Конспект інтегрованого заняття з рідної природи та конструювання з паперу в старшій групі, тема «Бджоли»
Автор заняття: Давидова Світлана Олексіївна, вихователь-методист вищої кваліфікаційної категорії.
Цілі заняття:
Продовжити знайомство дітей з особливостями життя бджіл та природних взаємозв’язках.
Навчати дітей цілеспрямовано приєднувати новий матеріал до вже наявних у них знань.
Ввести в активний словник слова: вулик, нектар, запилення, стільники, пасіка, пасічник. Продовжувати вчити дітей давати аргументовані відповіді на питання.
Розвивати критичність мислення, активізувати пізнавальні здібності дітей.
Закріпити навички та вміння конструювання з паперу.
Виховувати допитливість, інтерес до живої природи.
Обладнання:
Картинки: бджола, квітка, мед, ліки, дощ, вулик, квітучий луг, стільники, лапки з щіточками, пасічник, торт, зима.
Сигнальні картки зеленого і жовтого кольору.
Куб з картинками на гранях.
Вінки їх штучних квітів, обручі-«вулики», шапка-маска ведмедя.
Заготовки для виготовлення «бджоли», нитки, шило, чорні маркери. Обладнання для конструювання з паперу.
Посуд та продукти харчування для чаювання.
Бджола на сотах
Бджоли на квітах
Бджоли у вулику
Хід заняття:
Хлопці, зараз ми з вами поговоримо про мешканців пасіки. Що таке пасіка? У старовину пасіку називали «пасіка». Пасіка – це місце, де розміщуються бджолині будиночки вулики. А людина, яка піклується про бджіл на пасіці, називається – пасічник. Повторіть ці слова «пасіка» і «пасічник» і запам’ятайте їх.
Отже, сьогодні мова піде про бджіл. Хоч вони і боляче жалять, їх роботою ми задоволені.
Виберіть правильну відповідь:
Бджоли ставляться до тварин, птахів, комах, риб.
Доведіть мені, що бджола – комаха. У бджоли, як у всіх комах шість лапок і тіло складається з голови, грудей і черевця.
Мозкова атака
Згадайте все, що ви знаєте про бджіл. Постарайтеся пригадати якомога більше. Вихователь викладає на магнітну дошку картинку, яка зображує бджолу.
Асоціативний кущ
Викладання картинок. По мірі того, як діти пригадують знайомі їм факти з життя бджіл, їм пропонується викладати на магнітній дошці картинки: квітка, мед, ліки, дощ, вулик, квітучий луг (запилення), стільники, лапки з щіточками, пасічник, торт, зима. Всі ці картинки викладаються навколо центральної з зображенням бджоли.
Дидактична гра «Так чи не так»
У бджіл сильні крила, тому вітер і дощ їм дарма.
Бджоли живуть однією великою родиною.
Одна бджола може жалити багато разів.
Бджоли переносять на собі квітковий пилок з однієї квітки на іншій.
Люди роблять для бджіл спеціальні будиночки – вулики.
Взимку бджоли літають, але квітів не знаходять.
У бджіл чотири лапки.
Жало у бджоли у роті.
Мед не тільки смачний, але ще й дуже корисний.
Пасічником називають людину, яка доглядає за бджолами.
Дидактична гра «Бджілки збирають мед»
Частина дітей зображують квіти (їм на голови надіваються віночки) і розташовуються сидячи навпочіпки по всій ігрової площі. Інші діти зображують бджіл, які літають від квітки до квітки, збираючи нектар і пилок. Виконуючи ці рухи, діти-бджоли дзижчать: «жжжж…».
За сигналом: «Сутеніє», «Дощик збирається» або «Вітер посилюється» вони летять у вулик (відгороджене місце). Потім діти міняються ролями.
Зараз я прочитаю вам уривки з казки татарського письменника Абдулли Аліша «Нечкебиль».
Дидактичний вправа «Передбачення за ключовими словами»
Але перш, зверніть увагу на такі слова:
Бджола, квіти, комар, жало, вулик, холоду.
Як по-вашому ці слова можуть використовуватися в казці?
Сигнальні картки
Візьміть в руки сигнальні картки і уважно слухати казку. Піднімайте зелену картку, якщо почуєте у казці знайомі вам факти з життя бджіл. А якщо дізнаєтеся з казки що-небудь новеньке – піднімайте жовту картку.
Читання уривків з казки Абдулли Аліша «Нечкебиль»
Он вишикувалися будиночки. У цих будиночках живуть бджоли.
Бджоли одна за одною вилітають з вулика. А коли сонце підніметься високо, повітря нагріється, вони всією сім’єю поспішають на роботу. Далеко-далеко – в сади і поля, ліси і луки…
Довго-довго літала бджілка по імені Нечкебиль, що означає «тонка талія». Кружляючи, як маленький літачок, Нечкебиль опустилася на квітку. На лузі від кольорів такий аромат, ніби все обрызгано духами. Нечкебиль перелітає з квітки на квітку і скоро вся покривається квітковим пилком. Вона переносить її з однієї квітки на іншу, опыляет їх. Так маленька бджілка допомагає ростити багатий урожай.
Нечкебиль пурхала з квітки на квітку, пила солодкий нектар. І раптом її хтось покликав.
– Бджілка, а бджілка – пропищав Комар, – підійди до мене.
– Мене звуть Нечкебиль, якщо є справа – підходь до мене сміливо, – відповіла Нечкебиль, а сама до Комару не стала підходити.
І Комар став скаржитися на людей і тварин. Той, мовляв, рукою розчавить, цей хвостом приб’є. І ще Комар сказав, що боїться променів сонця, тому ховається під листям і на полювання вдень виходить рідко.
Нечкебиль відповіла комару:
– Ви п’єте кров людей, розносите лихоманку…
Але Комар був голодний і тому не став слухати бджолу. Він полетів геть. Побачив чоловіка і сів йому на шию. Людина тут його і прихлопнул.
Нечкебиль не помітила, як, збираючи мед з квітів, опинилася за далеким лісом. Коли вона повернула додому, раптом піднявся сильний вітер пригнав грозову хмару. Крильця в Нечкебиль тонкі, важко їй боротися з вітром, але вона не здається – поспішає додому. Втомилася бідолашна бджілка, і до того ж, коли вона вже була майже біля будинку, полив дощ. Нечкебиль не розгубилася. Не довго думаючи – шмиг під лопух і сховалася від дощу. Незабаром хмари попливли далі, дощ перестав і засяяло сонечко. Нечкебиль знову пустилася в дорогу.
Прилетіла вона додому, до рідного вулика і бачить: дідусь-пасічник з хлопчиком, обидва в сітках на обличчях, обкурюють її будиночок. Дим лякає бджіл, і вони виповзають назовні. Дід із хлопчиком дістають з вуликів рами, повні меду і кладуть їх на білий жерстяної апарат. Машина крутить раму, рідкий мед не може втриматися, бризкає з сот на стінки бака і потім стікає в дерев’яну діжку. Повітря навколо напоєне медовим ароматом.
Але чому ж не видно тут бджіл? Чому вони не літають з сердитим дзижчанням над посудиною і не заважають людям? А тому, що квітів навколо багато і бджоли ситі.
Ось і погана осінь настала. На полях і луках квіти давно зникли. Прийшла пора готуватися до зими. Дід-пасічник почав готувати вулики до зими: полагодив, привів у порядок і утеплив. Хлопчик йому допомагав, замахав руками, і бджола вкусила його. Жало бджоли залишилося в носі у хлопчика. Він не витримав, заплакав.
Бджола злетіла, але довго летіти не змогла – впала і померла.
Нечкебиль засумувала, рухи її стали млявими, і, щоб набратися сил для майбутнього року, вона солодко-солодко заснула.
На цьому і нашій казці кінець.
Як ви думаєте, чому бджілка отримала ім’я Нечкебиль – «тонка талія»?
Що нового ви дізналися з цієї казки?
А зараз трохи пограємо і як бджілки політаємо.
Динамічна пауза – рухлива гра «Ведмідь і бджоли»
Хлопці, а ви знаєте, хто з диких тварин дуже любить мед? Правильно, ведмідь. Лісовим бджолам ніхто не робить будиночки-вулики, тому вони розміщуються у дуплах дерев. Ось тут у нас буде дупло. Ведмідь хоче забрати з дупла мед, а дикі лісові бджоли його туди не пускають, проганяють, дзижчать: «ж-ж-ж-ж-ж-ж-ж-ж» (діти повторюють).
Давайте лічилки виберемо ведмедя: «Раз-два-три, ведмедем будеш ти». (Можна надіти шапочку-маску). Ведмідь відходить в сторону.
Слова вихователя:
Полетіли бджілки
Збирати нектар і пилок з квіточок.
(Діти-бджоли бігають, змахуючи руками, присідаючи навпочіпки)
Ось ведмідь йде,
(Ведмежою ходою виходить дитина-ведмідь і прямує до дупла)
З дупла мед віднесе.
Бджілки, додому!
(Діти-бджоли підбігають до дупла)
Слова дітей-бджілок:
Це дупло – будиночок наш,
Йди ведмідь від нас:
«Ж-Ж-ж-ж-ж-ж-ж-ж-ж-ж!»
(Діти-бджоли махають крилами проганяють ведмедя)
Кубирование
Діти кидають куб і розглядають картинку на межі, яка опинилася зверху. Картинка означає питання, на який цього дитині необхідно відповісти все, що він знає.
Картинки на гранях куба символізують такі питання.
Будиночок – де живе.
Мордочка – як виглядає.
Тарілка з кашею – чим живиться.
Крила, зуби, роги – образ життя, звички, спосіб пересування, захисні властивості.
Дорослий і дитинчата – як розмножується.
Людина – взаємодію з людиною.
Пальчикова гімнастика «Працьовита бджілка»
Бджілка трудиться весь день
(Руками змалювати перед собою коло)
І працювати їй не лінь.
(Погойдування вказівними пальцями в знак заперечення)
Від квітки летить до квітки,
(Ритмічні помахи руками)
Клеїть на черевце пилок.
(Кругові рухи долонею по животу)
Хоботком нектар смокче,
(Витягнути руку вперед, потім вниз, нахилитися)
За день багато збере.
(«Розкрити» перед собою всі пальці)
Віднесе нектар той вулик
(Зображують політ)
І назад повернеться кулею.
(Різко викине руку з витягнутим вказівним пальцем вперед)
В сотах утрамбує мед,
(Тупання ногами)
Адже Скоро зима прийде.
(Поеживание)
Буде бджілкам чим харчуватися.
(Імітація руху ложкою)
Треба влітку їм старатися.
(Імітація накладання меду соти)
Конструювання з паперу «Бджола»
Діти малюють чорним маркером смужки на черевці вирізаними з картону «бджоли», приклеюють крила, проколюють шилом отвір, втягається в нього нитку. Виходить «бджола» на нитці.
Дихальна вправа «Відправ бджілку в політ за нектаром»
Діти тримають «бджілку» за ниточку і дмуть на неї. Вихователь словами коригує силу, з якою діти дмухають.
Ось бджілка несміливо вилетіла з вулика.
Побачила квіти і заспішила до них.
Набрала бджілка багато меду і неквапливо летить додому.
Як швидко темніє, поспішай у вулик, бджілка!
Сьогодні ми багато згадали з того, що знали про бджіл. А також дізналися нові факти. Скоро ви дізнаєтеся ще багато цікавого про бджіл-вентиляторах, про те, як м’ята врятувала бджіл. А зараз нас чекає чаювання. Звичайно ж з медом та медовими пряниками. Не забудьте вимити руки.
Проводиться чаювання.
Скачати конспект заняття «Бджоли»
