Опіки шкірної поверхні: всі ступені ураження
Шкірна тканина, пошкоджена високими температурами, електро – та променевою енергією, гарячими рідинами та хімічними речовинами, в народі і медицині іменується як опік. Тяжкість ураження і глибина омертвіння тканин безпосередньо залежать від висоти температури і тривалості її впливу на тканини. Ушкодження класифікуються 4 ступенями, які визначаються глибиною ураження тканин. На практиці важливо і поділ опіків на поверхневі і глибокі.
Розходження поверхневих і глибоких опіків полягає у відновленні пошкодженої шкіри. Згідно з цією класифікацією процес загоєння поверхневих опіків протікає самостійно з повним відновленням ураженої тканини. При глибоких опіках тканини заживають довго і з утворенням рубців.
Тепер детально розглянемо ступені опіків:
- 1 ступінь ураження виглядає як червона і набрякла шкіра;
- 2 ступінь опіків характеризується некрозом і відшаруванням шкіри, появою пухирів;
- 3 ступінь відрізняється частковим або повним омертвінням пошкодженої тканини з утворенням струпа сіро-коричневого кольору;
- 4 ступінь – ураження шкіри по всій її глибині з підлеглими тканинами.
Важлива роль в постановці тяжкості опіку відводиться і його площі, яка при великому значенні може вказувати на опіковий шок, тобто загальну важку реакцію організму на отриману травму. Значення площі не точні – її вимірюють приблизно. Роблять це прикладанням долоні, беручи до уваги її співвідношення 1 % площі тіла. Ще один спосіб визначення площі опікової – це «правило дев’ятки», тобто голові і шиї відводиться 9 %, промежини – 1 %, нижньої кінцівки – 18 %, верхньої кінцівки – 9 %, передньої і задньої частини тулуба – по 18 %.
Що робити при різних ступенях опіків?
Перша допомога, що надається безпосередньо на місці події, полягає у швидкому усуненні впливу термічного фактора. Наступний крок – це накладання стерильної захисної пов’язки без якої-небудь обробки опікової рани. Якщо під рукою є знеболюючі засоби, їх дають прийняти потерпілому, після чого його відправляють в лікарню. Обробку опіку краще довірити фахівцеві.
Первинна обробка обпаленої шкірної поверхні передбачає її очищення 0,25 %-вим розчином нашатирного спирту або мильною водою. Потім ранову поверхню обробляють тампонами, змоченими в спирті. Якщо на поверхні опіку є чужорідні тіла і відійшов епідерміс, їх акуратно видаляють. Утворилися бульбашки малих розмірів не чіпають, а от великі елементи вже надрізають для випускання скопилася рідини. Очищену рану промивають перекисом водню і промакают серветками.
Все лікування опіків 2 ступеня проводиться під пов’язками, обробленими антибактеріальними мазями. При ураженні обличчя і промежини вдаються до відкритого методу лікування. Виконується він 3 – 4 рази на добу змазуванням опікової поверхні або покриттям її аерозолями. Загоєння опіків 2 і 3 ступеня найчастіше закінчується благополучно. Для лікування 2 ступеня достатньо 1 – 2 тижнів, для 3 – близько 4 тижнів.
При глибоких опіках (4 ступінь) не обійтися без хірургічного втручання. Полягає воно в пересадці шкіри, що необхідно для закриття обпалених ран і недопущення формування не естетично виглядають рубців. Також необхідно зберегти і рухливість суглобів. Лікується 4 ступінь опіків тільки в спеціальних опікових центрах.
Отримано опік: чого не можна робити?
- Ні в якому разі не змащуйте уражене місце маслами і мазями, у складі яких є жир. Скористатися можна лише звіробійним або обліпиховою олією.
- При приготуванні компресів не використовуйте вату, для цих цілей потрібна марля.
- Не можна відкривати пухирі, що утворилися в результаті опіку. Великі елементи можна акуратно проколоти стерильною голкою.
- Раді обробити постраждалу шкіру сечею не йдіть, оскільки в ній містяться токсини здатні викликати запальний процес у рані.
Знайте, що поліпшити самопочуття при невеликому опіку можна, лише підставивши його на 10 – 15 хвилин під струмінь холодної води. По мірі стихання болю уражену ділянку можна змастити розведеної горілкою чи розчином марганцю. До повного загоєння незалежно від ступеня опіку обов’язково прикривайте його марлею, щоб не допустити забруднення і запалення.
Лікування опіків у домашніх умовах – кращі народні рецепти
- Впоратися з болем і запобігти появі пухирів після отримання опіку вам допоможе зубна паста, що містить прополіс, або м’ятна.
- З великим опіком 1 ступеня можна впоратися за допомогою сирої картоплі. Для цього його очищають, натирають на тертці і отриману масу викладають на марлю. Прив’язавши її до хворого місця, ходять так до тих пір, поки компрес не нагріється від тіла, після чого марлю змінюють. Картоплю можна чергувати з морквою.
- Якщо опік отриманий в домашніх умовах, візьміть столову ложку звичайної соди і розчиніть її в склянці води. За допомогою марлевого тампона, змоченого у розчині, обробляйте місце опіку до стихання болю.
- З листа цілющого рослини алое знімають шкірку, а м’яку серединку перетирають до кашкоподібного стану. Її викладають на обпечену ділянку прикривають марлею.
- Уражене місце можна обробити обліпиховою олією за допомогою піпетки.
- Поливати обпечене місце можна теплою заваркою зеленого або чорного чаю.
- Сухими листям зеленого чаю, перемеленими в кавомолці до порошку, посипають місце опіку.
- Відвар липового цвіту готують, дотримуючись співвідношення 1: 10 з водою. Користуються ним для прикладання для примочок і обмивань.
- Капустяний лист охолоджують і прикладають до опіку. «Носять» його до нагрівання від тіла. Лист замінюють новим, а використаний кладуть у холодну воду.
- М’якоть гарбуза перетирають до стану каші і нею обкладають уражені ділянки.
- Шкірку граната висушують і розтирають в порошок, після чого присипають опіки. Буквально на наступний день ранка покриється скоринкою, і процес загоєння піде дуже швидко.
- Листя квашеної капусти дрібно нарізають і з’єднують з яєчним білком. Маса накладається на місце опіку. Також можна розсолом просочити тканину і прикласти до опіку. Якщо розсіл викликає печіння, його розбавляють холодною кип’яченою водою.
- Відвар дубової кори, що володіє протизапальним ефектом, при опіках готують у співвідношенні 2: 10 з водою. Користуються ним для промивань, компресів і примочок.
- 6 подрібнених квіток свіжо зірваної лілії заливають 1 склянкою нерафінованої рослинної олії. Давши настоятися засобу 3 – 4 дні, його не проціджують, а користуються для змащування пошкоджених місць за допомогою марлевого тампона. Таке саморобне ліки значно прискорює загоєння опіків і запобігає формування шрамів.
- В домашніх умовах можна приготувати мазь від опіків, взявши за основу календулу. Для цієї мети вазелін і настоянку календули з’єднують у співвідношенні 2: 1.
- Впоратися з довгостроково незаживающими опіками можна, скориставшись наступним рецептом приготування мазі. 200 мл олії, 100 г воску і 30 г прополісу – головні її компоненти. Олію підігрівають на сковороді до появи димку, після чого додають віск і прополіс. Всі компоненти дерев’яною паличкою перемішуються до отримання однорідної маси. Готовий засіб переливають в скляну ємність, охолоджують і зберігають у прохолодному місці. Маззю обробляють місце опіку, фіксуючи марлевою пов’язкою. Ходять з нею добу.
- 10 – 12 дрібно нарізаних цибулин заливають соняшниковою олією сковороді так, щоб цибуля «потонув» в олії. Смажимо його до отримання коричневого кольору. Отриману масу охолодити до кімнатної температури, після чого проціджуємо. Чистим маслом змащуємо опіки.
- З свіжого кропу вичавлюємо сік і розводимо його холодною водою у співвідношенні 1: 2. Користуємося ним для примочок.
[tip]Пам’ятайте, що в домашніх умовах можна лише вилікувати легкі опіки (1 – 2 ступеня). А прискорити процес одужання вам допоможе спеціальна дієта, що передбачає вживання продуктів, що містять у великій кількості сірчанокислий калій і кальцій. Цими продуктами є: цибулю і часник, інжир, мигдаль, капуста, редис, чорнослив і пісна яловичина.[/tip]
