Цю жінку ми знаємо, любимо і пам’ятаємо з юнацтва. Адже всі персонажі актриси Ірини Муравйової виділялися безжурним характером, прагненням домагатися своїх цілей, веселістю і життєрадісністю. В будь-якому фільмі Ірина блискуче виконувала свою роль. У тому числі і якщо вона була другорядною, актриса практично постійно перетворювала історію свого персонажа в повноцінну лінію, захоплюючу кожному глядачеві. Дивлячись на її відповідних незабутніх персонажів, багатьом хочеться знати, яка ж Муравйова в житті.
День народження актриси Ірини Муравйової — 8 лютого 1949 року. Актриса — корінна Столична мешканка. Вона з’явилася на світ у родині пристойного і утвореного військового інженера. Папа Ірини пішов на фонт добровольцем і взяв участь у звільненні тих, кого німці погнали в полон. А подібний і була мати Ірини. Юну білоруску викрали фашисти, і вона в тому числі і не здогадувалася, що в підсумку, на німецькій землі зустріне своє щастя в особі бійця Вадима.
Дитинство домашнього дитини
У Муравйової є старша сестра, кот-ая народилася в 1947 році. Дівчатка були дружними і вихованими. Мати Ірини завжди стежила за тим, щоб у будинку було чисто і красиво, а її дівчата одягалися в найкрасивіші сукні, які вона їм шила засобами руками. Правда, варто відзначити, що Олена виховувалася не тільки в чистоті і красі, хоча і в строгості. Наприклад, мама не дозволяла їм гуляти після школи і якщо уроки закінчувалися в годину п’ятнадцять, то в пів на другу всі вже мали сидіти вдома за обіднім столом. А коли взимку Олена з сестрою ходили на каток, мама йшла з ними і стежила за що, щоб до дочкам не приставали хлопчаки.
Цілком ймовірно, комусь таке життя б не сподобалася, а от майбутня актриса була цілком задоволена. Вона росла побутовим дитиною, любила грати в ляльки, до речі, аж до дев’ятого класу. А ще вона просто любила дітей і вважала, що коли виросте, то неодмінно стане вчителькою. Але коли Муравйова підросла, вона раптом зрозуміла, що хоче бути актрисою. При цьому відбулося це просто посередині вулиці. На двокімнатну квартиру несподівано зійшло таке осяяння і вона раптово точно і ясно вирішила, ким саме бажає стати.
Початок шляху актриси
Варто позначити(означити), що своєї мрії Муравйова домоглася не негайно. У перший рік вона подала документи у майже всі вузи, але вчинити так і не зуміла. Але Ірина не зневірилася, пропрацювала рік і знову вирушила спробувати щастя. Цього разу її таки знайшли в студію при Дитячому Театрі. Там був малий конкурс, і могли вчинити тільки москвичі. Олена відучилася зазначений термін і залишилася працювати в театрі. Спочатку вона отримувала ролі в масовках або ж чоловічі. Хоча зате саме в цьому театрі актриса познайомилася зі своїм чоловіком — режисером театру Леонідом Эйдлином. У шлюбі у їх народилося двоє синів.
Зірка кінематографу
У разі якщо ж говорити про кар’єру телевізійної актриси, то досить довго Ірина грала тільки в телеспектаклях і на неї ніхто не направляв уваги. Все змінилося після серіалу «Люд різні». Дівчину запросили на проби у фільм «Чисто англійське вбивство». Варто позначити(означити), що на пробах вона сподобалася лише тільки режисерові і він переконав увесь рада в що, що тільки Ірина зможе зіграти роль Сюзанни.
У 1977 році Олена зрозуміла, що ролі, які пропонують їй в Дитячому театрі вже не задовольняють прагнення й амбіції актриси, тому вона пішла працювати в театр Моссовєта. Там вона зіграла досить багато цікавих ролей. Але приголомшливий успіх до Ірини прийшов після усіма улюбленого і незабутнього, оскароносного фільму «Москва сльозам не вірить». Завдяки ролі Людмили Свиридової, Муравйова стала відомою в усьому Радянському союзі. До нинішнього дня глядачі обожнюють її безжурного персонажа, двокімнатну квартиру, яка завжди вміла знайти в ситуації позитивну сторону і отримати вигоду.
Хоча варто позначити(означити), що сама Ірина не любить власну героїню, оскільки вважає її занадто настирливою і вульгарною. Але, тим не менш, безпосередньо це образ любимо глядачами протягом декількох десятиліть.
