В'язання гачком пальчикових іграшок

Автор: Заноза

Хто з дітей не любить ляльковий театр? А як часто ви можете собі дозволити його відвідати разом зі своєю дитиною? Не так часто, як хотілося б, я думаю. Так зробіть ляльковий театр своїми руками: сценою вам послужить долонька, а в якості акторів виступлять пальчикові іграшки.

Найперші пальчикові іграшки

Історія виникнення пальчикових іграшок йде своїм корінням в дуже далекі часи. Наші предки й гадки не мали про дрібній моториці, м’язовому тонусі і інших премудростях неврології, проте інтуїтивно робили своїм дітям правильні пальчикові іграшки. Як тільки немовля починав цікавитися своїми руками, для нього майстрували пальчикового зайчика.

Квадратний клаптик тканини згортали жгутиком по діагоналі, згинали і обмотували вузькою смужкою тканини. В утворене кільце просовывался палець руки, граючи роль голови зайчика, а звисаючі кінці клаптика ставали вушками. Одержаний пальчиковий зайчик, надітий на мізинець, був не тільки забавною іграшкою, але і володів сильним терапевтичним ефектом, не дозволяючи малюку стиснути руку в кулачок неправильно.

Майстер-клас з в’язання гачком лисиці

Необхідні матеріали:

пряжа для в’язання (акрил, бавовна) різних кольорів;
гачок (підбирається під товщину нитки);
наповнювач (обрізки синтепону, холлофайбер, силікон);
оченята або намистинки;
нитки і голка для скріплення деталей.

Отже, почнемо.

Схеми в’язання представлені на фото, пояснення до майстер-класу даю нижче.

В першу чергу в’яжемо ковпачок на палець. В залежності від обраного персонажа підбираємо і колір пряжі. Ми в’яжемо лисицю, тому і колір вибрали відповідне – рудий.

Переходимо до в’язання голови. Безпосередньо перед звуженням не забуваємо наповнити порожнину синтепоном. Після 12 низки поступово зменшуємо в’язання до 3 петель, потім прибираємо гачок, затягуємо і закріплюємо. Кінці ниток не обрізаємо, вони нам ще знадобляться для кріплення.

Вуха в’яжемо у 4 примірниках: по два білого та рудого кольорів. Потім попарно зшиваємо руді та білі деталі, як на фото.

Передні і задні лапи починаємо в’язати білої пряжею. Після 3 ряду переходимо на рудий колір. Кожну деталь в’яжемо у двох примірниках.

В’язання хвоста починаємо з білих ниток. З 4 ряди переходимо на руду пряжу.

Починаємо збірку в’язаних деталей. Оформляємо мордочку. За принципом цього майстер-класу в’яжуться гачком і інші тварини.

Невеликий майстер-клас в’язання зачісок

Окремої уваги заслуговує в’язання гачком персонажів-людей. Основна складність полягає в створенні зачіски героя. Пропоную кілька варіантів в’язання перуки для лялькових персонажів театральної казки «Колобок»: бабусі, онучки і діда.

Починаємо в’язати перуку. Принцип такий же, як при в’язанні ковпачка. Набираємо 22 петлі і продовжуємо так ще 2 ряди, додаючи по 2 петлі в кожному. Разом 26 петель.

Далі робимо чубчик. Поперемінно: СБН, СН, С2Н, СН. Повторюємо 3 рази у бабусі і 4 рази в онуки.

На потилиці у бабусі вывязываем кулю. У внучки набираємо 13 ВП і обв’язуємо 12 СБН – отримали одну косу. Закріплюємо її і знову набираємо 13 ВП. І так, поки не дійдете по колу до чубка.

Приступаємо до зачіски у діда. Волосся у нього мало, в’язати простіше не куди. Позначивши контури волосся, вусів і бороди прямо на голові, вывязываем СБН. Далі робимо волосся – з кожної другої петлі робимо по 2 СН, вуса – ряд СБН, борода – ряд СН і ряд С2Н.

Участь дітей при створенні лялькового театру

Створюйте казку не тільки для малюка, але і спільно з ним. Ви можете зв’язати ковпачки різних кольорів, а дитина нехай пофантазирует, яким буде цей персонаж, добрим чи злим, смешливым або сумним.

Оформляйте лялькового героя спільно. Років з 4-5 дитина цілком може сам пришити деталі і оформити мордочку пов’язаного вашими руками персонажа.

Зв’язавши достатню кількість персонажів, вивчіть з дитиною відповідну казку. А краще, придумайте разом з ним свою історію і зіграйте вистава для всієї родини. Такий домашній театр послужать прекрасною підготовкою до школи, а гра на публіку додасть дитині впевненості у своїх силах.