Еритроцити в крові та ШОЕ

Читайте у статті:

  • Що таке еритроцити: їх роль і користь
  • Еритроцити в крові: норма і відхилення
  • Швидкість осідання еритроцитів ШОЕ
  • Еритроцити в сечі

Еритроцити в крові та ШОЕ

Норма еритроцитів в крові — важливий показник гарного кровотворення

Еритроцити, або червоні кров’яні тільця – самі численні формені елементи крові, що грають найважливішу роль в організмі людини.

Що таке еритроцити: їх роль і користь ^

Еритроцити виконують безліч корисних функцій (захисну, регуляторну, ферментативну, поживну) і беруть активну участь у формуванні імунітету і гемостазі.

Однак, найбільш важливими є дихальна і транспортна функції, спрямовані на безперебійне забезпечення клітин і тканин киснем і утилізацію з них вуглекислого газу.

Цей процес відбувається за рахунок входить до складу еритроцитів білка гемоглобіну, названого вченими самим дивним речовиною у світі. Кожен еритроцит на 2/3 складається з гемоглобіну, який в процесі циркуляції крові через легені приєднує до себе молекули кисню і розносить їх по всьому тілу.

Але на цьому його життєзабезпечуюча роль не закінчується. При влученні в клітину гемоглобін здійснює унікальний газообмін – він не тільки віддає кисень, але й натомість насичується відпрацьованим вуглекислим газом, забезпечуючи нормальне тканинне дихання і звільняючи організм від продуктів розпаду.

Еритроцити в крові: норма і відхилення ^

Кількість еритроцитів в крові (англійська абревіатура RBC – кількість червоних кров’яних тілець) є одним з найважливіших показників здоров’я людини, що характеризують стан кровотворення (освіта, розвиток і дозрівання формених елементів крові).

Тому, дослідження еритроцитів, поряд з лейкоцитами та тромбоцитами, входить в обов’язковий загальний аналіз крові (ОАК), необхідний для первинної діагностики багатьох захворювань. У здорової людини загальний вміст еритроцитів, що визначається в 1 куб. мм крові, коливається в досить вузьких межах і залежить від віку, статі та місця проживання.

Так, у людей, які проживають у високогірних місцевостях з розрідженим повітрям, підвищення еритроцитів є фізіологічним процесом, що не вимагає лікування. Тимчасове підвищення часто виникає у спортсменів при важких фізичних навантаженнях, при сильних стресах, жаркій погоді і значному зневодненні.

Патологічне збільшення кількості еритроцитів, зване эритроцитозом, виникає при хворобах крові (еритремія) або при відхиленнях в роботі дихальної або серцево – судинної системи з недостатнім вмістом кисню в крові (серцева недостатність, ХОЗЛ).

Причиною зниження кількості еритроцитів (эритропении) найчастіше стає:

  • вагітність (особливо останній триместр);
  • масивні крововтрати (при операціях, травмах, виразці шлунка, геморої);
  • анемії, у тому числі залізодефіцитні;
  • спадкові порушення будови мембрани еритроцита;
  • токсичні пошкодження (укуси змій, отруйні гриби, солі важких металів).

Еритроцитоз і еритропенія є однаково небезпечними станами, які вимагають ретельного обстеження та своєчасного лікування.

При зниженні числа кров’яних тілець відбувається недоодержання організмом достатньої кількості кисню і розвивається анемія, що призводить до загальної слабкості, підвищеної стомлюваності, апатії, запаморочень, посилення серцебиття, зниження працездатності. Згідно з дослідженнями вчених, низький вміст червоних кров’яних тілець в судинах є одним з вирішальних факторів смерті у літніх людей.

Головна небезпека эритроцитоза полягає в тому, що при надмірному збільшенні числа еритроцитів вони можуть склеиться між собою і привести до утворення тромбів, які блокують безперебійний кровотік. У свою чергу, тромби можуть відриватися, а потім рухатися по судинах в напрямку серця і блокувати рух крові, що призводить до інфаркту міокарда і навіть до летального результату.

 

Кількість еритроцитів в крові у дітей та дорослих

 

у новонароджених — 4.3 — 7.6 x 1012 /л
у дітей від 13 років — 3.6 — 5.1 x 1012 /л

на 1 місяць — 3.8 — 5.6 x 1012 /л
у дорослих чоловіків — 4 — 5.1 x 1012 / л

на 6 місяців – 3.5 — 4.8 x 1012 /л
у дорослих жінок — 3.7 — 4.7 x 10??/ л

в 1 рік — 3.6 — 4.9 x 1012 /л
у вагітних – 3 — 4.7 x 1012 / л

від 1 року до 12 років — 3.5 — 4.7 x 1012 /л

 

Висока кількість еритроцитів в крові у новонароджених пояснюється підвищеною потребою у них під час внутрішньоутробного розвитку. Це необхідно для нормального кровопостачання всіх органів і тканин плоду при порівняно низькій концентрації кисню в крові матері.

Відразу ж після народження починається інтенсивний розпад надлишкової маси еритроцитів та їх заміна на нові. Саме посиленим розпадом еритроцитів у перші дні життя дитини пояснюється розвиток жовтушності шкірних покривів, званої фізіологічної жовтяниці новонароджених.

Зниження рівня еритроцитів при вагітності (до 3 — 4.7 x 1012 / л) вважається фізіологічно нормальним, якщо при цьому не порушується їх насиченість гемоглобіном. Якщо ж у загальному аналізі крові вагітної визначається суттєве зниження кров’яних тілець і гемоглобіну, це свідчить про розвиток грізного ускладнення вагітності (анемії) та необхідності своєчасного лікування.

Швидкість осідання еритроцитів ШОЕ ^

 

Еритроцити в крові та ШОЕ

ШОЕ в крові: норма в жінок, дітей, вагітних

 

 

ШОЕ – важливий показник дослідження еритроцитів, що характеризує їх здатність злипатися разом. Якщо в нормі кров’яні тільця мають негативний заряд і добре відштовхуються один від одного, то при запальних процесах ступінь їх агрегації (здатність злипатися) та швидкість осідання в плазмі відразу ж збільшується.

ШОЕ є найбільш простим і популярним лабораторним дослідженням для визначення запалень, гострих і хронічних інфекцій, а також інфарктів внутрішніх органів. По мірі збільшення ШОЕ судять про ступінь запалення (застуди, пневмонії, бронхіту, пієлонефриту тощо) – чим воно вище, тим більше виражений запальний процес.

Крім того, за динамікою зміни ШОЕ можна судити про достовірність поставленого діагнозу і про ефективність проведеної терапії. Норми ШОЕ залежать від статі і віку – у жінок і літніх людей він вище, ніж у чоловіків і молодих.

Норми ШОЕ у дітей і дорослих

 

у новонароджених – 0 — 2 мм/год
у жінок — 3 — 15 мм/год

у дітей до 6 місяців 12 — 17 мм/год
у вагітних — до 20 — 25 мм/год

у чоловіків — 10 мм/год
в осіб будь-якої статі старше 60 років – 15 – 20 мм/год

 

При вагітності, рясних менструаціях, анемії, голодуванні, підвищення рівня холестерину, прийомі деяких медикаментів та пероральних контрацептивів може спостерігатися помірне підвищення ШОЕ (до 20-30 мм/год). Якщо підвищення відбувається різко (більш 60 мм/год), це може свідчити про розвиток різних септичних процесів, злоякісних пухлин, лейкозів, аутоімунних захворювань.

Знижена ШОЕ зустрічається у наступних випадках:

  • при станах, що характеризуються збільшенням в’язкості крові,
  • ацидозі,
  • недостатньому кровообігу,
  • зниження м’язової маси,
  • вегетаріанських дієтах,
  • значне підвищення рівня лейкоцитів,
  • гепатитах,
  • лейкоцитозі,
  • ДВЗ-синдромі.

 

Радимо також ознайомитися зі статтею Тромбоцити в крові – чим небезпечні відхилення від норми.

 

Еритроцити в сечі ^

У нормі кількість еритроцитів у сечі у дорослих, дітей і вагітних жінок дуже незначний і становить в загальному аналізі сечі не більше 0 — 2 одиниць у полі зору, в сечовому осаді по Нечипоренко до 1000 штук в 1 літрі. Поодинокі кількості можуть з’являтися після тривалого стояння на ногах або важкої фізичної навантаження.

Виявлення еритроцитів у сечі, зване гематурією, вимагає обов’язкового звернення до лікаря, так як свідчить про наявність будь – яких патологій сечовивідних шляхів. Гематурія буває мікроскопічної, при якій ознаки крові в сечі виявляються лише під мікроскопом (і часто виявляється випадково) і макроскопічної, коли вони видні неозброєним оком і при цьому сеча набуває червоно – коричневий колір.

Основні причини підвищення еритроцитів у сечі:

  • захворювання нирок (гломерулонефрит, пієлонефрит);
  • хвороби сечового міхура і сечовипускального каналу (уретрит, цистит), для яких характерне підвищення температури тіла, хворобливе сечовипускання, болі внизу живота, домішка крові в сечі;
  • сечокам’яна хвороба, що супроводжується нападами ниркової коліки і фарбуванням сечі кров’ю при виході великих каменів;
  • захворювання передміхурової залози (аденома) з тривалим і посилюється труднощами процесу сечовипускання;
  • пухлини нирки, тривалий час протікають безсимптомно.

Інтенсивність кровотечі визначається за кількістю еритроцитів. Наявність у сечі білка, якого в нормі бути не повинно, вказує на запалення нирок чи сечовивідних шляхів.

Оскільки джерело крові в сечі може розташовуватися в будь-якій ділянці сечостатевих шляхів, для більш повного діагностування лікар може додатково призначити цитологічне дослідження, рентгенографію нирок і сечоводів, цистоскопію, пієлографію, магнітно-резонансну і комп’ютерну томографію.

Радимо ознайомитися з відео роликом про призначення та унікальної роботи еритроцитів у крові:

Поділитися з друзями:
Відповіді на питання