Згідно статистичних даних симптоми циститу (біль внизу живота при сечовипусканні) спостерігаються буквально у кожної третьої дитини у віці від року до п’яти. Причому на початку осені і літа кількість скарг зростає.
Треба зазначити, що цистит діагностують переважно у дівчаток. Це обумовлено особливістю будови (сечовипускальний канал коротше і ширше). Тим не менш, захворювання зустрічається і у хлопчиків. Особливо серед тих, хто страждає фімозом.
Хоча не важливо, хлопчик у вас чи дівчинка, в будь-якому випадку серйозного приводу для занепокоєння немає. По-перше, роблячи елементарну профілактику, недуги можна уникнути. По-друге, навіть при наявності симптомів циститу у дітей, доктора приймають необхідні заходи і одужання відбувається швидко і без ускладнень.
До кого звертатися при появі симптомів циститу у дітей?
Цілком логічно при перших же симптомах циститу звернутися до уролога, але врахуйте, причина його розвитку гінекологічна. Так до кого ж записуватися на прийом?
Якщо помітили, що дитина часто ходить в туалет, навіть при незначному споживанні рідини, гладить живіт, вирушайте на прийом до фахівця, який спостерігав малюка з самого народження. Педіатр напевно знає, як чинити в подібних випадках і де шукати причину циститу.
У більшості випадків до циститу призводить переохолодження. Наприклад, після того як дитина довго сидів на холодному піску або купався. Але є й інші причини:
— дисбактеріоз;
— перенесена операція;
— наслідок вірусної інфекції;
— хронічні запори;
— недотримання елементарних правил гігієни.
Якісь висновки лікар зможе зробити тільки на підставі аналізів. Після чого видасть направлення до відповідного фахівця.
Діагностика циститу
Запущений цистит може перейти в хронічний або призвести до ускладнень. Щоб цього не допустити, лікування потрібно починати відразу ж після діагностування та остаточної постановки діагнозу. Головне – правильно визначити збудника захворювання. У цьому допоможуть лабораторно-клінічні дослідження.
Які аналізи здавати для діагностики циститу?
1. Загальний аналіз сечі – покаже підвищена кількість еритроцитів, лейкоцитів і бактерій.
2. Бакпосів сечі – проводиться з метою визначити збудника захворювання і його чутливість до антибіотиків (читайте коли починають діяти антибіотики).
3. УЗД органів сечостатевої системи – дозволяє побачити вторинні ознаки запалення (патологія нирок, потовщення стінок сечового міхура).
У більшості випадків подібної діагностики циститу достатньо, щоб почати лікування. Вкрай рідко виникає необхідність у додатковому дослідженні, з метою попередження рецидивів.
