Геморагічний цистит у жінок і дітей: симптоми і лікуванняГемороїдальний або геморагічний цистит — раптово почалося запальне захворювання слизової оболонки сечового міхура внаслідок потрапляння в організм бактерій або вірусів. У дорослих це явище може виникнути після радіотерапії або хіміотерапії під час застосування Циклофосфаміду та Ифосфамида. Геморагічний цистит у дітей виникає при вірусних захворюваннях або вроджених патологіях сечостатевої системи.

При запальному процесі в сечовому міхурі відбувається масштабне руйнування слизової оболонки, судини розширюються, їх прониклива здатність збільшується, виникає кровотеча.

Геморагічний вид циститу характеризується наявністю кров’яних виділень в сечі, які свідчать про більш глибокому ураженні слизових оболонок сечового міхура.

Епідеміологія

Геморагічний цистит зустрічається у 70% пацієнтів, які зазнали впливу високих доз Циклофосфаміду або Ифосфамида під час хіміотерапії, і до 15% пацієнтів, що перенесли опромінення тазової області при лікуванні злоякісних новоутворень. В останні роки нові методи опромінення дозволили знизити показник до 10%.

У дослідженні доктора Антуана Рюгери у 20 з 33 пацієнтів після трансплантації алогенних гемопоетичних стовбурових клітин (HSCT) геморагічний цистит розвинувся протягом 38 днів. Загальна захворюваність після 180 днів спостереження склала 62%.

В інформаційній статті «Фактори ризику та оцінка ступеня тяжкості лікування геморагічного циститу» були досліджені медичні карти пацієнтів, які проходили лікування в Меморіальному онкологічному центрі ім. Слоуна-Кеттеринга з 1986 по 2010 рік. Згідно з отриманими даними у 97 з 6 119 дітей (1,6%) був виявлений геморагічний цистит. Авторам огляду також вдалося виявити фактори, значно підвищували ризик захворювання:

  • вік більше 5 років;
  • чоловіча стать;
  • застосування Циклофосфаміду або Бусулфану;
  • трансплантація стовбурових клітин кісткового мозку і периферичної крові;
  • променева терапія тазової області;
  • діагноз рабдомиосаркомы, гострого лейкозу або апластичної анемії.

Класифікація

Симптомами гострого геморагічного циститу є часті і хворобливі сечовипускання, почуття не до кінця опорожненного сечового міхура, гіпотермія, озноб. Через деякий час сеча забарвлюється в рожевий або коричневий колір ― ознака наявності крові.

Всі ознаки гострої форми захворювання зникають протягом двох тижнів. При тривалому протіканні хвороби або неефективному лікуванні виникає хронічний гемороїдальний цистит, який характеризується рецидивами і ремісіями.

Під час загострень захворювання, симптоми схожі з гострою формою, але можуть протікати менш болісно. При ремісії (спадах) спостерігаються прискорені позиви до сечовипускання, загальний дискомфорт.

Геморагічний цистит у жінок і дітей: симптоми і лікування

Причини появи циститу з кров’ю

Причинами геморагічного циститу є аденовірус, полиомавирус, кишкова паличка, цитомегаловірус, медикаменти ряду цитостатиків (Ифосфамид, Циклофосфамід), радіотерапія.

Наступні шість факторів ризику сприяють виникненню захворювання:

1. Постійне затримування сечі в сечовому міхурі до стану переповненості, що приводить до розтягування стінок. Застій урини в органі сприяє порушенню його кровообігу.

2. Неможливість відтоку сечі внаслідок механічних або анатомічних перешкод, таких як звуження, здавлення або перегин сечовипускального каналу. Сторонні тіла по шляху руху урини (камені, згустки крові або гною) здатні пошкоджувати слизові, створюючи умови для інфікування.

3. Порушення нервової системи, ведуть до нездатності скорочення стінок сечового міхура.

4. Утворення пухлин в органах сечовидільної системи, що при розпаді може викликати вторинне інфікування.

5. Порушення особистої гігієни, безладні статеві зв’язки тягнуть за собою поширення бактерій і вірусів.

6. Знижений імунітет при ендокринних захворюваннях (цукровий діабет), гормональних перебоях під час вагітності, клімаксу) дає можливість інфекцій спокійно поширюватися і розмножуватися усередині організму.

Геморагічний цистит у жінок і дітей: симптоми і лікування

Симптоми захворювання

Головною ознакою геморагічного циститу є гематурія ― наявність крові в сечі. У пацієнта спостерігаються розлади сечовипускання, такі як:

  • полакіурія ― часті позиви до походу в туалет;
  • дизурія ― болісне сечовипускання;
  • ніктурія ― нічні позиви до спорожнення;
  • маленькі порції сечі.

До супутніх симптомів відносяться: специфічний запах від урини, ріжучі болі внизу живота, загальна слабкість, лихоманка і в рідкісних випадках уросепсис.

Діагностика захворювання

При перерахованих вище симптомах необхідно звернутися до уролога, діагноз встановлюється з історії хвороби і після обстеження. При підозрі на геморагічний цистит лікар спочатку досліджує живіт і поясницю пацієнта, щоб оцінити незвичайні розширення нирок і сечового міхура. У дітей лікар перевіряє наявність лихоманки, черевні маси і опухлий сечовий міхур.

Під час діагностики проводять збір зразка сечі. Нормальна людська урина є однорідною, наявність бактерій або гною в сечі вказує на інфекцію. Присутність гематурії може вказувати на гострі патології сечовивідних шляхів (гломерулонефрит, каменеутворення, ендометріоз, аденома простати, новоутворення).

Загальний аналіз крові покаже зниження кількості еритроцитів і гемоглобіну ― ознака крововтрат в організмі. Лабораторні дослідження на бактеріологічний посів дозволять виявити збудника, який став причиною розвитку геморагічного циститу і підібрати антибіотик, здатний знищити дану інфекцію.

Геморагічний цистит у жінок і дітей: симптоми і лікування
До апаратних методів діагностики відносяться ультразвукове дослідження, рентген, цистоскопія, цистоуретрограмма, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія. УЗД органів сечовидільної системи виконується при наповненому сечовому міхурі і на голодний шлунок. Це обстеження дозволяє розглянути структури і розміри органів, виявити наявність пухлин, каменів і інших утворень.

Рентгенівське дослідження несе випромінювання шкідливе для організму, тому повинно виконуватися не більше, ніж один раз на рік. Рентген дає можливість виявити зміщення і звуження органів, конкременти в нирках і сечовивідних шляхах, пухлини. Цистоуретрограмма являє собою рентгенівський тест, в якому використовують йод-барвник для якісного дослідження.

Цистоскопія ― метод дослідження сечового міхура і сечовивідних шляхів за допомогою цистоскопа. Даний апарат містить відеокамеру, яка відтворює зображення на моніторі комп’ютера. Цистоскопія дає можливість ретельно розглянути органи зсередини.

Сканування за допомогою комп’ютерної або магніторезонансної томографії може використовуватися для оцінки хворих з імовірністю наявності ракових пухлин у сечовому тракті. Дані методи є найбільш інформативними, тому що отримане зображення двовимірне. Мінусом такого дослідження є висока вартість процедури.

Геморагічний цистит у жінок і дітей: симптоми і лікування

Види лікування

Медикаментозне лікування геморагічного циститу полягає у прийомі антибіотиків та протимікробних засобів, які послаблюють присутні в організмі інфекції. До них відносяться Пеніцилін, Ампіцилін, Амоксицилін, Канефрон, Монурал, Сульфисоксазол, Нітрофурантоїном, Цефалоспорини або Фторхінолони. Кровоспинними препаратами є Дицинон і Етамзілат.

Особам будь-якої підлоги можуть бути призначені Феназопиридин або Флавоксат для полегшення хворобливого сечовипускання. Хворі на пієлонефрит можуть лікуватися оральними антибіотиками або внутрім’язовими дозами Цефалоспоринів.

Пацієнтам, які приймають ліки Циклофосфамід або Ифосфамид для лікування ракових новоутворень, додатково прописує препарат Месма ― сераорганическое з’єднання, яке змінює продукти розпаду цих речовин, роблячи їх менш токсичними. Загальні побічні ефекти включають головний біль, блювання, сонливість, втрату апетиту, кашель, висип. Використання під час вагітності представляється безпечним для дитини.

Хірургічними методами лікування є встановлення уретрального катетера, зрошення сечового міхура, переливання еритроцитів і тромбоцитів.

При наявності кров’яних згустків по ходу сечовивідних шляхів, потрібна установка уретрального катетера. Евакуація кров’яного тромбу може бути виконана шляхом розміщення трубки з широким просвітом.

Сечовий міхур можна зрошувати водою або розчином хлориду натрію. Використання переважно воду, вона може допомогти з лизисами згустку. Необхідно проявляти обережність, щоб не пересушити сечовий міхур і не викликати перфорування.

При анемії проводять переливання еритроцитів і тромбоцитів. Для даної процедури знаходять донора з відповідною кров’ю, щоб виключити аглютинацію і гемоліз еритроцитів, згортання тромбоцитів.

Хворим з гемороїдальних циститом призначається спеціальна молочно-рослинна дієта, що виключає прийом жирної, гострої та солоної їжі. Забороняється вживати каву, міцний чай, газовані напої. Рекомендується рясне питво.

Народні методи лікування полягають у вживанні відварів лікарських трав (ромашка, меліса, бузина, ялівець), мають протимікробну дію. Голковколювання і китайська медицина також можуть бути корисні при лікуванні цієї недуги.

Геморагічний цистит у жінок і дітей: симптоми і лікування

Можливі ускладнення

Дане захворювання призводить до утворення тромбу. Від згустків крові може статися уросепсис, залізодефіцитна анемія, розрив сечового міхура. Ускладненням є поширення інфекції з потоком крові, що призводить до зараження прилеглих органів.

При інфікуванні матки виникає захворювання ендометрит (запалення внутрішні маточного шару) для якого характерним є виділення крові і гною з піхви, постійні біль внизу живота, підвищення ризику викидня і безпліддя.

Попадання патогенних мікроорганізмів в нирки загрожує появи пієлонефриту, ниркової недостатності, гломерулонефриту. При несвоєчасному лікуванні дані захворювання можуть переходити в хронічну форму, для якої характерні рецидиви і постійний дискомфорт (біль в попереку, скрутне сечовипускання, ніктурія).

При збільшеній кількості кишкової палички в кишечнику можуть виникнути дисбактеріоз, порушення травлення, коліт, ентероколіт. Ознаками захворювань є розлад стільця, загальне нездужання, нудота, блювання, метеоризм, болі в животі і відсутність апетиту.

Поширення інфекції в піхві призводить до порушень мікрофлори піхвового середовища, вагінозу і вагиниту. Жінку мучать печіння і свербіж статевих органів, різкий запах виділень, неможливість вести статеве життя.

Патогенні мікроорганізми завдають шкоди передміхуровій залозі, може виникнути бактеріальний простатит. Чоловіка турбує хворобливе сечовипускання, нездужання, болі в паху, лихоманка, головний біль, відсутність ерекції.

Геморагічний цистит у жінок і дітей: симптоми і лікування

Профілактика захворювання

Лікарі рекомендують виключити ряд продуктів при даному захворюванні. Пацієнту необхідно утриматися від фруктів, що містять фруктову кислоту (цитрусові, ананас, яблука), яка здатна подразнювати слизові стінки сечового міхура.

Варто виключити з раціону харчування солодощі (тістечка, шоколад, цукерки, мармелад). При вживанні цих продуктів відбувається підвищення рівня цукру в крові. Глюкоза, яка проникає з уриною в сечовий міхур створює живильне середовище для розмноження мікробів, що виділяють токсичні речовини.

Необхідна повна відмова від алкогольних напоїв, при вживанні алкоголю відбувається зневоднення організму. Сеча стає концентрованою, виникає сечова кислота, яка призводить до подразнення стінок слизової сечового міхура.

Урологи рекомендують випивати один стакан журавлинного соку на добу — до складу журавлини входить проантоцианидина. Ця хімічна речовина не дає кишкової палички прикрепится до стінок органу. Також слід випивати кави від 4 до 6 чашок на добу, цей напій активує в мозку антидіуретичний гормон, спостерігається сечогінний ефект, відбувається вимивання патогенних мікроорганізмів.

Для профілактики даного захворювання слід уникати переохолодження, стресових ситуацій, незахищених статевих контактів. Рекомендується спостерігатися у лікаря (гінеколога, уролога, нефролога) для своєчасного призначення лікування, додержуватися водний режим не менш 2 літрів на добу.

Соц закладки
Соц закладки