Чим відрізняється ВІЛ інфекція від Сніду. Профілактика, лікування та ризики зараження

Більше двадцяти років тому в світі почалася епідемія Сніду — страшного, незрозумілого і невиліковного вірусного захворювання.

Досі невідомо навіть, звідки він виник. Одні вчені вважають, що спочатку ВІЛ вражав тільки мавп. Але потім мутував і приблизно в 1926 році перекинувся з тварин на людину. Є також версія, що цей вірус створений штучно в якості біологічної зброї. Проте його творці втратили над ним контроль і випадково випустили в зовнішнє середовище.

Чим відрізняється ВІЛ інфекція від Сніду. Профілактика, лікування та ризики зараженняЧим відрізняється ВІЛ інфекція від Сніду. Профілактика, лікування та ризики зараження

Як би там не було, але перший, підтверджений медиками, випадок смерті від Сніду стався в Конго в 1959 році. А через 10 років медики зафіксували у США серед повій спалах захворювання, що протікав з симптомами Сніду. Однак порахували його рідкісною формою пневмонії. Але в 1978 році медики виявили ознаки тієї ж хвороби у американських і шведських гомосексуалістів. А також — у чоловіків нормальної орієнтації в Танзанії і на Гаїті.

Чим відрізняється ВІЛ інфекція від Сніду. Профілактика, лікування та ризики зараженняЧим відрізняється ВІЛ інфекція від Сніду. Профілактика, лікування та ризики зараження

У 1981 році медики офіційно оголосили про виявлення нової хвороби. І з цього моменту почали її пильно вивчати.

Що таке ВІЛ-інфекція і заразна вона?

До нас ВІЛ-інфекція прийшла лише в 90-х роках минулого століття. Тобто після того, як у населення з’явилася можливість вільно їздити в західні країни.

Страшно заразна штука, якою хворіють лише повії і наркомани. Ось, мабуть, і все, що знають більшість людей про ВІЛ. Однак ця інформація, м’яко кажучи, однобічна.

Чим відрізняється ВІЛ інфекція від Сніду. Профілактика, лікування та ризики зараженняЧим відрізняється ВІЛ інфекція від Сніду. Профілактика, лікування та ризики зараження Звичайно, цей вірус однозначно заразний, оскільки передається від людини людині.

Але в медицині є ще й поняття контагиозности інфекції. Воно враховує, скільки людей заразитися, якщо в їх організм потрапить той чи інший збудник. Так ось у ВІЛ цей показник дорівнює 0,4 відсотка. Кажучи іншими словами, якщо 1.200 чоловік уколются до крові інфікованим інструментом, то заразяться з них лише п’ятеро.

А ось з 100 чоловік, які контактували, наприклад, з хворим гонореєю, цю хворобу підхоплять 25. Так що не такий страшний чорт, як його малюють. Що ж стосується повій і наркоманів, то дійсно раніше саме вони найчастіше інфікуються ВІЛ-інфекцією. Однак останнім часом серед інфікованих стало більше сімейних людей.

ВІЛ-інфекція та СНІД – синоніми?

До речі, поняття ВІЛ і СНІД зовсім не синоніми, як думають багато хто. Вірусом імунодефіциту можна заразитися, але їм не хворіють. Однак інфекція щодня вбиває клітини імунної системи. І в підсумку доводить її до такого стану, що організм вже не може ефективно працювати. Ось тоді виникає синдром набутого імунодефіциту -СНІД. Його ще часто називають четвертою і останньою стадією ВІЛ, під час якої на особу поширюються різного роду хвороби: туберкульоз, пневмонія, кандидоз, токсоплазмоз головного мозку, саркома Капоші. При цьому лікування вони практично не піддаються.

Що таке СНІД і як можна виявити СНІД?

У той же самий час СНІД може виникнути і в результаті інших причин. Наприклад, при хронічних захворюваннях, виснажують організм, дії променевої енергії, після тривалого прийому деяких медикаментозних і гормональних препаратів. А також — у дітей з природженими дефектами імунної системи і у людей похилого віку, імунний захист яких регресує.

Симптоми Сніду стають очевидними лише через 7-10 років після зараження. А перший час ознаки наявності ВІЛ-інфекції настільки загальні, що їх можна легко прийняти за звичайне нездужання. Наприклад, підвищене потовиділення, невелика температура, трохи збільшені лімфовузли, слабкість, зниження ваги… Але повинно насторожити те, що ці явища досить довго не проходять. Тоді краще здати кров на аналіз.

Чим відрізняється ВІЛ інфекція від Сніду. Профілактика, лікування та ризики зараженняЧим відрізняється ВІЛ інфекція від Сніду. Профілактика, лікування та ризики зараженняЗробити це тепер неважко. Оскільки з деяких пір працюють спеціальні лабораторії. І аналіз коштує не так дорого. Втім, є ті, кому роблять його безкоштовно і в обов’язковому порядку: вагітні жінки, міліціонери, прикордонники, перукарі, студенти, донори, пацієнти, які готуються до хірургічної операції…

Раніше вимагалося від людей пройти аналіз на ВІЛ-інфекцію в тому випадку, якщо вони приїжджали з іншого регіону і прописувалися на постійне місце проживання, а також при вступі в шлюб. Але ці вимоги давно скасували.

Треба зазначити, що будь-тест на ВІЛ шукає в крові не сам вірус, а антитіла до нього. І володіє певним порогом чутливості. Тому він не покаже наявність інфекції, якщо після зараження пройшло мало часу. Оскільки організм повинен накопичити критичну масу антитіл, яку тест зможе зафіксувати. При звичайній формі ВІЛ на це йде кілька місяців. І все це час носій інфекції здатний заражати інших.

При цьому треба враховувати, що аналіз крові у рідкісних випадках може показати наявність антитіл до ВІЛ-інфекції, навіть якщо вірусу в організмі немає. Таке відбувається після хіміотерапії, при ускладненнях, що виникли у другій половині вагітності… Тому медики роблять повторні аналізи. І тільки у разі триразового підтвердження діагнозу хворого беруть на облік.

Лікування від Сніду і профілактика, життя за схемою

Чим відрізняється ВІЛ інфекція від Сніду. Профілактика, лікування та ризики зараженняЧим відрізняється ВІЛ інфекція від Сніду. Профілактика, лікування та ризики зараженняМедики радять всім раз на рік здавати аналіз на ВІЛ-інфекцію, щоб якомога раніше виявити її. Але люди зазвичай вважають, що якщо вже заразився, то поспішати до лікаря вже нема чого. Оскільки все одно помреш.

Звичайно, всі ми коли-небудь помремо. Але СНІД — це така ж хронічна інфекція, як і багато інші. Хіба що вимагає до себе трохи більше уваги. І чим раніше медики знайдуть ВІЛ, тим більше шансів у хворого прожити довго і щасливо. Якщо, звичайно, він відмовиться від алкоголю, куріння, безладних статевих зв’язків, стане уникати сильних стресів і буде вести здоровий спосіб життя.

Крім того, сучасні препарати здатні досить довго підтримувати імунну систему в нормі. І чим менше вона вражена, тим легше це робити. Правда, хворому до кінця життя доведеться пити таблетки по певній схемі. Але те ж саме роблять, наприклад, і сердечники. Так що тут все залежить від самого пацієнта. Захоче жити — буде жити і з ВІЛ-інфекцією. Тим більше, що приклади цього є: у медиків на обліку стоять люди, які заразилися вірусом імунодефіциту ще в 90-х роках. І ось вже два десятки років відчувають себе не гірше інших.

Здавати аналіз крові на ВІЛ – безпека для близьких

Втім, часто люди не хочуть йти здавати аналізи і лікуватися з-за страху перед тим, що про їх хвороби дізнаються оточуючі. Адже наше суспільство ставиться до ВІЛ-інфікованих як до париям. Вони можуть втратити роботу, відрікаються від них близькі — такі прецеденти трапляються часто. Приміром, 10,6 відсотка сімей розпалися після того, як з’ясувалося, що один з подружжя ВІЛ-інфікований.

Чим відрізняється ВІЛ інфекція від Сніду. Профілактика, лікування та ризики зараженняЧим відрізняється ВІЛ інфекція від Сніду. Профілактика, лікування та ризики зараженняЛікарі вважають, що це відбувається із-за тотальної неграмотності. Люди не знають, та й не хочуть знати, як передається вірус імунодефіциту, що він собою представляє, наскільки велика небезпека зараження. А якщо і володіють цією інформацією, то все одно вважають за краще зайвий раз перестрахуватися, відгороджуючись від носія ВІЛ-інфекції.

До речі, протягом 48 годин після зараження вірус імунодефіциту в організмі ще можна повністю знищити. Потрібно лише звернутися до лікаря-інфекціоніста і отримати профілактичне лікування. Але у вас повинні бути вагомі підстави для цього. Тобто наявність контакту з кров’ю потенційного вірусоносія. Крім того, ви повинні будете назвати медикам прізвище того, з ким контактували. Вони перевірять по своїх записах, і якщо ця людина стоїть у них на обліку, то ви отримаєте допомогу.

Стосується навіть тих, кого не стосується!

Половина з можливих носіїв ВІЛ не знають про свій статус.

Теоретично у кожного з нас може бути ВІЛ-позитивний знайомий. Може це твій колега по роботі або твій директор, може твоя подруга або твій перукар. Але ти про це не знаєш, адже визначити наявність ВІЛ-інфекції за зовнішніми ознаками неможливо, а відкрити свій діагноз людина боїться, щоб не стати знедоленим.

Всупереч поширеним страхам, ВІЛ не передається:

  • При побутових контактах;
  • При поцілунку, кашлі або чханні;
  • Через піт чи сльози;
  • При використанні загального посуду або рушники;
  • При обіймах і рукостисканні;
  • При користуванні загальним басейном або душем;
  • Через укуси комах або тварин.

Можливі шляхи передачі ВІЛ:

  • При незахищеному статевому акті;
  • При використанні нестерильного інструментарію для ін’єкції;
  • При переливанні крові;
  • Від матері до дитини через грудне вигодовування.

Хоча повністю ВІЛ поки невиліковний, є ліки, які допомагають стримувати розвиток захворювання. Якщо людина приймає відповідне лікування (антиретровірусної терапії), то може прожити довго і жити як всі: працювати, мати друзів, сім’ю і здорових дітей. ВІЛ-інфекція сьогодні — це хронічне захворювання. ВІЛ — не вирок!

Тест на ВІЛ — єдиний достовірний спосіб дізнатися, чи є вірус у крові чи ні.

Ризик зараження ВІЛ чоловіків і жінок

На сьогодні ВІЛ-інфекція — це одна з найбільш гострих соціальних проблем. Раніше нею заражалися переважно наркомани, які користувалися брудними шприцами. Зараз же серед ВІЛ-інфікованих найбільше цілком благополучних у соціальному плані людей, що заразилися через статевий контакт.

Тим не менш, це не привід залишати без уваги групи ризику. Санітарні лікарі відзначають, що саме ця категорія дуже погано охоплено обстеженням на СНІД. Це говорить про недостатню роботу наркологічних служб. А також — про слабкому контакті дільничних медиків з працівниками міліції, які займаються безпосередньо тими, хто знаходиться в групі ризику по ВІЛ-інфекції.

ВІЛ та вагітність молодих дівчат

Чим відрізняється ВІЛ інфекція від Сніду. Профілактика, лікування та ризики зараженняЧим відрізняється ВІЛ інфекція від Сніду. Профілактика, лікування та ризики зараженняСеред виявлених вірусоносіїв зустрічаються і вагітні жінки. Які потім народжують дітей. Треба відзначити, що останнім часом зростає кількість ВІЛ-інфікованих серед підлітків. Це безпосередньо пов’язано з тим, що вони рано починають статеве життя, у 16 і навіть у 14 років.

Крім того, педагоги в силу своєї завантаженості не регулярно проводять роботу з профілактики ВІЛ-інфекції. При такому ставленні державних органів до цієї проблеми медики прогнозують, що епідемія ВІЛ триватиме найближчі 10 років. І, щоб уникнути цього, необхідно ввести в шкільну програму обов’язковий курс з профілактики цієї інфекції. Причому вводити його треба вже з 7 класу.

Роль громадських організацій у профілактиці Сніду

Крім того, санітарні лікарі відзначають, що різного роду громадські організації не стільки допомагають у профілактиці Сніду, скільки вселяють людям думка про необхідність дотримання жорсткої конфіденційності в цій справі. Вона, звичайно, потрібна тим, хто вже живе з ВІЛ-інфекцією і розуміє свою відповідальність перед суспільством. Але 10 відсотків інфікованих ведуть себе асоціально і заражають інших людей.

Тому треба з обережністю ставитися до рекомендацій Заходу в сфері порушення прав людини, коли мова йде про тестування на ВІЛ. Адже західні лікарі не приймають пацієнтів без довідки про наявність чи відсутність ВІЛ-інфекції. Так і при реєстрації шлюбу там необхідний документ про стан здоров’я молодят. Так чому у нас має бути інакше? Будьте здорові!

Поділитися з друзями:
Відповіді на питання