Необхідні щеплення дітям і дорослим?

Ще близько сотні років назад населення нашої планети становила всього лише 1 млрд. осіб. Сьогодні його чисельність значно зросла і становить близько 7 млрд. Цей факт просто вражає уяву, так як стає очевидним, що людству знадобилося близько 200 тис. років, щоб навчитися справлятися з природним відбором.

Найбільша заслуга у боротьбі за виживання, безумовно, належить відкриття вакцинації – методом профілактики інфекційних захворювань шляхом вироблення імунітету до їх збудників. За даними ВООЗ саме завдяки такому способу попередження хвороб медики щорічно рятують близько 3 млн. життів.

На жаль, з моменту появи першого щеплення і до наших днів, цей вид боротьби з інфекціями, зустрічає лютий опір антивакцинаторов. З їх легкої руки «в наш час знову стають актуальними правець, коклюш, туберкульоз, дифтерія та інші грізні недуги.

Організованість і продуманість антивакцинальних компаній є підставою припустити, що основною метою лжедоброжелателей є досягнення таких природних процесів зниження чисельності населення, як епідемії.

Потрібно віддати належне антивакцинаторам – вони досягли успіху на інформаційному терені, як ніколи: телебачення, інтернет і друковані видання, що кишать страшними історіями про поствакцинальні ускладнення, перетворилися в потужну зброю масового ураження…

Можна припустити, що вищевикладені доводи не надто переконливі, і, дивлячись в календар щеплень, Ви все ще думаєте над тим, чи варто прививати дитину. Що ж, давайте спробуємо знайти аргументи, як кажуть, доводячи від протилежного.

Трохи історії вакцинації

Вакцинопрофілактика бере початок в давні часи, коли в Індії та Китаї застосовували інокуляцію – перенесення рідини з бульбашок шкіри хворих натуральною віспою (смертельним захворюванням, що викликало епідемії) на шкіру здорових людей. Наукового пояснення такій процедурі не знайшлося, і лише через багато століть, в 1796 р. англійський лікар Едвард Дженнер зробив геніальне відкриття, довівши дієвість щеплення коров’ячої віспи, як єдиного результативного способу попередити натуральну віспу. Використовуючи його метод, людство повністю позбулося від цієї грізної хвороби через два століття активної боротьби.

Цей яскравий приклад в історії дає привід припустити, що й інші хвороби, з якими цивілізований світ подібним чином бореться з допомогою щеплень, повинні були давно вже зникнути з лиця Землі. Оскільки цього не сталося, можна подумати, що вакцинопрофілактика не є ефективною в 100% випадків. Насправді, неправильно порівнювати вплив вакцин на різні збудники, так як у кожного з них свій алгоритм поширення, залежить від ряду факторів (механізми передачі, сприйнятливість, вірулентність тощо).

Важливо враховувати, що успіх ліквідації віспи у світовому масштабі був можливий лише тому, що щеплення від віспи у багатьох країнах було не добровільною, а обов’язковою процедурою. Якщо порівнювати цей факт з нашою сучасністю, то вакцинопрофілактика сьогодні – вільний вибір кожної людини.

Крім того, існує думка, що коклюш, поліомієліт, дифтерія та їм подібні хвороби вже практично не зустрічаються в наш час, а отже робити щеплення дітям від них можна вважати зайвим. Чи Так це насправді?

Статистика захворювань

Список хвороб, проти яких передбачена вакцинація дітей, невипадковий, так як навіть їх адекватне лікування, не гарантує відсутності ускладнень і формування стійкого імунітету. Це дуже наочно ілюструють статистичні дані, які корисно знати всім тим, хто шукає відповідь на питання про доцільність вакцинопрофілактики, гортаючи всілякі батьківські форуми.

• Смертність при дифтерії коливається в межах від 2 до 20%, а при правці досягає 30%.
• Ступінь інвалідизації при поліомієліті досить висока (близько 80%), тому уникнути її дуже складно навіть при правильній терапії.
• Про кору, краснухи або паротиті нерідко доводиться чути, що ними досить просто перехворіти в дитинстві, щоб обзавестися імунітетом без всякої щеплення, склад якої, до того ж, нікому не відомий…

А чи багато хто знає, що ці захворювання призводять до чоловічого безпліддя і викиднів на ранніх термінах вагітності? Відомо, що коклюш, який на початку захворювання часто розцінюється батьками як звичайний кашель, у дітей до року призводить до смертельного результату з імовірністю 50%?

У список ускладнень при перерахованих вище вірусних захворюваннях також входять: цукровий діабет, глухота, косоокість і багато інші патології.

Наскільки небезпечні щеплення дітям?

Звичайно, будь-яка ін’єкція, тим більше, якщо вона містить культуру мікроорганізмів, – дуже серйозна процедура. Не секрет, що деякі вакцини є інактивованими, тобто живими, і цей факт, на думку багатьох, вже сам по собі передбачає загрозу, особливо коли щеплення робиться дитині. Тому, щоб імунітет витримав покладену на нього навантаження, що людина на момент вакцинації повинен бути здоровий.

Зрозуміло, потрібно бути обізнаним у тому, що виникнення побічних ефектів після подібного щеплення, або навіть можливість захворювання, не виключаються. Однак статистика свідчить, що ймовірність таких проблем після вакцинації становить тисячні частки відсотків, в той час, як ускладнення від самих захворювань значно вище.

Це – далеко не єдиний аргумент, який може змусити Вас відмовитися від вакцинопрофілактики. Насправді, сьогодні про щеплення відомо майже все: вони небезпечні, токсичні, неефективні, адже саме так про них розповідають численні статті в газетах і журналах, що викривають комерційну складову системи охорони здоров’я.

Висновок очевидний, і тим не менше кожен вирішує сам проводити вакцинопрофілактику хвороб чи ні, особливо якщо щеплення роблять дітям і мова йде про їх здоров’я. Позбутися від проблем зараз, або перенести їх на завтра, або післязавтра — всі ці сумніви властиві людській натурі. Тільки чи буде це виправданням, якщо дитина захворіє? Ось в чому питання…