Коли у людини виникає невелика нудота, печія, часта відрижка і невелика біль у животі, він зазвичай списує це на нездужання, спричинене неправильним способом життя, нерегулярним харчуванням і вживанням алкоголю. Більшість людей сподівається, що цей стан швидко пройде і упускає момент, коли потрібно починати лікування дуоденіту. Це захворювання вважається смертельно небезпечним, оскільки в тривалій перспективі воно може призводити до повного згасання функцій кишечника. Саме тому важливо знати симптоми дуоденіту, методи його діагностики та способи лікування.
Зміст
- Сутність і причини
- Прояви хвороби
- Хронічна форма
- Гостра форма
- Медичні методи діагностики
- Боротьба з хворобою
Сутність і причини
Дуоденіт являє собою запальний процес, що протікає в дванадцятипалої кишці. Його особливість полягає в тому, що уражається саме слизова оболонка, що впливає на виділення ферментів і гормонів, необхідних для роботи організму людини.
Як у дорослих, тому у дітей захворювання може бути частиною системної дисфункції травної системи.
Якщо у людини діагностовано дуоденіт, симптоми можуть відрізнятися в залежності від його різновиду. Найчастіше зустрічається поверхнева форма захворювання, якою завжди є хронічний дуоденіт.
Однак при відсутності лікування з часом хвороба переходить у атрофічну форму, при якій уражаються залози, відповідальні за секрецію травних ферментів. Такий дуоденіт смертельно небезпечний, особливо для дітей.
Найважче переносяться флегмонозна (гнійна) та ерозивно-виразкова форма, при яких можуть спостерігатися такі ускладнення, як внутрішні кровотечі і перфорації.
Причини виникнення дуоденіту можуть бути різними. Найбільш поширена – вживання великої кількості алкогольних напоїв, часті харчові інтоксикації, а також нерегулярне харчування, не відповідає нормам.
Хронічний дуоденіт дуже часто розвивається у людей, що віддають перевагу гостру або кислу їжу – у дітей її споживання є найважливішою причиною виникнення хвороби. Лікування захворювання дванадцятипалої кишки також нерідко потрібна при зараженні організму паразитами або хвороботворними мікроорганізмами, в списку яких лідирує Helicobacter Pylori.
Прояви хвороби
Перш ніж лікувати дуоденіт, слід розібратися в його формах.
Хронічна форма
Найчастіше зустрічається зустрічається ця форма, яка проявляється без яскраво виражених симптомів і небезпечних станів. Хронічний дуоденіт рідко проявляється самостійно – зазвичай він стає наслідком інших захворювань шлунка і кишечника, наприклад, лямбліозу, гельмінтозу, гастриту або виразкової хвороби. Однак зустрічаються і випадки первинного дуоденіту, при яких постановка правильного діагнозу утруднена.
Хронічна форма захворювання супроводжується несильним болем і почуттям наповненості у верхній частині живота. Пацієнти часто скаржаться на важкість при повній відсутності живлення. Симптоми включають часту нудоту, яка при прийомі жирної і гострої їжі переходить у блювання з жовчю, печію з відрижкою і запор.
Хронічний дуоденіт сильно знижує апетит людини аж до повної відмови від їжі протягом декількох днів. Якщо хворому не надавати лікування, у нього може настати стан виснаження і зневоднення – найчастіше така проблема зустрічається у дітей.
Гостра форма
Гострий дуоденіт завжди протікає на тлі інших захворювань шлунково-кишкового тракту. Його симптоми включають гостру біль в області шлунка і клубової області, а також сильну слабкість, зниження температури тіла, поява поту на тілі хворого. Крім того, гострий тип хвороби супроводжується постійною блювотою, яка посилюється після пиття і приймання будь-якої їжі.
У дітей хвороба нерідко призводить до зниження тиску та переходу до стану колапсу, тому лікування повинно надаватися негайно.
Медичні методи діагностики
При підозрі на дуоденіт лікар повинен провести розширену діагностику, щоб призначити відповідне лікування.
Кращим методом є фіброгастродуоденоскопія, в ході якої іноді береться біопсія м’яких тканин кишечника. При ній лікар може вмить встановити, який саме дуоденіт потрібно лікувати – ерозивний, флегмонозний або поверхневий.
Однак цей спосіб доступний не у кожному випадку і може виявити далеко не всі прояви захворювання. Тому додатково може призначатися дослідження кислотності шлунка, pH кишечника і імпедансу (електричного опору) слизової оболонки. Крім того, щоб виключити бактеріальну і гельминтозную інвазію, лікар повинен взяти проби крові та калу.
Якщо симптоми дуоденіту є наслідком інших захворювань, для діагностики використовують рентгенографію і поверхову манометрію кишечника.
В особливо важких випадках, до яких відноситься гострий та флегмонозний дуоденіт, інструментальні методи діагностики протипоказані. Для дослідження кишечника застосовується ультразвуковий сканер, на картинці якого чітко видно рубці, гнійники і ділянки ущільнення тканини.
Аналогічним чином поступають і при підозрі на повну або часткову непрохідність дванадцятипалої кишки. При діагностиці захворювання у дітей лікарі намагаються використовувати щадні методи.
Боротьба з хворобою
Лікування дуоденіту полягає в боротьбі з симптомами і дотриманні дієти, що щадить. Протягом перших двох тижнів хворому протипоказані:
- кисла їжа;
- надмірно солоні продукти;
- гострі страви;
- алкоголь і тютюн;
- кава і міцний чай;
- газовані солодкі напої;
- черствий хліб і цельнозлаковые каші;
- солодка випічка.
Хронічний дуоденіт допускає вживання м’ясних і рибних котлет, приготованих на пару. Крім того, хворому показано слизисті супи, протерті каші, яйця некруто і фруктові киселі. Можна вживати добре проварену вівсяну кашу, однак не можна готувати її на молоці щоб уникнути бактеріальних ускладнень.
Гострий дуоденіт передбачає дотримання суворої дієти з прийняттям рідкої або слизової їжі протягом 10-12 днів. Крім того, лікування передбачає дотримання спокою, відмова від праці і фізичної активності протягом зазначеного періоду. Для дітей можна використовувати спеціальне харчування – фруктові та овочеві пюре, а також дрібно протерті каші, які продаються в будь-якому продуктовому супермаркеті.
При загостреннях проводиться промивання шлунка розчином перманганату калію, а також прийом 20-30 мг магнію сульфату. Також лікування включає застосування обволікаючих засобів – фосфалюгеля і його аналогів, які повністю безпечні для дорослих і дітей.
Поверхневий та ерозивний дуоденіти не потребують специфічного лікування, оскільки ці хвороби повністю виліковуються після двотижневої дієти.
Однак лікар повинен переконатися, що запалення не є наслідком іншого захворювання, оскільки в цьому випадку необхідно почати лікування саме з його усунення. При надмірному розростанні тканини слизової оболонки або при флегмонозно формі дуоденіту показано оперативне лікування – при лікуванні дітей рішення про проведення операції повинно прийматися дуже швидко, оскільки їх організм схильний до швидкого виснаження і зневоднення.
Зараження Helicobacter Pylori вимагає застосування антибіотиків, причому терапію також відкладати не можна, оскільки в 20% випадків вона призводить до перфорації кишечнику і розвитку виразкової хвороби шлунка. При гельмінтозах та лямблиозах показана хіміотерапія, спрямована на знищення певного паразитичного організму.
