Все більше і більше батьків скаржаться на те, що їх діти не хочуть вчитися. Дитина уважно слухає вчителя в класі, не хоче робити уроки, не відвідує гуртки та факультативи. Причини такої поведінки не завжди зрозумілі дорослим, і батьки, бабусі, дідусі вважають своє чадо ледачим, неуважним і безвідповідальним. Нерідко дорослі звертаються за допомогою до фахівця, так що проблема «дитина не хоче вчитися: поради психолога» актуальна як ніколи. Між тим усі діти різні і небажання їх гризти граніт науки теж пояснюється по-різному. Розглянемо можливі причини виникнення проблеми та способи її вирішення.
Треба добре вчитися. А для чого?
Отже, основна причина небажання йти в школу – відсутність мотивації. Будь-які дії людини, будь то дитина або дорослий, регулюються тими чи іншими мотивами і потребами. Тато встає о п’ятій ранку на роботу, щоб заробити гроші для своєї родини (хоча це і не єдиний мотив трудової діяльності). Мама готує обід, щоб нагодувати своїх домочадців. Бабуся в’яже шкарпетки, щоб внучка не замерзала взимку і т. д.
У радянські часи дітей мотивували до навчання тим, що добре вчитися — обов’язок кожного школяра, октябренка, піонера, борг перед Батьківщиною. Сьогодні пояснити школяреві мотиви вчення стало складніше. Непоодинокі приклади того, що трієчники після закінчення школи стають успішнішими відмінників. Що ж робити? Відпустити ситуацію на самоплив? Звичайно ж, немає.
По-перше, найкраща мотивація – це інтерес. Зацікавити своїм предметом має вчитель, але немаловажну роль відіграють і батьки. У школі вирішували завдання на пропорції? Хороший привід допомогти мамі розрахувати кількість інгредієнтів для пирога. Вивчали закон Ома для ділянки кола? Разом з татом з’ясовуємо, чому «полетіли» пробки або перегоріла лампочка.
По-друге, якщо немає інтересу до предмета, то важливо пояснити, як отримані знання знадобляться в житті. Дитині, яка цікавиться кулінарією, дорослий говорить про те, що майбутній шеф-кухареві не зашкодить знання англійської мови. Учень музичної школи зацікавиться тим, що раніше музика і математика були єдиною наукою, а майбутній ботанік або зоолог з більшою охотою візьметься за російську мову, коли дізнається, що інформація про рослинах і тварин – це класичний варіант тексту-опису.
Хочу, але не можу
Буває і так, що інтерес до навчання у дитини начебто є, але великих успіхів у вивченні предмета немає. Це відбувається, тому що учень не вміє вчитися. Тобто, не завжди слухає і чує вказівки вчителя, не знає, як аналізувати інформацію, виділяти головне, як зв’язати між собою ті чи інші події. Або у дитини просто не вистачає сили волі. Вирішити ці проблеми допоможе шкільний психолог. Важливо з’ясувати у фахівця й інші причини, по яким саме ця дитина не хоче вчитися: поради психолога допоможуть знайти підхід до такого учня.
Чого хочуть дорослі
Також причинами небажання дитини освоювати накопичені людством знання стають завищені вимоги батьків і нерозуміння дорослими того, що у кожної людини свої можливості і здібності. Гуманітарій не вирішить математичну задачу підвищеної складності, а людина без музичного слуху ніколи не стане віртуозом. Не варто вимагати від дитини більше, ніж він може виконати. Те ж стосується і вибору навчального закладу: якщо важко освоюється програма звичайної школи, не потрібно намагатися перевести своє чадо в престижну гімназію.
Я сам!
Нарешті, повністю відбиває бажання вчитися надмірний батьківський контроль. Батьки мало не самі навчаються за дитину, пишуть твори і реферати, ретельно перевіряють виконання інших завдань, допомагають укладати портфель. У подібних випадках відмова вчитися – це протест проти гіперопіки. Велика самостійність учня в усіх сферах життя, а не тільки в підготовці уроків, навчить його нести відповідальність за свої вчинки.
Спасибі, що поділилися з друзями!
