Типовим дитячим інфекційним захворюванням є кір. Відмітні ознаки кору у дітей настільки специфічні, що діагностика звичайно не становить жодних труднощів.
Застосування противокоревой вакцини дозволило істотно знизити захворюваність серед дітей. Останнім часом у зв’язку з відмовою батьків робити щеплення, ситуація стала погіршуватися. Негативно відбивається і брак вакцини.
Зазвичай кір вражає дітей, але нерідко фіксуються спалахи інфекції і в старших вікових групах. Людина, що не пройшов вакцинацію і не хворів на кір, може заразитися в разі контакту з хворим. Кір може виникати і у щеплених людей у разі різкого зниження імунітету. Це не дозволяє організму побороти вірус.
Зміст
- Як поширюється інфекція?
- З чого починається хвороба?
- Чотири головні симптоми кору
- Лікарські методи діагностики та лікування
- Чи можна попередити хворобу?
Як поширюється інфекція?
Для передачі вірусу характерний повітряно-крапельний спосіб. Кашляючи або чхаючи, хворий виділяє в навколишнє середовище небезпечні віруси. В організм дитини інфекція проникає через органи дихання. Далі вона потрапляє в кров. З кровотоком вірус потрапляє до всіх органів. Він вражає шкіру, слизові покриви очей і рота і дихальні шляхи.
Джерело інфекції – хвора людина. Він починає становити загрозу для оточуючих, починаючи з двох останніх діб прихованого періоду. Здатність до зараження зникає тільки на п’ятий день після появи висипу.
У віці 2-5 років захворювання зустрічається досить часто і протікає важко. Тому батьки повинні знати характерні ознаки кору у дітей.
З чого починається хвороба?
Визначити, що в організмі дитини оселилася хвороба, не вдасться самому пильному батькові. Підступність кору полягає в тому, що вона протягом 1 або 2 тижнів ніяк не дає про себе знати. У поведінці дитини немає нічого особливого. Він зберігає звичну активність. Але вірус вже розвивається в його крові.
Період від попадання вірусів в організм до того моменту, коли з’являться перші тривожні «сигнали», називається інкубаційним. У цей час відсутні всі симптоми.
У катаральній стадії кір проявляється зниженням апетиту, слабкість, загальним дискомфортом, безсонням, головними болями. У дитини може підвищитися температура (до 38-40 градусів).
Наявність нежитю, гнійних виділень з носа і сухого кашлю призводить до постановки помилкового діагнозу. Можна припустити, що у дитини ГРВІ.
Специфічними ознаками кору є захриплий голос, червоні повіки, рясне сльозотеча. Присутні й інші симптоми: дискомфорт від світла, гнійний кон’юнктивіт. Діти скаржаться на біль в області живота. Стілець стає рідким. У немовлят (до року) різко знижується вага.
Чотири головні симптоми кору
Через 21 день після виникнення проявів кору настає час основних ознак. Симптом номер 1 – поява сірувато-білих дрібних висипів. Їх розмір не більше маківки. Помітити такі ознаки досить складно, так як вони локалізуються в порожнині рота. Висип вражає області, розташовані поруч з корінними зубами.
Через п’ять діб, симптомокомплекс доповнюється трьома іншими показниками:
Перераховані вище симптоми кору у дітей є стандартними. Вони відзначаються при будь-якому перебігу хвороби. Поширення висипки триває 4-7 діб. Потім колір плям змінюється з червоного на зелений. Шкіра в цих місцях починає лущитися (як на фото). Через два тижні шкірні покриви дитини стають чистими. Зникнення висипу у дітей відбувається в тому ж порядку, що і її поява: на 1 день одужання очищається особа, в останню чергу висип зникає з ніг і рук.
Лікарські методи діагностики та лікування
Лікар враховує не тільки ті симптоми, які помітні неозброєним оком. Для точної діагностики проводиться аналіз крові і сечі. Іноді вдаються до серологічному дослідженню. Ця процедура допомагає виявити антитіла до вірусу кору. Також роблять рентгенівський знімок грудної клітки. Якщо виникло ускладнення, то лікар може призначити электроэнцефалографию.
У сучасній медицині не існує специфічних засобів для лікування кору. Якщо під час інкубаційного періоду вводять противокоревой імуноглобулін, то це не гарантує 100% ефекту. Методи, що використовуються при лікуванні кору, спрямовані на те, щоб зменшити і усунути симптоми хвороби.
Дитині прописують постільний режим, дають жарознижувальні засоби і велику кількість рідини. У списку препаратів для лікування кору – ліки, що знімають біль у горлі та відхаркувальні засоби. Для того щоб підтримати організм, призначаються вітаміни.
Нежить лікують за допомогою судинозвужувальних засобів. Очі промивають теплою кип’яченою водою. Для цих цілей користуються гідрокарбонатом натрію. У носові ходи закопують ретинол або сульфацил натрію. Дітям до 1 року прочищають ніс ватним тампоном, змоченим в підігрітому вазеліновому маслі. Хворим призначається дієта, що складається з фруктових соків, чаїв, компотів, киселів і морсів.
Тих дітей, у яких захворювання протікає без ускладнень, можна лікувати вдома. Якщо розвиваються нетипові стану або дитині не виповнилося 1 року, то його поміщають в стаціонар.
Кір зазвичай супроводжується ускладненнями, якщо вік дітей більше п’яти років. Можуть виникнути захворювання ЛОР-органів, порушення в роботі дихальної системи. Інфекція може спровокувати і більш важкі стани: енцефаліт, втрату зору, поліневрит.
Щоб виключити можливість розвитку небезпечних хвороб, необхідно обов’язково звертатися за допомогою до лікаря. Він контролює перебіг хвороби, відвідуючи хворого кожні 1-3 дні.
Чи можна попередити хворобу?
Метод №1 для попередження кору – вакцинація. Призначення щеплення – ввести в організм ослаблений вірус. Це призводить до утворення у дітей захисного імунітету. Першу вакцинацію проводять в 1 рік, подальшу у 6-річному віці. Щеплення забезпечує захист від кору протягом 15 років.
Випадки виникнення хвороби у щеплених якісною вакциною дітей виключно рідкісні. Після введення препарату, можуть відзначатися неяскраво виражені симптоми захворювання. Це стосується підвищення температури, дрібних висипів, загального нездужання. Такі побічні явища зникнуть вже через пару днів.
Кір протікає у дітей досить важко, але медичний прогноз сприятливий. Складності можуть виникнути тільки при несвоєчасному зверненні до лікаря або при некомпетентному лікуванні.
Щоб зберегти здоров’я дитини, не слід самостійно ставити діагнози і призначати лікування. Необдуманий відмова від щеплень робить дитячий організм беззахисним перед небезпечною інфекцією.