Часті ангіни: причини захворюванняАнгіна була відома людству з давніх часів, у наші дні люди часто називають цим словом будь-яке запалення в горлі. Але в узкомедицинском розумінні цього терміна беруться до уваги не просто біль і почервоніння в горлі, але і запальний процес в лімфоїдних утвореннях окологлоточного кільця. У переважній більшості випадків інфекція зачіпає піднебінні мигдалики (або гланди). Серед збудників захворювання найчастіше зустрічаються наступні бактерії: паличка черевного тифу, стафілокок, пневмокок, ?-гемолітичний стрептокок групи А, стафілокок, клебсієла, паличка сибірки, гемофільна паличка. Рідше захворювання провокують віруси: герпес, ентеровірус Корсаки, аденовіруси і т. д. Причини частих ангін можуть ховатися і в таких сприяючих чинників, як:

  • Погане харчування
  • Нестача вітамінів в їжі
  • Часті переохолодження
  • Дрібні травми тканин мигдаликів
  • Неполадки в механізмі носового дихання

Залежно від причин гострого тонзиліту (ангіни), його поділяють на три категорії: первинний, специфічний і вторинний.

Інкубаційний (прихований) період захворювання зазвичай триває 1-2 доби. Початок хвороби досить гостре, у людини з’являються: озноб і головний біль, загальна слабкість, ломота в суглобах і біль в горлі при ковтанні їжі. Особливо ці симптоми проявляються при лакунарній ангіні, коли температура тіла може підніматися до 40°C, а біль у горлі стає максимально інтенсивної на другу добу захворювання. Висип при тонзиліті відсутня.

Зміст

  • Первинна стадія
  • Специфічна ангіна
  • Вторинна форма
  • Терапія недуги


Повернутися до змісту

Первинна стадія

Первинна ангіна найчастіше має стрептококову етіологію. Її характерними ознаками є:

  • Короткочасне підвищення температури
  • Загальна інтоксикація організму (слабкість)
  • Запальні процеси у глотці, найчастіше в піднебінних мигдалинах
  • Іноді інфекція може торкнутися і прилеглі до миндалинам лімфатичні вузли
  • Наліт на мові

У разі якщо не почати своєчасне противострептококковое лікування, хвороба може призвести до небажаних наслідків: розвитку ревматизму і гломерулонефриту, при яких бувають серйозні пошкодження нирок і серця.

Основний шлях зараження первинною ангіною повітряно-крапельний. Тобто людина може легко «підхопити» її при великому скупченні людей або тісному контакті з інфікованим через кашель, чхання і т. д. Також відомі випадки захворювання на ангіну після вживання продуктів харчування, заражених стафілококом (молоко, компот, м’ясний фарш, салати).

У разі якщо імунітет піднебінних мигдаликів, які виконують роль бар’єра для інфекції, знижений, стрептокок починає активно розмножуватися і виділяти речовини, що викликають запалення глотки. Далі процес може поширитися на найближчі регіонарні лімфовузли і далі, утворюючи симптом, яким так часто характеризується ангіна, – наліт на мигдалинах. У цьому випадку можуть виникнути такі захворювання, як паратонзилліт, паратонзіллярний абсцес (запалення у околоминдалиновой клітковині) і сепсис (попадання в кров гноєтворні організмів).

Продукти життєдіяльності стрептокока потрапляють у кров і починають вражати всі тканини організму: центральну нервову систему, кровоносні судини, міокард, печінка і т. д. Дуже частими наслідками перенесеного гострого тонзиліту є порушення серця, так як воно пов’язане з мигдалинами нервовими закінченнями. Імунна система намагається дати відсіч чужорідних мікробів, але при певних обставинах (схильність, неефективне або невчасне лікування), її «старання» приймають патологічну форму, діють на ураження тканин нирок і серця, приймаючи їх помилково «ворогів». Результатом цього є ревматична лихоманка, викликає серйозні порушення під всієї серцево-судинної системи. При повторному захворюванні небезпека аутоімунних процесів зростає, причому повторної ангіна вважається, коли людина занедужує нею щорічно або мінімум один раз у два роки.

Основною ознакою первинного гострого тонзиліту є двостороння біль при ковтанні. У разі присутності якихось невизначених відчуттів з боку глотки або повної відсутності болю діагноз «первинна ангіна» слід поставити під сумнів. Також ознакою стрептококової етіології тонзиліту є наявність хворобливих, збільшених лімфовузлів по кутах нижньої щелепи. При спробі обмацати їх вони легко зміщуються в бік.

При первинній ангіні також спостерігаються збільшені, гіперемовані мигдалини і червоний язик. При лакунарній формі захворювання на гландах видно жовтуваті точкові освіти.

Види первинної ангіни

В залежності від характеру перебігу захворювання, ангіна буває:

Часті ангіни: причини захворювання

  • Катаральній. Запалення зачіпає тільки слизову оболонку мигдалин.
  • Фолікулярної. Відбувається нагноєння фолікулів — специфічних утворень на гландах.
  • Лакунарній. Запалення глибоко проникає в тканини гланд. Фолікули при цьому лопаються, утворюючи на поверхні мигдалин гнійний наліт.
  • Некротичної. На поверхні мигдалин утворюються виразки.
  • Фібринозно. Цей вид характеризує біло-жовтий наліт на язиці і мигдалинах, який може виходити далеко за їх межі


Повернутися до змісту

Специфічна ангіна

Специфічна ангіна, на відміну від первинної, найчастіше має вірусну або грибкову етіологію і, відповідно, інші тактики їх лікування. В інших випадках вони викликаються, як і первинні форми недуги, бактеріями, але тяжкість захворювання та область ураження навколишніх тканин і органів тут більш важкі.

Серед цього виду тонзилітів можна виділити:

  • Грибкову ангіну. Викликається дріжджоподібними грибками при зниженні імунітету або тривалому (безконтрольний) прийомі антибіотиків. Вона протікає в легшій формі, в порівнянні із звичайною ангіною. Її характеризує незначне підвищення температури і слабка інтоксикація організму. Поверхня мигдаликів вражає сирнистий пухкий наліт, який легко знімається
  • Дифтерія зіва. Захворювання викликається бактерією Corynebacterium diphtheriae. Для дифтерії зіва характерний дуже щільний плівчатий наліт на гландах сіро-бурого кольору. Після його зняття поверхню мигдалин починає кровоточити. Симптоматика цього захворювання схожа з первинної ангіною.
  • Ангіна Симановского-Плаута-Венсана. Причиною цього виду хвороби є різного виду мікроорганізми, що живуть у порожнині людського рота: веретеноподібна паличка та спірохети. У разі провокуючих факторів, таких як куріння, поганий догляд за ротовою порожниною і т. д., і при наявності ослабленого імунітету вони починають виробляти хвороботворні мікроби. Для захворювання характерний виразково-некротичний процес на одній з мигдалин. Запалення ніколи не вражає іншу сторону глотки.
  • Вірусний мононуклеоз (хвороба Філатова, моноцитарна ангіна). Це захворювання потрібно виділити особливо. Його збудник – вірус Енштейн-Барра (сімейство герпес-вірусів). Дуже часто хвороба Філатова плутають зі звичайним тонзилітом, для чого навіть вигадали спеціальний термін «мононуклеозная ангіна». Насправді вірусний мононуклеоз – це самостійне захворювання з серйозними наслідками, наслідком якого, серед іншого, може бути і вторинна ангіна. Характерні ознаки захворювання — невелика температура, збільшення печінки, селезінки і лімфатичних вузлів, з різкими змінами в лейкоцитарній формулі крові. На мигдалинах з’являються виразки і сіро-білий або коричневий наліт.

«Саме по клінічній картині крові можна з впевненістю судити, ангіна у вас або мононуклеоз. Тому ні в якому разі не займайтеся самолікуванням, так як ці захворювання вимагають різних тактик терапії!»


Повернутися до змісту

Вторинна форма

Вторинна ангіна розвивається на тлі деяких інфекційних та неінфекційних захворювань. Наприклад:

  • Сифіліс і ангіна. При такому симбіозі твердий шанкр (виразка), характерний для сифілісу взагалі, утворюється на одній з мигдаликів при первинній формі захворювання. При вторинному сифілісі шанкр вражає обидві мигдалини.
  • Скарлатина і ангіна. Гострий тонзиліт при скарлатині з’являється в фолликулярно-лакунарній або катаральної форми в перший же день хвороби. Від первинної ангіни вторинна відрізняється яскравим забарвленням слизових оболонок (так званий «палаючий зів»). Як виглядає мову при ангіні на тлі скарлатини? Його колір – червоногарячого кольору, що красномовно говорити на користь цього діагнозу. Іншою відмітною ознакою є висип, локалізована внизу живота і на згинах рук і ніг.
  • Туляремія і ангіна. Буває катаральній, некротичної і пленчатой. Характеризується острівцями білувато-жовтого кольору на мигдалинах, які, зливаючись, перетворюються в грубу, товсту плівку. Також хворого турбують збільшені лімфовузли шиї, які при цій формі захворювання можуть загноіться.
  • Ентеровірусна інфекція і ангіна (герпангіна). У цьому випадку на поверхні гланд утворюється бульбашкові висипання, яка потім перероджується у виразки з тонким білуватим нальотом. Температура тіла підвищується до 40°С.
  • Агранулоцитоз і ангіна. Тонзиліт при цьому поєднанні має виразково-некротичний характер. Схожий за своїми клінічними проявами на ангіну при лейкозі. Відмітна ознака: при аналізі крові виявляється практично повна відсутність лейкоцитів.
  • Лейкоз і ангіна. Клінічні прояви — дуже висока температура 39-40°С, озноб, головний біль, іноді носові кровотечі. Тонзиліт спочатку приймає катаральну форму з переходом в некротичну. На мигдалинах з’являються нальоти брудно-сірого кольору, які після відторгнення оголюють кровоточиві виразки. Кількість лейкоцитів у крові при цьому може перевищувати норму мінімум 20 разів.


Повернутися до змісту

Терапія недуги

Так як найчастіше причиною хвороби стають саме стрептококи, лікарі прописують хворим пенициллиновые антибіотики, наприклад, бензилпеніцилін. У випадку наявності алергії на цей ряд антибактеріальних препаратів, призначають макроліди: азитроміцин, еритроміцин і т. д.

А ось популярні в народі сульфаніламіди та тетрацикліни (ко-тримоксазол, доксициклін) при лікуванні ангіни абсолютно марні.

Крім обов’язкового курсу прийомів антибіотиків, хворий повинен багато пити теплої рідини для виведення токсинів з організму. У більш серйозних випадках лікар може призначити внутрішньовенне введення хлориду натрію або глюкози. У разі поганого самопочуття при високій температурі її можна збивати різними анальгетиками, наприклад, парацетамолом.

Часті ангіни: причини захворюванняПри повторній ангіні пацієнтам призначають препарати, що стимулюють вироблення імунітету, наприклад, нуклеінат натрію або лейкоген. Обов’язковий прийом і загальнозміцнювальних засобів: вітамінів групи В, аскорбінової кислоти, будь полівітамінних сумішей. А після закінчення курсу антибіотиків потрібно обов’язково відновити мікрофлору кишечника з допомогою «Лінексу», «Бактисубтила» і т. д.

Полоскання горла при гострому тонзиліті не будуть надавати вираженого терапевтичного ефекту, так як практично не впливають на патогенну мікрофлору. Їх роль, швидше, гігієнічна, тому можна обмежитися підігрітим розчином харчової соди. Також для полегшення болю можна використовувати різні спреї і пастилки, в яких містяться анестетики, зменшують біль. Але і зловживати ними також не можна, так як без антибіотиків вони надають лише ефект видимого благополуччя.

При сильному запаленні лімфовузлів лікар може призначити фізіолікування або сухе тепло, але сауна при ангіні протипоказана!

«Пам’ятайте! Терапія вторинної ангіни може дуже сильно відрізнятися від лікування первинних форм цього захворювання. Це справедливо, особливо в тих випадках, коли справа стосується впливу на причину хвороби, а не на його окремі симптоми. Тому курс процедур і препаратів для лікування тонзиліту вам повинен призначати виключно лікар».

Чорний наліт на язиці

Зазвичай всі форми ангіни вражають нальотом того чи іншого кольору як мигдалини, так і мову хворого. Сучасній медицині відомі випадки, коли у людини спостерігається чорний мову утворився на ньому нальоту. Цей симптом зовсім не є ознакою ангіни, хоча і може її супроводжувати. Точні причини цього фізіологічного явища поки вивчені погано. Лікарі виділяють кілька причин: патології шлунково-кишкового тракту, неполадки в роботі підшлункової залози та жовчного міхура, ацидоз, простудні захворювання, наявність в порожнині рота хромогенного грибка та інші.

На закінчення відзначимо, що ангіна – захворювання серйозне, має безліч форм та клінічних проявів. Особливу небезпеку для організму людини представляють ускладнення після недолеченного або не вчасно розпочатого лікування гострого тонзиліту. В особливо запущених випадках може наступити навіть смерть від ангіни, на тлі неправильної терапії або її відсутності.

Соц закладки
Соц закладки