Коли скіфський народ в 7 столітті до н. е. оформив свою власну державу, цар скіфів, які прийшли в землі східного Закавказзя, переслідуючи кіммерійців, був швидше вождем об’єднання скіфських племен, ніж повноцінним владикою. Однак з тих пір, як межі скіфської держави, яка в ті часи називалася Ишкуза, суспільство скіфів кілька перетворилося. Скіфи проживали тим, що експлуатували землеробське населення та здійснювали грабіжницькі набіги. При цьому слідом за кіммерійцями відправлялися тільки скіфи чоловіки, у той час як жінки-скіфи залишилися в Північному Причорномор’ї. Можливо, саме вони і були описані в грецьких міфах про легендарних амазонок. Під час розквіту Ишкузы скіфський правитель вже мав великий вплив, і займався зовнішньополітичною діяльністю. Завдяки старанням скіфів, які підтримували мідян, була знищена могутня Ассірійська імперія.
Однак на межі 6 і 5 ст. до н. е. скіфи були вигнані массагетами назад в Північне Причорномор’я, після чого скіфська держава являло собою союз племен. Роль його правителів дещо зменшилася, періодично царів було кілька, і всі вони були наділені рівними правами – відомостей про міжусобиці у скіфській державі не залишилося. При цьому значний вплив на політику держави надавав рада союзних племен і народні збори.
Ситуація значно змінилася, коли в Скіфію у 512 році вторгся цар Дарій I. Так і не зумівши нав’язати скіфам генеральну битву, він, зрештою, вивів свою армію назад за Дунай, проте скіфське суспільство знову перетворилося. У ньому залишився лише один, одноосібний цар скіфів, влада якого була визнана союзом племен. В ті часи суспільство скіфів тісно познайомилося з грецькою культурою, Скіфія потроху ставала рабовласницькою державою. Товариство скіфів поділялося на орачів, землеробів, кочівників-воїнів і царських скіфів – наближених царя.
Царі панували над усіма скіфами, і очолювали воєнні походи. Коли в середині 4 століття до н. е. скіфи спробували вторгнутися у Фракію, вони були зупинені македонським царем Філіпом II, а їх цар Атей був убитий. Після вторгнення сарматів на початку 3 століття до н.е. скіфи були витіснені в Крим, де якийсь час скіфська держава змогло проіснувати. В ті часи суспільство скіфів дещо змінилося – військовою справою займалися вже всі скіфи, в той час як землеробством все частіше займалися раби, в той час як положення царя залишилося незмінним.
