Зміст
Цукровий діабет 2 типу (інсуліннезалежний діабет) є хронічним невиліковним захворюванням, яке пов’язане з порушенням обмінних процесів в організмі, внаслідок чого в крові підвищується рівень глюкози.
Він небезпечний тим, що через порушення роботи клітин підшлункової залози розвивається нечутливість тканин організму до інсуліну, який відповідає за насичення вуглеводами клітин всього організму, що супроводжується цілою сукупністю порушень обмінних процесів призводить до інвалідності.
Причини розвитку
Основними причинами виникнення даного захворювання вважаються неправильне лікування діабету 1 типу і спадковість (ймовірність того, що виникне цукровий діабет 2 типу у дітей збільшується на 40%, якщо в одного з батьків є це захворювання). Існує також цілий ряд супутніх факторів:
- зайва вага і ожиріння
- малорухливий спосіб життя
- незбалансоване харчування
- підвищений артеріальний тиск
- расова приналежність – у афроамериканців цей вид діабету зустрічається на 30% частіше
- стать: вважається, що жінки частіше за чоловіків хворіють на цукровий діабет 2 типу
Ще одна причина – це зміна гормонального фону, особливо в підлітковому періоді.
Ознаки захворювання
Симптоми инсулинонезависимого діабету дуже косвенны і слабо виражені. Найчастіше захворювання виявляється при зверненні до лікаря з скаргами на інші недуги, які є ускладненням діабету другого типу. Однак, існують певні симптоми, які дають привід запідозрити розвиток хвороби – це постійна спрага, підвищення апетиту, часті позиви до сечовипускання, стан втоми, різкі скачки маси тіла в ту або іншу сторону.
Вторинні симптоми:
- виникнення частих вірусних, грибкових і бактеріальних захворювань
- свербіж, розвиток виразок і ерозій на шкірі, які важко лікуються і погано гояться
- порушення зору
- відчуття поколювання в кінцівках, їх оніміння
Діагностика
В цілях профілактики виправдані рекомендації щодо проведення діагностики чоловікам і жінкам старше 40 років, а також які страждають різними серцевими захворюваннями, артеріальною гіпертензією, жінок з синдромом полікістозних яєчників і тим, хто веде сидячий спосіб життя, має родичів, хворих на цукровий діабет.
Оскільки все частіше зустрічається цукровий діабет 2 типу у дітей, починаючи з десятирічного віку раз на два роки рекомендується проводити таке скринінгове обстеження.
Щоб визначити у пацієнта наявність даного захворювання насамперед проводяться дослідження рівня цукру в сечі і крові. Подібний базовий стандарт показує наступні результати:
Стадії захворювання
Преддиабета. Цій стадії притаманне відсутність ознак захворювання, відхилення не виявляються і при проведенні скринінгу. Вважається, що “преддиабетиками” є всі люди, які з тих чи інших причин потрапляють у групу ризику. Виділення цієї стадії дозволяє максимально ефективно провести профілактику захворювання або уповільнити його прогресування.
Прихований діабет відрізняється наявністю порушень при проведенні дослідження на толерантність до глюкози, але рівень цукру в крові ще не перевищує гранично допустимого значення, симптоми не з’являються. У такій стадії необхідно регулярно контролювати стан хворого, а іноді і починати медикаментозну терапію.
Явний діабет характеризується яскраво вираженим течією, погіршенням стану і часто призводить до інвалідності.
Ступеня тяжкості
При легкому ступені перебігу рівень цукру в крові досить невисокий, а в сечі він взагалі відсутній. Явних ознак немає.
Для середнього ступеня характерно підвищений вміст цукру в крові. У пацієнта спостерігаються деякі симптоми.
При важкому ступені перебігу всі обмінні процеси в організмі порушені, симптоми виразні. Вміст глюкози дуже високо як в крові, так і в сечі. Такий стан призводить до ускладнень у вигляді серцево-судинних та неврологічних захворювань, збільшується ймовірність розвитку діабетичної коми.
Лікування
Незважаючи на те, що хвороба невиліковна, існує певний стандарт лікування цього виду діабету, спрямований на покращення загального стану, а також на зниження рівня цукру в крові.
Величезне значення має дієта. Основні рекомендації по харчуванню полягають у наступному:
Фізичні навантаження при даному захворюванні покликані не тільки знижувати масу тіла, але і підвищувати чутливість організму до інсуліну, а також є профілактикою виникнення можливих ускладнень.
Лікарські засоби потрібні, якщо правильне харчування, фізичні навантаження і здоровий спосіб життя не дають очікуваних результатів, або діабет знаходиться в більш пізньої, запущеній стадії.
Найчастіше призначаються препарати, які підвищують чутливість організму до інсуліну, що знижують рівень глюкози. Буває, що з часом вони перестають надавати ефект, і тоді приймається рішення про переведення пацієнта на лікування інсуліном. Метою такої терапії є запобігання небезпечних ускладнень шляхом компенсації рівня цукру в крові.
Оскільки діабет 2 типу невиліковний, а всі стандарти лікування допомагають тільки продовжити життя пацієнта і поліпшити її якість, в більшості випадків, хворим дають інвалідність. Однак сам по собі недуга не є прямим показанням до інвалідності – її дають по причині супутніх порушень в роботі органів і систем організму. Як правило, всі хворі цією формою діабету мають 1-2 групи інвалідності.
Слід зазначити, що пацієнтам, перебіг хвороби у яких не ускладнене, інвалідність дають вкрай рідко. Такі люди живуть цілком повноцінно.
Скільки живуть з таким захворюванням?
На сьогоднішній день, жоден лікар не зможе сказати, скільки проживе той чи інший пацієнт – все залежить від перебігу недуги. Однак панікувати з приводу того, скільки судилося прожити, не варто – величезна кількість людей навчилися активно боротися з цією хворобою і припиняти її перебіг.
Якщо порівнювати, скільки живуть з подібним захворюванням жінки, а скільки живуть чоловіки, то, згідно зі статистикою, тривалість життя жінок скорочується на 19 років, а чоловіків – на 12, тобто, в середньому, чоловіки живуть довше.
Так скільки ж живуть після постановки такого діагнозу? Медики стверджують, що дотримуючись всіх рекомендацій, хворі можуть уникнути виникнення небезпечних ускладнень і прожити до 70 років.
Профілактика
Профілактика цієї форми діабету у чоловіків, жінок і дітей полягає у веденні здорового, активного способу життя, дотримання стандартів правильного харчування і контролі за масою тіла. Також, з метою профілактики, необхідно проходити планове медичне обстеження.
