, гіпертонія) і її нервові зриви, постійна депресія;
- патології вагітності (гестоз, токсикоз, передчасні пологи, фетоплацентарна недостатність);
- внутрішньоутробне інфікування плода, його гіпоксія.
ВНЕУТРОБНАЯ ГІПОТРОФІЯ
- вроджені вади розвитку аж до хромосомних аномалій;
- ферментопатія (целіакія, лактазна недостатність);
- імунодефіцит;
- аномалія конституції;
- білково-енергетичний дефіцит з-за мізерного або незбалансованого харчування (недогодовування, труднощі смоктання при плоских або втягнутих сосках матері, гіпогалактія, недостатня кількість молочної суміші, часте зригування, дефіцит мікроелементів);
- погане харчування годуючої матері;
- деякі захворювання новонародженого не дозволяють йому активно смоктати, а значить — повноцінно харчуватися: вовча паща, вроджений порок серця, заяча губа, родова травма, перинатальна енцефалопатія, ДЦП, пілоростеноз, алкогольний синдром;
- часті ГРВІ, кишкові інфекції, пневмонії, туберкульоз;
- несприятливі санітарно-гігієнічні умови: поганий догляд за дитиною, рідкісне перебування на повітрі, рідкісні купання, недостатній сон.
Всі ці причини дитячої гіпотрофії тісно взаємопов’язані, надають безпосереднє вплив один на одного, формуючи таким чином порочне коло, прискорює прогресування захворювання. Наприклад, з-за неправильного харчування починає розвиватися гіпотрофія, одночасно її посилення сприяють часті інфекційні захворювання, що призводить, у свою чергу, до порушення харчування і втрати ваги дитиною.
Класифікація
Існує спеціальна класифікація гіпотрофії у дітей в залежності від дефіциту маси тіла.
Перераховані вище три ступені гіпотрофії припускають різні симптоми і методи лікування.
Симптоми дитячої гіпотрофії
Зазвичай симптоми гіпотрофії у новонароджених визначаються вже в пологовому будинку. Якщо ж хвороба набута, а не природжена, уважні батьки за деякими ознаками навіть будинку зможуть зрозуміти, що їхня дитина хвора. Симптоматика залежить від форми недуги.
I ступінь
- задовільний стан здоров’я;
- нервово-психічний розвиток відповідає віку;
- зниження апетиту, але в помірних межах;
- блідість шкіри;
- знижений тургор тканин;
- витончення підшкірно-жирового шару (починається цей процес з живота).
II ступінь
- порушена активність дитини (збудження, млявість, відставання моторного розвитку);
- поганий апетит;
- блідість, лущення, в’ялість шкіри;
- знижений м’язовий тонус;
- втрата тканинами тургору та еластичності;
- зникнення на животі і кінцівках підшкірно-жирового шару;
- задишка;
- тахікардія;
- гіпотонія;
- часті отити, пневмонії, пієлонефрити.
III ступінь
- різке виснаження;
- атрофування підшкірно-жирового шару на всьому тулуб дитини;
- млявість;
- відсутність реакції на банальні подразники у вигляді звуку, світла і навіть болю;
- різке відставання в рості;
- нервово-психічна недорозвиненість;
- блідо-сіра шкіра;
- сухість і блідість слизових оболонок;
- м’язи атрофуються;
- втрата тканинами тургору;
- западіння джерельця, очних яблук;
- загострення рис обличчя;
- тріщини в кутах рота;
- порушення терморегуляції;
- часті зригування, блювоти, проноси, кон’юнктивіти, кандидозні стоматити (молочниці);
- алопеція (облисіння);
- може розвинутися гіпотермія, гіпоглікемія або брадикардія;
- рідкісне сечовипускання.
При виявленні гіпотрофії в дитини проводиться поглиблене обстеження для уточнення причин захворювання і відповідного лікування. Для цього призначаються консультації дитячих спеціалістів — невролога, кардіолога, гастроентеролога, генетика, інфекціоніста. Проводяться різні діагностичні дослідження (ЕКГ, УЗД, Ехокг, ЕЕГ, копрограма, біохімічний аналіз крові). На підставі отриманих даних вже призначається терапія.
Лікування захворювання
Амбулаторно проводиться лікування гіпотрофії I ступеня у дітей раннього віку, стаціонарно — II та III ступенів. Основні заходи спрямовані на:
- нормалізацію харчування;
- дієтотерапію (поступове збільшення калорійності і обсягу споживаної дитиною їжі + дробове, часте годування);
- дотримання режиму дня;
- організацію правильного догляду за дитиною;
- корекцію метаболічних порушень;
- медикаментозну терапію (ферменти, вітаміни, адаптогени, анаболічні гормони);
- при наявності тяжкої форми захворювання призначають внутрішньовенне введення глюкози, білкових гідролізатів, вітамінів, сольових розчинів;
- УФО;
- масаж з елементами ЛФК.
При своєчасному лікуванні захворювання I та II ступеня прогноз сприятливий, а ось при гіпотрофії III ступеня в 50 % випадків відзначається летальний результат.
Методи профілактики
Профілактика гіпотрофії у дітей передбачає щотижневий огляд у педіатра, постійну антропометрії і корекцію харчування. Про попередження такого страшного захворювання треба думати ще під час виношування малюка:
- дотримуватися режиму дня;
- вчасно харчуватися;
- коригувати патології;
- виключити всі несприятливі фактори.
Після народження дитини важливу роль грають:
- якісне і збалансоване харчування годуючої матері;
- своєчасне і правильне введення прикормів;
- контроль маси тіла;
- раціональний, грамотний догляд за новонародженим;
- лікування будь-яких, навіть спонтанно виникаючих супутніх захворювань.
Почувши такий діагноз, як гіпотрофія, батьки не повинні опускати руки. Якщо забезпечити дитині нормальні умови режиму, догляду та харчування, швидке і ефективне лікування можливих інфекцій, важких форм можна уникнути.
