Гайморит — захворювання, з яким прямо або побічно знайомий кожен. Але не багато хто усвідомлює його підступність і необхідність серйозного лікування. Однак, в деяких випадках не протипоказане домашнє лікування. Як це робити правильно — відповідь в статті.
Гайморит – «як багато в цьому слові»… Добра половина людства добре знайома з цим вимотує захворюванням. Його досить легко дістати і важко позбутися назавжди або хоча б надовго. Це відбувається тому, що воно сприймається людьми як «додаток» до застуди. А адже гайморит може спровокувати запальний процес у середньому вусі, в тканини очниці, зубах, фронтальних (лобових) пазухах і т. д. Тому кожна доросла людина має володіти хоча б мінімальними знаннями про те, як гайморит виникає і як лікується.
Його назва походить від гайморових пазух носа, які являють собою парні порожнини кістки верхньої щелепи. У них протікає запальний процес слизової оболонки, вона набрякає і обмежує дренаж слизу і гною в порожнину носа. Це і викликає такі симптоми, які геть позбавляють людей працездатності і буквально валять з ніг.
Гайморит буває гострий і хронічний. У першому випадку при правильно організованому лікуванні порожнини очищаються від гнійного вмісту, природна флора відновлюється і захворювання проходить безслідно. Процес стає хронічним, якщо терапія проведена не повністю. Тоді протягом року хвороба може часто повертатися навіть при незначному охолодженні організму, особливо в холодну пору року. Зниження імунітету, сезонне або викликаний перевтомою, також здатне спровокувати загострення.
Зважаючи на серйозність захворювання необхідно звернутися до лікаря, якщо:
· Яскраво виражені симптоми гострого гаймориту. Це тупий розпираючий біль в області гайморової пазухи, підвищена температура тіла (до 38 градусів), нудота або навіть блювання як ознаку інтоксикації організму;
· Частішають випадки загострення хронічного гаймориту або протягом 2-3 днів амбулаторного лікування немає ознак одужання. Можливо, знадобляться більш радикальні заходи в умовах стаціонару. Але після проведення додаткових аналізів може виявитися також, що причина захворювання визначена невірно, і запальний процес викликаний не перенесеним нежиттю, а гнійним захворюванням кореня зуба або грибковою інфекцією. Виявивши першопричину, необхідно призначити відповідну терапію.
Однак, якщо домашнє лікування вам не протипоказане, лікуйтеся, а не займайтеся справами. Обов’язково дотримуйтесь постільний або напівпостільний режим, пийте багато теплої води і в міру гарячого чаю з липою, малиною, м’ятою. Так як набрякла слизова носа стає більш чутливою до подразників зовнішнього середовища, уникайте впливу холодного повітря, алергенів і навіть коштів з яскраво вираженим запахом. Регулярно звільняйте від слизу ніс. Сякаючись, не перестарайтеся, так як можна поширити інфекцію на середнє вухо або лобові пазухи. Прогрівання помірним сухим теплом буде сприяти розрідженню гнійного вмісту пазух. Це полегшить його виведення з носа. Але якщо цьому перешкоджає набряк слизової, необхідно застосовувати судинозвужувальні засоби. Для цих цілей дуже корисно евкаліптова олія. При гаймориті середньої тяжкості в схему лікування включаються антибіотики.
Пам’ятайте, що своєчасна і грамотна терапія – запорука швидкого і повного одужання.
