«Чим же він міг отруїтися, їв, адже, все тільки свіже!» — таке питання, швидше за все, задавала собі практично кожна мама. Справа в тому, що періодичне розлад стільця у дітей — це явище вельми поширене і зовсім не нешкідливе. І треба сказати, що однією з найпоширеніших причин розладу травлення у дитини є далеко не отруєння, а дисбактеріоз.
Про те, наскільки ж для дітей небезпечний дисбактеріоз, чи він справді є такою поширеною проблемою і як правильно впоратися з цією проблемою і піде мова.
Діти, які страждають дисбактеріозом, частіше, ніж здорові, хворіють на вірусні та інфекційні захворювання.
Дійсно, на превеликий жаль дисбактеріоз є досить поширеною проблемою серед малюків, але не хворобою, як прийнято вважати багатьма. Причому, найчастіше від цієї проблеми страждають самі маленькі, тобто малюка першого року життя. Справа в тому, що у дітей практично будь-яка вірусна або бактеріальна інфекція супроводжується порушенням мікрофлори кишечника.
У чому криються причини такої проблеми?
Щоб відповісти на це питання, необхідно спочатку де в чому розібратися.
Справа в тому, що здорова мікрофлора кишечника формується у дитини з моменту її народження і остаточно формується до п’яти років.
Але період основного її формування припадає на перші шість місяців — рік життя.
І на стан цієї самої мікрофлори безпосередньо впливає харчування дитини з перших днів життя.
Спочатку кишечник новонародженого стерильний, але вже в процесі пологів у травну систему дитини потрапляють перші бактерії, материнські.
І щоб вже з перших хвилин життя у малюка сформувалося здоровий баланс мікроорганізмів, його обов’язково відразу ж після пологів необхідно прикласти до грудей, щоб мама поділилася з ним своєю флорою. Це потрібно не тільки для того, щоб організм малюка зміг перетравлювати їжу і всмоктувати корисні, необхідні йому речовини, але і для того, щоб у малюка формувалася нормальна імунна система, і він зміг опиратися різним інфекціям.
Взагалі, слід зауважити, що дисбактеріоз у дітей украй рідко є самостійним захворюванням. Найчастіше він стає наслідком яких-небудь порушень в організмі маленького чоловічка. Приміром, у малюка він може розвинутися після прийому антибіотиків. А сучасні мами, на жаль, часто самостійно, причому без необхідності, призначають ці препарати своїм діткам. А адже антибіотики знищують не тільки шкідливі бактерії, але і корисні. Тому їх призначення повинно бути строго дозовано і строго контролюватися лікарем. Ці кошти призначаються дітям тільки при крайній необхідності, коли без них вже ніяк не обійтися.
Вкрай важливо і харчування малюка. Якщо мама не дотримує певні правила в системі живлення свого малятка, неправильно вводить прикорм або, наприклад, сама приймає антибіотики під час лактації, порушення мікрофлори не змусить себе чекати. Ваша дитина може зустрітися з цією проблемою ще до року.
Щоб цього не сталося, всім матусям необхідно пам’ятати основні фактори ризику, які здатні спровокувати у малюка подібні порушення. Це:
- пізніше початок грудного вигодовування;
- різке відлучення малюка від грудей;
- неправильне харчування матері під час вагітності та годування груддю;
- штучне вигодовування новонароджених;
- часта зміна сумішей для штучного вигодовування, якщо воно неминуче;
- неправильне введення продуктів прикорму дитини;
- неконтрольований прийом антибіотиків дитиною і матір’ю;
- різні інфекційні захворювання, гострі кишкові інфекції;
- несприятлива екологічна обстановка;
- часті конфлікти в сім’ї і, як наслідок, стреси у дитини;
- ослаблений імунітет малюка.
Які основні симптоми дисбактеріозу у маленьких пацієнтів.
Симптоматика дитячого дисбактеріозу дещо відрізняється від його проявів у дорослих. Проблема в тому, що своїми проявами цей синдром схожий будь-якого іншого порушення в роботі травлення. Симптоми дитячого дисбактеріозу — це симптоми будь-яких проблем з шлунково-кишковим трактом малюка. Діти скаржаться на кольки, здуття животика, болю, їх турбують або проноси або запори. У немовлят спостерігається слиз в калі, зміна його кольору, можуть навіть з’явитися кров’янисті виділення, здуття животика, дитина стає неспокійною, підтягує ніжки до животика, у нього порушується сон, він погано додає у вазі.
Далеко не завжди ці симптоми вказують на те, що у вашого малюка порушення мікрофлори кишечника. Але якщо, крім цього ви відзначаєте у своєї дитини алергічні висипання на шкірі, дитина стає дратівливою, погано спить, то варто негайно звернутися до лікаря.
На що ще батькам варто звернути увагу.
Найголовніше, на що необхідно звернути увагу батьків, це те, що малюк стає дратівливою, або неспокійним або плаксивою, погано спить, незважаючи на те, що йому явно бракує енергії.
Ну і, звичайно, ознакою дисбактеріозу найчастіше є збільшення кількості актів дефекації, або, навпаки, їх скорочення. Але зовсім не обов’язково, що малюк буде паплюжити. Дитина може страждати і від запору. А може і просто проситися на горщик кілька разів в добу.
Батькам варто звернути увагу на характер стільця. У калі може спостерігатися неперетравлена їжа, а сам стілець може бути рідким, водянистим, з домішками слизу.
Але найнебезпечніше полягає в тому, що із-за неправильного травлення порушується формування імунної системи малюка. З-за цього слабшають захисні сили маленького дитячого організму, а, отже, дитина стає вразливим перед різними інфекціями та вірусами. Саме тому діти, що страждають від дисбактеріозу, частіше хворіють на вірусні та інфекційні захворювання, ніж здорові.
Скільки разів ходити на горщик і чи варто вдаватися до клізм і свічок.
На думку педіатрів, нормальним у дітей вважається стілець від двох-трьох разів на день до одного разу в два-чотири дні. Правда, якщо стілець у малюка — явище нечасте, він не повинен довго засиджуватися на горщику, не повинен скаржитися на дискомфорт в животику, і консистенція стільця повинна бути нормальною. Все індивідуально, і у наших дітей теж.
Що ж стосується клізм і свічок, то лікарі не є прихильниками подібних заходів. Звичайно, якщо проблема з’явилася раптово, тобто, дитина, припустимо, ходив на горщик щодня, і раптом, вже 4-5 днів не може, якщо дитинку турбують болі, здуття, то необхідно приймати заходи. Але якщо малюка нічого не турбує, стілець нормальний, але не частіше ніж через день — два, то приводу для занепокоєння немає.
Трапляється і так, що малюк загрався і просто забув про горщик. Це, до речі, досить часта причина запорів. Придивляйтеся до свого дитині, і якщо бачите передумови, періодично усаживайте його на горщик. Можете попросити малюка кілька разів присісти після їжі, це стане зайвою передумовою до дефекації.
І ще, не давайте дитині вставати з горщика занадто швидко. Діти, дуже різні. А особливо активні, спритні малюки не дуже люблять засиджуватися на одному місці, тому часто вони переривають процес дефекації на середині і біжать грати. Це неправильно, необхідно спорожняти кишечник повністю, і справа батьків простежити за своїм непосидючим. До речі, зазвичай, такі дітлахи і їдять швидко, погано пережовують їжу. Це теж недобре, адже, вона затримується в кишечнику довше.
До яких методів діагностики вдаються фахівці, якщо симптоми дисбактеріозу схожі з симптомами інших захворювань шлунково-кишкового тракту, щоб правильно поставити діагноз.
Діти — це взагалі найскладніші пацієнти. Вони не завжди можуть коректно описати свій стан, пояснити, що і як у них болить. Тому діагностика в педіатрії вкрай важлива. Тільки завдяки їй, можна достовірно визначити причини стану малюка, а також призначити адекватне лікування.
Наприклад, якщо в наявності ознаки розладу травлення, то лікар може призначити копрограму і аналіз калу на склад бактерій, мікробіологічний аналіз калу. В лабораторних умовах фахівці достовірно з’ясовують, яке співвідношення корисних і шкідливих бактерій в кишечнику дитини, а також оцінюється якість мікрофлори, ступінь тяжкості захворювання. На око визначити це неможливо.
В ході досліджень визначається також, чутливі чи наявні мікроорганізми до тих чи інших препаратів, щоб не напихати малюка непотрібними ліками.
Які заходи вживаються, щоб вилікувати дисбактеріоз, коли всі дослідження позаду, визначений діагноз?
Головне в лікування дитячого дисбактеріозу — це дієта. Нормалізація харчування, його корекція найчастіше дозволяє повністю позбутися від цієї проблеми, звичайно, якщо дисбактеріоз не був викликаний прийомом антибіотиків або якоюсь інфекцією.
Якщо мова йде про дитину, то в його раціон обов’язково необхідно включити кисломолочні суміші, дитячий кефір та інші молочні продукти, що мають у своєму складі живі бактерії.
У дітей старшого віку в меню обов’язково треба включити продукти, багаті харчовими волокнами, тобто свіжі фрукти і овочі, крупи, злаки. Обов’язково давати дитині овочеві пюре з буряків, кабачків, капусти, моркви та гарбуза. А ось крохмалистих овочів краще уникати. До речі, готувати овочі теж треба правильно, а саме варити, тушкувати або готувати на пару. А ось сирі овочі дитині краще не давати.
[quote]Корисні при дисбактеріозі дітям — вівсяна, рисова, ячна, гречана каші.[/quote]
А от різні смажені, копчені, мариновані і солоні продукти малюкові взагалі краще не давати, навіть, якщо він цілком здоровий. Теж саме стосується і солодощів.
Не варто забувати і про вітаміни, вони допоможуть збільшити опірність організму інфекціям і дозволять боротися з вірусами.
І ще один важливий момент — кишечник дитини необхідно заселити «корисними» бактеріями. З цією метою лікар може призначити пробіотики, що містять живі організми, і пребіотики, які містять неперетравлювані речовини, що сприяють росту цих «корисних» бактерій.
І все ж, краще лікування дисбактеріозу — це його профілактика.
Які профілактичні заходи можна застосовувати.
Про заходи профілактики дисбактеріозу потрібно задуматися ще в період вагітності. Вже в цей час майбутній неньці добре було б уточнити у свого лікаря стан мікрофлори статевих органів і, якщо є необхідність, скоригувати її.
Коли ж малюк вже з’явиться на світ, його необхідно як можна раніше прикласти до грудей і притримувати грудного вигодовування хоча б до року. У період годування груддю та сама мама повинна харчуватися правильно, вживати достатню кількість вітамінів.
Починаючи підгодовувати малюка, краще порадитися з лікарем, який пояснить, які продукти і коли необхідно давати дитинці.
І, безумовно, за дитиною треба весь час спостерігати, контролювати масу тіла, загальний стан дитини, зміни до консистенції стільця.
І найголовніше — не бійтеся турбувати свого лікаря. При найменшій підозрі, що у малюка щось не так, краще проконсультуйтеся з фахівцем. Лікар або розвіє ваші тривоги, або призначить своєчасне лікування.
Бережіть своїх дітей!
