Зміст
Опис
Феохромоцитома – доброякісна чи злоякісна пухлина надниркових залоз. У кожному 9 з 10 випадків феохромоцитома розвивається в мозковому шарі ендокринних залоз, однак пухлина може брати початок з області аортального поперекового параганглия (8%), грудного або черевного відділу (2%). В самих рідкісних випадках феохромоцитома розвивається в області шиї і голови.
За різними даними, феохромоцитома зустрічається тільки у 1 людини з 10 тис. населення, тобто мова йде про досить рідкісному захворюванні. Що стосується статевого співвідношення діагностованих випадків, чоловіки хворіють феохромоцитомою дещо частіше жінок (60% проти 40). Основна група ризику – люди у віці 20-40 років. Також пухлина може розвиватися і у дітей.
завантаження…
Причини
Причини розвитку феохромоцитоми до кінця не з’ясовані, тому в даній ситуації можна говорити лише про фактори, що підвищують ризик виникнення пухлини.
Так, феохромоцитома нерідко є ускладненням рідкісної спадкової патології – множинної ендокринної неоплазії. Крім цього, пухлина періодично зустрічається у хворих на нейрофіброматоз і хворобою Гиппеля-Ліндау.
До всього іншого, феохромоцитома діагностується приблизно у 1% людей, які страждають підвищеним діастолічним артеріальним тиском.
Симптоми
Ознаки феохромоцитоми можуть бути самими різними, внаслідок чого лікарі часто просто не помічають присутність хвороби аж до отримання результатів спеціалізованого обстеження. Разом з тим існує ряд симптомів, які можуть з великою ймовірністю говорити про наявність пухлини. Тут необхідно підкреслити: саме комплексна симптоматика може сигналізувати про присутність хвороби.
Одним з перших проявів феохромоцитоми є гіпертензія, причому підвищений тиск може бути як епізодичними, так і постійним. Під час нападу гіпертензії пацієнти нерідко відчувають нудоту, блювоту, головний біль, надмірну пітливість, блідість шкірних покривів, судоми м’язів гомілок і дискомфорт в області грудей.
Подібні напади можуть тривати від 1 хвилини до декількох годин і по закінченні всі перераховані вище симптоми в одну мить зникають. Частота нападів або кризів – від одного до 3-5 місяців, 10-15 на добу. Регулярні напади з високою ймовірністю свідчать про наявність ускладненої форми феохромоцитоми, а також представляють серйозну загрозу для життя хворого. Під час кризів пацієнти можуть відчувати набряк легенів, крововилив у сітківку ока, відмова легенів і навіть інсульт. Тому не варто залишати такі явища без уваги, потрібно швидше звертатися до лікаря.
Діагностика та лікування
Діагностика феохромоцитоми виконується на підставі скарг пацієнта, традиційного огляду і лабораторних досліджень. Після здачі аналізів крові, сечі і калу, хворі на розсуд лікаря можуть бути спрямовані на УЗД і томографію надниркових залоз, рентгенографію органів грудної клітки, екскреторну урографію та сцинтиграфію надниркових залоз.
При підтвердженому діагнозі феохромоцитома, лікування починається з прийому медикаментозних препаратів, мета яких – усунути симптоми кризи та знизити тяжкість проявів захворювання. Після цього слід хірургічна операція з видалення пухлини.
