Гідронефроз нирок у дітей: класифікація, симптоми, лікування

Зміст:

• Класифікація
• Симптоми
• Перинатальна діагностика
• Гідронефроз у новонароджених
• Гідронефроз при вагітності

Гідронефроз — захворювання, що характеризується порушенням відтоку сечі з чашечок і миски нирки і розширенням порожнинної системи органу. Підвищення тиску в нирці провокує уповільнення кровообігу, що згодом призводить до атрофії ниркової паренхіми.

Класифікація

Гідронефроз буває первинним (вродженим) та вторинними (набутими). Зазвичай це одностороннє ураження зачіпає ліву або праву нирку. Двосторонній гідронефроз, коли змінені обидві нирки, виявляють у 5-9% від усіх випадків захворювання.

Стадії захворювання:

Залежно від ступеня руйнування паренхіми нирки:

• 1 ступінь — паренхіма не порушена.
• 2 ступінь — паренхіма має незначні зміни.
• 3 ступінь — значні пошкодження ниркової паренхіми.
• 4 ступеня — паренхіма зруйнована.

Симптоми

Симптоми залежать від стадії і ступеня захворювання. На початку гідронефроз може ніяк не проявлятися, в подальшому по мірі розвитку хвороби з’являються наступні симптоми:

• болі в животі;
• порушення сечовипускання;
• домішка крові в сечі;
• виявлення об’ємного утворення в підребер’ї;
• інфекція сечових шляхів;
• підвищення температури тіла (при приєднанні інфекції).

Перинатальна діагностика

У дітей захворювання часто діагностується ще в період внутрішньоутробного розвитку, приблизно з двадцятого тижня вагітності. Гідронефроз нирки у плода визначається на підставі даних УЗД.

При незначних відхиленнях рекомендовано більш пильне спостереження за розвитком плоду, в ряді випадків патології нирок розростаються по мірі внутрішньоутробного розвитку дитини або в перші два-три місяці життя малюка, коли системи всіх органів починають працювати на повну силу. В особливо важких випадках вирішують питання про проведення лікування. Сучасні технології дозволяють проводити операції дитині ще до його народження, але тут слід враховувати ризики — ймовірність передчасних пологів і ускладнень. Аномалія розвитку нирок виявляється приблизно в 1% всіх вагітностей в нашій країні.

Гідронефроз у новонароджених

Іноді захворювання виявляється вже після народження дитини. Діагностика має свою специфіку через неможливість опитати хворого і визначити больовий симптом. Гідронефроз нирок у новонародженого можна запідозрити при виявленні крові в сечі, по збільшеному животику і неспокійного поведінки малюка. У новонароджених дітей нирки пальпуються досить добре, тому вже при огляді фахівець може визначити їх положення, приблизні розміри і припустити наявність яких-небудь змін. Для уточнення діагнозу проводять ряд досліджень: УЗД, рентген, аналізи крові і сечі.

Лікування гідронефрозу залежить від стадії, на якій він виявлений, і від причини його виникнення.

На першій стадії добре допомагають консервативні методи лікування, спрямовані на стимуляцію відтоку сечі. Часто початкові прояви хвороби зникають самі собою. Щоб виключити прогресування захворювання, дітям до трьох років показано УЗД кожні 3-6 місяців, дітям старшого віку – щорічно.

Друга ступінь гідронефрозу також може мати негативну або позитивну динаміку. У разі погіршення стану нирки і збільшення розширення балії по мірі спостереження, показано оперативне лікування. УЗД дітям першого року життя при другого ступеня гідронефрозу проводять раз в 2-3 місяці.

При сильній зміні нирки і переході захворювання в його третю ступінь проводиться виключно оперативне лікування. Найчастіше для лікування вираженого гідронефрозу у дітей застосовують пиелопластику. В ході цієї операції вирізають вузький ділянку сечоводу і формується нове широке з’єднання сечоводу і ниркової балії. Післяопераційний період перебування дитини в стаціонарі залежить від того, який вибраний спосіб відведення сечі з прооперованої нирки. Якщо ставлять катетер з нефростомой (спеціальної трубочкою-дренажем), то дитина пробуде в стаціонарі близько трьох тижнів. Якщо ж встановлено стент внутрішнього дренування, то виписка можлива через 5-9 днів. Для кожного пацієнта спосіб відведення сечі вибирається хірургом індивідуально під час проведення операції. Ефективність пиелопластики становить 92-95%.

Гідронефроз при вагітності

Саме в період вагітності організм відчуває великі навантаження на видільну систему. Зміщення внутрішніх органів в результаті росту плода є додатковою причиною порушення кровообігу в нирках і розвитку гідронефрозу. На початкових етапах хвороба може ніяк не проявити. Перші симптоми з’являються в результаті прогресування захворювання. З’являється виражена тягнучий біль у ділянці нирок, що віддають в пах. Виникає затримка сечовиділення, особливо під час больових нападів. Після закінчення нападу рясне виділення сечі. При появі цих симптомів слід негайно звернутися до лікаря.

Діагностують хворобу у вагітних на підставі огляду і аналізу сечі. У першому і другому триместрах вагітності уражена нирка може бути прощупана фахівцем з-за збільшення її розмірів. Для підтвердження діагнозу роблять УЗД. Рентгенологія та екскреторна урографія під час вагітності протипоказані.

Прогноз залежить від ступеня захворювання. Односторонній гідронефроз легкого ступеня не надто небезпечний для жінки, є всі шанси доносити вагітність і народити здорову дитину. Друга ступінь захворювання характеризується значним зниженням функцій нирки, тому рекомендовано переривання вагітності або згоду жінки на виношування. При постановці діагнозу двосторонній гідронефроз другого ступеня, або інфікований гідронефроз – вагітність протипоказана, може призвести до смерті жінки і плоду.

На тлі гідронефрозу у вагітних часто розвивається пієлонефрит, утворюються камені в нирках. Щоб уникнути ускладнень і запобігти прогресуванню хвороби, необхідно провести лікування. Основне завдання лікування полягає в стимуляції відтоку сечі, боротьбі із запорами, запобігання виникнення сечостатевих інфекцій. Так як при вагітності багато лікарські препарати протипоказані, терапія ведеться обережно. Призначаються фізіопроцедури, дієта, фізична активність, прийом вітамінів групи В. Якщо виникає цистит або пієлонефрит, потрібно відразу приступити до санації цих захворювань.

Жінки, які знаходяться у групі ризику (раніше перенесли гідронефроз, які мають порушення функції нирок) повинні ретельно готуватися до майбутньої вагітності, уважно стежити за своїм здоров’ям, пройти обстеження і профілактичне лікування, вчасно звертатися до лікаря у разі появи підозрілих симптомів. Ці заходи дозволять благополучно виносити і народити дитину, не підірвавши при цьому власне здоров’я.