Гіпертрофічний риніт — це захворювання, яке характеризується гіперплазією (розростанням) тканин, що вистилають порожнину носа. До таких тканин найчастіше відноситься слизова і підслизова оболонка носа, але іноді процес гіперплазії може захоплювати окістя і кісткові структури.
Гіпертрофія може носити локальний або дифузний характер. Найбільш часто гіпертрофуються структури нижньої носової раковини, набагато рідше — середньої. Причиною такої гіпертрофії може бути безліч факторів: робота в запилених приміщеннях і приміщеннях з шкідливими хімічними факторами, зловживання судинозвужувальними краплями (Ксилометазолин, Галазолін, Нафазолин та ін), різні ендокринні та алергічні захворювання, хвороби серцево-судинної системи.
Симптоми захворювання
Симптоми гіпертрофічного риніту безпосередньо залежать від патологічного процесу, який відбувається в порожнині носа. За рахунок розростання слизової оболонки і кісткових структур відбувається звуження носових ходів. В наслідок цього виникає утруднення дихання через ніс, постійна закладеність носа. Така закладеність практично не знімається застосуванням судинозвужувальних крапель, так як судинозвужувальні краплі спрямовані на зняття набряку слизової оболонки, а в разі гіпертрофічного риніту набряк мінімальний, переважає гіпертрофія. Із-за постійної закладеності носа голос стає гугнявим. Крім того, приєднується гіпо — або аносмія (зниження або втрата нюху). На початку стан гіпо – або аносмія носить оборотний характер, а при прогресуванні захворювання атрофуються клітини нюхового епітелію, виникає необоротна втрата нюху.
Фіброзна тканина, за рахунок якої відбувається гіпертрофія, здавлює лімфатичні щілини. В результаті цього відбувається порушення відтоку лімфи з порожнини черепа, виникає постійне відчуття тяжкості в голові, порушення сну, втрату працездатності. Також в результаті розростання слизової закриваються вивідні отвори придаткових пазух носа, що може призводити до виникнення синуситів. При гіпертрофії задньої частини нижньої носової раковини відбувається закриття глоткового отвору слухової труби, що в подальшому призводить до виникнення тубоотіта або навіть отиту. Гіпертрофія передньої частини носової раковини веде до закупорки вивідної отвори носослізного каналу, виникає сльозотеча, кон’юнктивіт, дакріоцистит.
Діагностика
Діагностика гіпертрофічного риніту ґрунтується на виявленні відповідних симптомів. Проте необхідний обов’язковий огляд оториноларинголога, який оцінює стан порожнини носа, прохідність носових ходів та ін. Для того, щоб оцінити ступінь гіперплазії, проводиться тест з застосуванням адреналіну. Під впливом адреналіну судини, що пронизують слизову оболонку, скорочуються, йде набряк тканин, але при переважанні гіпертрофії ступінь звуження носових ходів практично не змінюється. Адренализация використовується такий метод, як ріноманометрія. Він полягає в тому, що з допомогою спеціальної маски вивчають обсяг повітря, що проходить через ніс протягом 1 хв. При гіпертрофічному риніті цей обсяг знижується, тест з адреналіном дозволяє обчислити різницю в кількості минаючого повітря до і після застосування адреналіну та встановити ступінь гіпертрофії.
Стан, з яким важливо диференціювати гіпертрофічний риніт — вазомоторний риніт. Для вазомоторного риніту характерний набряк слизової, без яких інших її морфологічних змін. Він відбувається за рахунок нейровегетативних розладів, і пов’язаний з неадекватною регуляцією судинного тонусу, або має алергічну природу. Саме в диференціювання гіпертрофічного і вазомоторного ринітів допоможе тест з адреналіном.
Ще одним сучасним методом діагностики є ендоскопічне дослідження. Ендоскоп дозволяє докладно розглянути і оцінити проблему. Додатково показано проведення рентгенографії та комп’ютерної томографії приносових пазух.
Лікування
Лікування хронічного гіпертрофічного риніту в основному оперативне. Суть оперативного втручання полягає у видаленні гіперплазованих структур з метою полегшення носового дихання.
При гіпертрофічному риніті операція безпосередньо залежить від ступеня гіперплазії структур, які утворюють носові раковини. При незначній гіперплазії, коли судинозвужувальні краплі в достатній мірі здатні поліпшити носове дихання, застосовуються невеликі оперативні втручання: припікання розчинами хімічних речовин, ультразвукова дезінтеграція раковин носа, підслизова вазотомія, лазерна деструкція.
Якщо виражена гіпертрофія, в процес залучені кісткові структури і значно утруднене носове дихання, то виникає необхідність у більш об’ємних оперативних втручаннях. Застосовують операцію резекції носових раковин: нижню конхотомию, резекцію краю кістки нижньої носової раковини, зміщення носових раковин в сторони, до бічних стінок носа.
На початкових етапах можливе лікування гіпертрофічного риніту народними засобами. Ефективна дія надає промивання носа солоною водою, у неї так само можна додати йод. Сприятливий вплив на слизову носа роблять настої і відвари з різних трав: хвоща польового, шавлії, евкаліпта, ромашки. Ними рекомендують промивати ніс 2 рази на добу. Так само використовують нюхальну суміш з кореня копитняка, трави рути і буквиці листяної. Однак до того, як використовувати народні методи лікування, необхідно обов’язково проконсультуватися з оториноларингологом.
