Артеріальна гіпертонія, причини та ускладнення

Гіпертонія — одна з найбільш актуальних проблем на сьогоднішній день сучасної медицини. На пошуки шляхів лікування та попередження недуги більшість розвинених країн світу направляє величезні матеріальні та інтелектуальні ресурси. Саме на лікарів лежить основний тягар боротьби з цим захворюванням, і навряд чи треба ігнорувати накопичений у цій боротьбі багаторічний досвід.

Прихильники народних або будь-яких інших шляхів лікування гіпертонії, безсумнівно, мають повне право бути ентузіастами своїх методів, особливо якщо вони базуються на гармонії режиму праці та відпочинку, дієти, раціонального харчування, адекватних фізичних навантажень.

Але найчастіше ці методи максимально ефективні при попередженні захворювання або на ранніх його стадіях. При розвитку стійкої гіпертонії більшість хворих, все ж потребує медикаментозного лікування, а інші методи зберігаються як додаткові. Це не означає, що від пацієнта в цій ситуації вже нічого не залежить, навпаки, він повинен знати про основні напрямки свого лікування і певних заходи самоконтролю його ефективності.

Причини артеріальної гіпертонії.

Причиною цієї хвороби може бути ураження різних органів (насамперед нирок), і тоді говорять про «вторинної» артеріальної гіпертонії, але в переважній більшості випадків вона носить первинний характер, есенціальна гіпертонія. Порушення артеріального тиску, починаючись як непостійне, так зване «функціональне» розлад, під впливом багатьох спадкових, обмінних, стресорних та інших факторів поступово стабілізується і стає основним захворюванням, що веде до ураження багатьох органів, ранньої інвалідності та зниження тривалості життя.

Артеріальна гіпертонія, причини та ускладненняАртеріальна гіпертонія, причини та ускладненняДля Росії ця проблема (артеріальна гіпертонія) особливо актуальна, так як більше 40% наших співгромадян страждають підвищенням артеріального тиску.

Треба відзначити, що жінки в силу, очевидно, більшої організованості і відповідальності за себе, сім’ю і близьких лікуються частіше і ефективніше, а серед хворих чоловіків віком до 40 років лише 10% як-то займаються лікуванням своєї хвороби. І це вже не абстрактна статистика — це ми з вами, наші близькі та друзі, які, на жаль, помирають в 30 – 40 років від інфаркту, інсульту та інших ускладнень артеріальної гіпертонії.

На жаль, більшість хворих не знають, що вони страждають артеріальною гіпертонією, списуючи часом високі цифри артеріального тиску на хвилювання або інші обставини, при яких проводилося вимірювання. Часто можна почути від хворих, особливо літніх, міркування, що деяке підвищення артеріального тиску для них — питання певної вікової норми. Щоб не було різночитань в цьому питанні, хочу навести офіційні, чітко визначені багатьма дослідженнями орієнтири. Для осіб старше 18 років оптимальним є артеріальний тиск крові в межах 120 на 80 мм. рт.ст. Перша цифра відображає значення систолічного артеріального тиску (так званого верхнього), друга — діастолічного (нижнього). Припустимо нормальним артеріальним тиском вважається до 130 на 85 мм. рт.ст., високим нормальним вважається тиск до 139 на 89 мм. рт.ст.

При стійкому та тривалому підвищеному артеріальному тиску може розвинутися хронічна гіпертонічна хвороба — есенціальна артеріальна гіпертензія.

Ступеня артеріального тиску.

Артеріальна гіпертонія, причини та ускладненняАртеріальна гіпертонія, причини та ускладненняАртеріальну гіпертонію діагностують, якщо не менше ніж двократному вимірі, в різній обстановці, в положенні сидячи цифри верхнього тиску складають понад 140 мм. рт.ст., а нижнього — понад 90 мм. рт.ст.

Далі йде поділ на ступені підвищення артеріального тиску: перша ступінь визначається при тиску 140-159 на 90-99 мм рт.ст. друга — 160-179 на 100-109 мм рт.ст..

І найвищої, найбільш несприятливою є третя ступінь з підвищенням тиску крові понад 180 на 110 мм. рт.ст.

 

  • У разі виявлення першого ступеня підвищення артеріального тиску призначення медикаментозної терапії відразу необов’язково, і саме в цій стадії найбільш ефективним може бути використання трав, усунення надмірної ваги, позбавлення від шкідливих звичок (насамперед куріння), корекція харчування, освоєння методик релаксації та психотерапії та інші методи. Контроль ефективності профілактичних заходів при цій стадії гіпертонії проводиться через 2 місяці і при збереженні високих цифр тиску починають лікарську терапію.
  • При другому ступені також можна почати лікування з немедикаментозних методів, але необхідно комплексне обстеження інших органів, і при збереженні підвищеного тиску вже протягом 1 місяця треба приступити до лікарської терапії.
  • Третя ступінь вимагає негайного обстеження і початку прийому антигіпертензивних препаратів.

Артеріальна гіпертонія, причини та ускладненняАртеріальна гіпертонія, причини та ускладненняДуже важливо раннє виявлення артеріальної гіпертонії. І в цьому самостійного вимірювання тиску в побутових (домашніх) умовах належить провідна роль. Воно дозволяє уникнути так званого ефекту «білого халата», коли в умовах медичного закладу реєструються більш високі цифри тиску. Важливим є і використання адекватних приладів — професіонали не рекомендують користуватися апаратами для вимірювання артеріального тиску на зап’ясті або пальці, ідеальним вважається ртутний сфігмоманометр, вимірювання проводиться в положенні сидячи, апарат знаходиться на рівні грудної клітини.

Якщо на ранніх стадіях хворий сам може вибрати немедикаментозний метод, який відповідає його вподобанням, попереднього досвіду оздоровлення або порад більш досвідчених товаришів, то самостійно визначати, які пігулки для зниження артеріального тиску треба приймати постійно, необхідно тільки після консультації з лікарем. Виняток може скласти лише екстрена ситуація, коли при різкому підйомі тиску і поганому самопочутті ваші близькі можуть порадити вам щось з свого доступного арсеналу. У всіх інших випадках треба пам’ятати: те, що допомагає вашій сусідці (якщо вона, звичайно, не терапевт чи кардіолог), може сильно нашкодити вам. Адже немає ніяких гарантій, що у вас однаково працюють нирки і печінку, однаковий рівень цукру, згортання крові, немає схильності до бронхіальній астмі, яку можуть загострити багато антигипертензивнные препарати, і так далі.

Яка інформація може допомогти лікарю оцінити небезпеку вашого захворювання і правильно сформувати схему обстеження і лікування артеріальної гіпертонії? Насамперед, це наявність у вашій родині інших випадків артеріальної гіпертонії, цукрового діабету, захворювань нирок, ішемічної хвороби або інсультів, подагри та інших захворювань. Якщо ви виявили підвищення тиску самостійно, важливо знати тривалість захворювання, ефективність і переносимість вами колишнього лікування. Ряд препаратів, застосовуваних при інших захворюваннях, що може істотно впливати на рівень артеріального тиску і, відповідно, на формування вашої схеми медикаментозної терапії. Особливо важливо вказати використання контрацептивних (протизаплідних) таблеток, протизапальних і гормональних препаратів, анальгетиків або наркотичних препаратів, еритропоетину, циклоспорину.

Основні причини гіпертонії.

Артеріальна гіпертонія, причини та ускладненняАртеріальна гіпертонія, причини та ускладненняВаш спосіб життя також небайдужий для лікаря у формуванні схеми терапії — дієта, вживання алкоголю, куріння, рівень фізичної активності, наявність надлишкової ваги. Важливі не тільки фізичні параметри вашого організму — ваш темперамент, стосунки в сім’ї, на роботі, хронічні стреси і інші, так звані психосоціальні чинники. У деяких обставинах саме вони бувають основною причиною гіпертонії, і їх усунення або пом’якшення може призвести до ефективної, а часто і радикального зниження артеріального тиску.

Наслідками куріння сигарет служить не тільки виникнення гіпертонії, але і коронарна хвороба серця, з-за чого відбуваються критичні зміни внутрішніх поверхонь артерій.

При гіпертонії корисно пити по 2-3 склянки густого соку хурми щодня.

Терапевтичне обстеження, індекс маси тіла.

Необхідне терапевтичне обстеження при гіпертонії включає, крім вимірювання тиску, визначення весоростовых співвідношень з розрахунком індексу маси тіла. До речі, таке вимірювання неважко провести самим. Індекс маси тіла дорівнює масі тіла в кілограмах, поділена на зведена в квадрат значення зросту в метрах. При індексі від 15 до 19,9 маса тіла вважається незадовільною, при 20-24,9 — нормальної, до 29,9 — надмірним, вище 30 свідчить про ожиріння, а вище 40 — про вираженому ожирінні.

В комплекс інших методів обстеження хворого з гіпертонією повинні входити дослідження серцево-судинної системи, легенів, очного дна, загальні та біохімічні аналізи крові і сечі, що включають визначення рівня холестерину і цукру.

Критерії стратифікації ризику.

У хворих з артеріальною гіпертонією прогноз захворювання залежить не тільки від рівня тиску. Наявність супутніх («асоційованих») захворювань і специфічне, викликане гіпертонією ураження інших органів (так званих «органів-мішеней») має не менше значення для прогнозу захворювання, ніж підйом артеріального тиску. Для визначення ймовірності розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи та прийняття рішення про терміни початку і характер лікування гіпертонії запропоновано критерії стратифікації ризику. До них відносяться три групи ознак.

Перша — це фактори ризику, які включають: вік понад 55 років у чоловіків та 65 жінок, куріння, високий рівень холестерину в крові (більше 6,5 ммоль/літр), наявність у родичів ранніх серцево-судинних захворювань (у чоловіків до 55, а у жінок до 65 років).

Друга — ураження «органів-мішеней» (насамперед серця, нирок і очних судин).

У третю групу входять додаткові («асоційовані») клінічні стани, такі як цукровий діабет, ураження мозкових судин, ішемічна хвороба серця і ряд інших.

Ризики серцево-судинних ускладнень

Ступінь низького ризику характерна для чоловіків і жінок до 55 років, з гіпертонією першого ступеня, без ураження «органів-мішеней» і супутніх захворювань. Ризик розвитку у них серцево-судинних ускладнень протягом найближчих 10 років не перевищує 15%.

Ступінь середнього ризику відноситься до хворих з широким діапазоном цифр артеріального тиску. Ризик захворювання в цей період у них визначається в діапазоні 15-20%.

Ступінь високого ризику відрізняє хворих, що мають, незалежно від рівня кров’яного тиску, ураження «органів-мішеней». Їх 10-річний ризик ускладнень перевищує 20%.

Нарешті, ступінь дуже високого ризику характеризує хворих з будь-яким рівнем підйому тиску (включаючи «високий нормальний»), але мають супутні захворювання, особливо цукровий діабет, мозковий інсульт, хронічну ниркову недостатність. Ризик розвитку у них серцево-судинних ускладнень протягом найближчих 10 років перевищує 30%.

В залежності від виявленої ступеня ризику, визначається тактика лікування гіпертонії.

Поділитися з друзями:
Відповіді на питання