Діабетична нефропатія: причини, симптоми і лікуванняДіабетична нефропатія — тип прогресуючої хвороби нирок, зустрічається у пацієнтів з цукровим діабетом. Захворювання не проявляє себе протягом довгого часу, але в кінцевому підсумку пацієнт починає скаржитися на підвищений рівень кров’яного тиску, прискорене сечовипускання ночами. Регулярне амбулаторне спостереження, здоровий спосіб життя та підтримання оптимального рівня цукру в крові є кращими способами запобігання діабетичної хвороби нирок.

Згідно з даними дослідження «Цукровий діабет і хронічна хвороба нирок: досягнення, невирішені проблеми і перспективи лікування» під авторством Шестакової М. В., захворювання нирок у пацієнтів з цукровим діабетом зустрічається в 43% випадків. Діабет також є найбільш поширеною причиною ниркової недостатності та її хронічного типу, п’ятим і заключним етапом діабетичної нефропатії.

Епідеміологія

Згідно з даними Міжнародної діабетичної федерації, загальна чисельність хворих на цукровий діабет становить 387 000 000 чоловік. У 40% з них згодом розвивається захворювання нирок, що призводить до ниркової недостатності.

Виникнення діабетичної нефропатії обумовлюється безліччю факторів і чисельно розрізняється навіть на території європейських країн. Захворюваність серед пацієнтів Німеччини, що надійшли на замісну ниркову терапію, перевищує дані із США і Росії. У Гейдельберзі (південно-західна Німеччина) 59% пацієнтів, які пройшли процедуру очищення крові внаслідок ниркової недостатності в 1995 році, мали діабет, причому в 90% випадків другого типу.

Голландське дослідження показало, що поширення діабетичної нефропатії недооцінюється. Під час взяття образів ниркової тканини при розтині, фахівцям вдалося виявити у 106 з 168 пацієнтів гістопатологічні зміни, пов’язані з діабетичною хворобою нирок. Однак у 20 з 106 пацієнтів протягом їх життя не спостерігалися клінічні прояви захворювання.

Класифікація

Починаючи з 1983 року в медичному співтоваристві для класифікації стадій діабетичної нефропатії використовувався метод доктора С. Е. Mogensen. Однак у 2014 році «Об’єднаний комітет з діабетичної нефропатії» переглянув дані минулих років і на основі нових досліджень оновив класифікацію.

Стадія 1 характеризується виникненням гіперфункції та гіпертрофії нирок. Зміни виявляються під час діагностики до початку лікування інсуліном. Підвищена концентрація альбуміну в сечі, спостережувана при виконанні фізичних вправ, також є характерною ознакою початку захворювання.

Стадія 2 протікає безсимптомно протягом багатьох років і характеризується пошкодженням тканин без прояву клінічних ознак. Однак діагностика нирок і вивчення морфометричних показників виявляють зміни. Збільшується швидкість клубочкової фільтрації (еСКФ), показники абумина залишаються в нормі в стані спокою і підвищуються під час фізичних вправ. При відсутності контролю за діабетом екскреція альбуміну підвищується як у стані спокою, так і під час навантажень на організм.

Стадія 3 є початком розвитку діабетичної нефропатії, яка з часом набуває відкриту форму. Основний прояв захворювання — підвищена концентрація альбуміну в сечі, вимірювана радиоиммуноанализом. Рівень вище нормальних показників, але нижче при клінічній формі захворювання (середні значення становлять від 15 до 300 мкг/хв). Поступово починає збільшуватися артеріальний тиск, швидкість клубочкової фільтрації має колишні показники.

Стадія 4 представляє відкриту діабетичну нефропатию з характерними ознаками наявності білка в сечі (більше 0,5 г / 24 години). Відсутність лікування при високому артеріальному тиску знижує функціональність нирок. Захворювання проявляється з 10 по 25 роки від початку розвитку діабету.

Стадія 5 характеризується наявністю у пацієнта ниркової недостатності і як наслідок отруєнням організму токсичними речовинами. Близько 25% населення, у яких спостерігається ниркова недостатність, є діабетиками.

Міжнародна класифікація захворювання

МКБ-10

E10.2, E11.2 E12.2, E13.2, E14.2

МКБ-9

250.4

Медичні предметні рубрики

D003928

Діабетична нефропатія: причини, симптоми і лікування

Причини діабетичної нефропатії

Нефрон — структурно-функціональна одиниця нирки, в якій відбувається утворення сечі і фільтр шкідливих речовин з крові. Діабет викликає ураження нефронів, внаслідок чого збільшується концентрація розчинного у воді білка під назвою альбумін в сечі, на підставі якого проводиться діагностика діабетичної нефропатії.

Точна причина виникнення захворювання у людей з діабетом невідома, але фахівці вважають, що неконтрольований рівень цукру в крові і високий артеріальний тиск сприяють розвитку діабетичної нефропатії. Також на підставі досліджень відомо, що й інші фактори підвищують ризик виникнення хвороби:

  • сімейні та генетичні;
  • цукровий діабет першого типу до 20 року життя;
  • часте куріння;
  • надмірна вага або ожиріння;
  • ускладнення цукрового діабету, такі як пошкодження нервової системи або катаракта.

Нещодавнє дослідження доктора Bherwani показало, що між зниженням рівня фолієвої кислоти в організмі і діабетичною нефропатією існує зв’язок. Під час експерименту за участю 100 пацієнтів з цукровим діабетом, 50 з яких мали проблеми з нирками, 50 без будь-яких порушень, багатофакторний аналіз показав, що зниження рівня фолієвої кислоти підвищило ризик діабетичної нефропатії на 19,9%.

Симптоми діабетичної нефропатії

На ранніх стадіях захворювання і перші 5-10 років після постановки діагнозу діабет, симптоми повністю відсутні. Невелика кількість білка в сечі може виникнути із-за інших пошкоджень нирок, лихоманки, сильних фізичних навантаженнях, вагітності або інфекції.

По мірі розвитку діабетичної нефропатії нирки починають гірше виконувати свою роботу: сповільнюється виведення токсинів і шкідливих речовин з організму. Першими ознаками ускладнення є часті походи в туалет, особливо в нічний час доби, наявність білка в сечі і підвищений артеріальний тиск.

Також погіршується загальний стан організму, що проявляється наступними видами симптомів:

  • набряки ніг, щиколоток, рук та очей;
  • втрата апетиту і ваги;
  • відчуття втоми і головні болі;
  • нудота або блювота;
  • труднощі з концентрацією;
  • безсоння.

Сильне пошкодження нирок призводить до зниження рівня цукру в крові, оскільки вони не в змозі видалити надлишки інсуліну або відфільтрувати пероральні препарати, що збільшують його виробництво.

Діабетична нефропатія: причини, симптоми і лікування

Діагностика діабетичної нефропатії

Діагностика захворювання базується на підтвердження аномальних рівнів альбуміну в сечі, які вказують на ушкодження нирок, а також виключення інших ускладнень. Остаточний діагноз ставиться після проведення двох аналізів (другий протягом 3-6 місяців після першого) на вміст альбуміну в сечі. Основні показники:

  • нормальна альбумінурія: концентрація альбуміну в сечі менше 30 мг/добу;
  • мікроальбумінурія: концентрація альбуміну в сечі знаходиться в діапазоні від 30 до 299 мг/добу;
  • макроальбуминурия: концентрація альбуміну в сечі становить більше 300 мг/24 години

Крім тесту на виявлення білка в сечі, нефролог може призначити щорічну здачу аналізу на вміст креатиніну в сироватці крові. Високий рівень речовини може говорити про неправильному функціонуванні нирок.

Якщо лікар сумнівається в постановці діагнозу, він призначає додаткові аналізи крові і сечі. У рідкісних випадках пацієнту робиться біопсія однієї або обох нирок, у ході якої береться невеликий зразок органу для детального дослідження під мікроскопом.

Лікування діабетичної нефропатії

Першим кроком у лікуванні захворювання є купірування ознак діабету і нормалізація кров’яного тиску. При оптимальному рівні цукру в крові та відсутності гіпертонії у пацієнта є шанс запобігти і відстрочити виникнення дисфункції та інші ускладнення нирок.

Лікарські препарати

На ранніх стадіях лікування захворювання здійснюється за допомогою прийому певних лікарських засобів, які нормалізують кров’яний тиск і рівень цукру в крові. Ліки, що використовуються для первинного лікування діабетичної нефропатії:

  • Інгібітори АПФ, такі як каптоприл, еналаприл, лізиноприл і раміприл.
  • Блокатори рецепторів ангіотензину II (БРА), такі як кандесартан цилексетил, ірбесартан та телмисартан.
  • Далі лікар оцінює загальний стан здоров’я пацієнта і якщо не спостерігається помітних поліпшень, виписує наступні медикаменти:

  • Блокатори кальцієвих каналів (амлодипін, дилтіазем або верапаміл). Знижують кров’яний тиск допомогою сповільнення надходження кальцію в клітини.
  • Діуретики (хлорталідон, гідрохлоротіазид або спіронолактон). Допомагають знизити кров’яний тиск допомогою виведення натрію та води з організму.
  • Бета-блокатори (атенолол, карведилол або метопролол). Знижують кров’яний тиск за допомогою зменшення частоти і сили серцевих скорочень.
  • Лікування 4 і 5 стадії захворювання

    При прогресуванні захворювання до термінальної стадії ниркової недостатності пацієнтові знадобиться проведення діалізу (штучний метод фільтрації крові) або пересадка нирки. Відмова від даних процедур та продовження медикаментозного лікування знижує тривалість життя до кількох місяців.

    Діаліз. Процедура видалення шкідливих речовин і зайвої рідини з крові. Двома основними типами діалізу є гемодіаліз і перитонеальний діаліз. Перший метод вимагає відвідування медичного центру і підключення до штучної нирки приблизно три рази в тиждень. Кожен сеанс займає від трьох до п’яти годин. Другий метод може бути виконаний будинку.

    Пересадка нирки. У деяких ситуаціях кращим варіантом лікування є трансплантація нирки. Для проведення процедури оцінюється стан пацієнта, після чого він заноситься в чергу на пересадку.

    Харчування при діабетичній нефропатії

    Вживання певних продуктів харчування при захворюванні має здійснюватися згідно рекомендацій нефролога і дієтолога. Лікар може порекомендувати:

    • обмежити споживання білка;
    • додати в раціон і мононенасичені поліненасичені жири;
    • виключити з раціону споживання олій і насичених жирних кислот;
    • знизити споживання натрію до 1500 до 2000 мг/дл або менше;
    • обмежити споживання калію і відповідно виключити з раціону банани, авокадо і шпинат;
    • обмежити споживання продуктів з високим вмістом фосфору, таких як йогурт або молоко.

    Профілактика діабетичної нефропатії

    Вживання здорової їжі та лікарських засобів, а також регулярне виконання фізичних вправ допоможе контролювати рівень цукру в крові. Лікар може порадити перевіряти даний показник кілька разів в день.

    Щорічне проходження аналізів на наявність білка в сечі:

    Захворювання

    Проміжок часу

    Цукровий діабет 1 типу

    Починаючи з 5 роки після виявлення захворювання

    Діти з цукровим діабетом 1 типу

    Починаючи з 10-річного віку

    Цукровий діабет 2 типу

    З моменту виявлення захворювання

    Нормалізація кров’яного тиску за допомогою лікарських засобів, дієти і фізичних вправ є важливим фактором профілактики діабетичної нефропатії. Виключення з вживання нестероїдних протизапальних препаратів і деяких болезаспокійливих засобів (аспірин або ібупрофен) також допомагає знизити ризик ушкодження нирок.

    Уповільнити поступове пошкодження нирок допоможе:

    • лікування захворювань, що призводять до зневоднення (діарея, лихоманка);
    • відмова від куріння та алкогольних напоїв;
    • регулярні заняття фізичними вправами;
    • лікування захворювань нирок і сечостатевої системи;
    • відмова від проходження обстежень, що вимагають введення контрастної речовини.
    Соц закладки
    Соц закладки