Перше питання, яке задають батьки, почувши про те, що у дитини аутизм: чи можна його вилікувати? І ось тут криється найнеприємніше – це захворювання не лікується, принаймні, не існує ніякої медикаментозної терапії, яка дозволила б малюкові повністю позбутися від недуги.
Але це не привід впадати у відчай і панікувати при перших же ознаках аутизму у дитини. Замість того щоб в сотий раз задавати собі питання: «чи лікується аутизм?» потрібно постаратися повністю усвідомити ситуацію, змиритися з тим, що це назавжди, і спробувати прийняти дитини таким, який він є. Саме від цього залежить, як ви будете жити далі.
Отже, на запитання: «чи можна вилікувати аутизм?» лікар категорично відповів, що не можна. Як бути?
В першу чергу ви повинні постаратися зрозуміти свою дитину. Адже він сприймає навколишній світ зовсім не так, як інші діти і по-іншому вже не буде. Якщо ви хоч на хвилину уявіть себе на його місці, вам буде набагато легше усвідомити, що саме йому потрібно.
Аутизм призводить до того, що дитина не знає, чого чекати в наступний момент від навколишнього світу і тому відчуває страх і невпевненість. Можливо, саме в цьому і криється причина того, що діти з таким діагнозом намагаються окреслити свою територію, зробити її незмінною і протестують проти будь-яких змін.
А тепер найважливіше – головне завдання батьків, які зіткнулися з аутизмом у дитини і усвідомили, що вилікувати його не можна, полягає зовсім не в тому, щоб намагатися навчити його жити у звичайному світі звичайним життям. Навпаки, вони повинні спробувати пристосуватися до його світу.
Тільки в цьому випадку дитина зможе рости спокійним (наскільки це взагалі можливо для такого захворювання) і щасливим. Йому дуже важливо знати і постійно відчувати, що його люблять. Тільки тут маленька поправка, для дітей з аутизмом набагато більшим виявом любові будуть не звичні нам обійми і поцілунки, а передбачуваність навколишнього світу дбайливо створеного мамою і татом.
Сподіваємося, нам вдалося хоча б частково відповісти на питання: чи можна вилікувати аутизм, і наші поради допоможуть батькам, які зіткнулися з такою проблемою, швидше зрозуміти свого карапуза. А всіх бажаючих поділитися досвідом або висловити свою думку, запрошуємо в коментарі.
