Вітряна віспа

Опубліковано 26 Березень 2015 | Автор: veronik63

Симптоми і лікування вітряної віспи

Здравствуйте, мої дорогі читачі блогу «Рецепти народної медицини»! Сьогодні я розповім вам дитячому захворювання, яким можуть захворіти і дорослі.

Вітряна віспа, або просто вітрянка, – це гостре інфекційні захворювання, яке виникає при проникненні в ослаблений організм вірусу варіцелла зостер.

Вітряну віспу здебільшого хворіють діти у віці від одного року до десяти років. Підлітки і дорослі заражаються цим вірусом набагато рідше, оскільки у більшості з них вже виробився стійкий імунітет. Повторні випадки вітрянки у одних і тих же пацієнтів – явище вкрай рідкісне.

Як ви думаєте, звідки взялася така назва хвороби? Все дуже просто. Вітряна віспа взяла свою назву із-за передачі заразного матеріалу здорового контингенту з потоком повітря через системи вентиляції, коридори, сходи, щілини в дверях і вікнах. Вона може виникнути раптово, стаючи повною несподіванкою і неприємним «сюрпризом» для батьків.

Інкубаційний період, ознаки вітряної віспи та механізм передачі інфекції

При вітряної віспи інкубаційний період триває від одинадцяти до двадцяти одного дня. Нагадаю, що інкубаційний період – це час від початку впровадження вірусу в організм людини до виникнення первинних ознак недуги.

Найбільша ймовірність захворіти на вітряну віспу повторно у тих осіб, які перенесли її у віці до трьох років, у кого була незначна кількість висипки і у тих, хто захоплювався активної противірусною терапією.

«Епідемічний сезон вітряної віспи припадає на холодний період року – зиму, ранню весну, і пізню осінь»

Передача вірусу здоровій людині може відбуватися від хворих на оперізувальний лишай або вітряну віспу. Про оперізувальному лишаї я вже писав, але нагадаю, що у цього захворювання той же збудник, що і при вітряній віспі, але його активація відбувається в організмі з ослабленим імунітетом.

Зараження вірусом відбувається не тільки повітряно-крапельним шляхом, але і при тісному побутовому контакті – через загальні предмети вжитку (іграшки, посуд, рушники тощо). Вірус вітряної віспи досить нестійкий у зовнішньому середовищі, особливо він чутливий до впливу прямих сонячних променів, нагріванні, висушуванні; в теплі гине за лічені хвилини.

Зате вітрянки збудник стійкий при низьких температурах – він довго зберігається на холоді і в замороженому стані. Хворий на вітряну віспу людина стає джерелом передачі інфекції за добу до появи перших елементів висипань.

Він продовжує розносити заразу на весь період висипу на тілі і протягом чотирьох днів з моменту появи останніх бульбашок. Збудник відсутня в корочки.

«Увага! Бережіть жінку! Зараження вітряну віспу вагітної жінки загрожує небезпечними наслідками – у більшості випадків інфекція передається плоду і може стати причиною внутрішньоутробного ураження різних органів»

Симптоми вітряної віспи

Хвороба починається з підвищення температури тіла від 37,5 до 39?С, порушення сну, головного болю, ознобу, загальної слабкості і нездужання. Незабаром на тілі з’являються рожеві плями і папули, які виступають над поверхнею шкірних покривів. Через кілька годин у середині з’явилися висипань утворюються бульбашки, що містять прозору рідину.

Елементи висипань в діаметрі мають від 2 до 5 мм За добу пухирці поступово зменшуються в об’ємі, перетворюючись в коричневі скоринки, одночасно поліпшується загальний стан пацієнта.

Однак, як правило, настає другий сплеск вітряної віспи: загальний стан знову погіршується, піднімається температурі тіла і тіло покривається новими елементами висипу. У деяких пацієнтів таких епізодів може бути від 2 до 5 з інтервалами між ними в 1-2 дні.

Спочатку висип виникає на обличчі, животі і грудях, потім на ногах і руках, волосистої частини голови і супроводжується свербінням. Не поширюється висипання на долонях і ступнях. Елементи висипу можна також спостерігати на слизових оболонках статевих органів, кон’юнктиви очей, носоглотки і порожнини рота.

Лабораторна діагностика та ускладнення вітряної віспи

У більшості випадків діагноз ставиться за наявності типових висипань на шкірі. Лабораторне підтвердження вітряної віспи потрібно тільки в сумнівних випадках. Для цього досліджуються мазки із зіву, сеча, кров і елементи висипу і виявляють ДНК збудника.

В крові знаходять антитіла до цього вірусу – імуноглобуліни класу M, який підтверджує наявність гострої інфекції. Якщо виділяються тільки антитіла класу G, це говорить про імунітет, що виробився.

При вітряній віспі ускладнення хвороби розвиваються приблизно у кожного п’ятого з загального числа хворих. У дорослих найчастіше реєструють запалення легенів (пневмонії). У дітей, які нетерпляче розчісують уражену шкіру, розвивається стрептодермія або піодермія.

У ротовій порожнині при приєднанні вторинної інфекції провокуються ангіна, фарингіт або стоматит. При інфікуванні конюнктивы очей з’являється кон’юнктивіт, супроводжується світлобоязню, різзю і сверблячкою.

Рідкісні ускладнення вітряної віспи – запалення серцевого м’яза (міокардит), запалення печінки (гепатит), запалення нирок (нефрит), запалення головного мозку (енцефаліт) і запалення оболонок мозку (менінгіт)

Консервативне лікування вітряної віспи

Лікар призначає хворому напівпостільний режим, дотримуючись ізоляцію і карантин. Лікування спрямоване на ретельну обробку елементів висипки від двох до трьох разів на добу. Ви можете використовувати давно відомі і наявні в кожній родині – розчин брильянтового зеленого чи фукорцин.

До більш сучасним засобам для обробки висипки відносяться октенисепт, мірамістин, ціндол, каламин.

«Увага! При обробці висипу не використовуйте мочалки і мило, не розтирайте шкіру, акуратно підсушуйте її рушником»

Після кожної їжі горло і рот слід полоскати одним з наступних антисептичним розчином: тантум-верде, гексоралом, мірамістином. Полоскати горло і промивати ніс можна також розчином морської солі:

» розчиніть в склянці кип’яченої води, пів чайної ложки морської солі і використовувати в теплому вигляді.

Лікуючий лікар проти свербіння зазвичай виписує тавегіл, супрастин, зодак, зіртек, кларитин, дозу яких визначає у відповідності з віком хворого.

Загальновідомо, що при будь-яких гострих інфекційних захворюваннях у період розпалу хвороби рекомендується вживати більше рідин, що містять аскорбінову кислоту. Вітряна віспа – не виняток: хворому дають компоти з різних ягід і фруктів, журавлинний, брусничний, смородиновий морси, відвар шипшини.

При тяжкому перебігу вітряної віспи призначають противірусну терапію: інтерферони, імуноглобулін, изпринозин, ацикловір. Ці препарати можуть скоротити тривалість захворювання, проте різко зростає ризик повторного інфікування у майбутньому.

Рясні висипання змащуються спеціальними мазями: віферон, ацикловір, зовіракс.

Лікування вітряної віспи народними засобами

В якості противірусних засобів фітотерапевти призначають хворим вітрянкою копійочник альпійського (Hedysarum alpinum):

» по півсклянки настою до їди тричі на день (на 300 мл крутого окропу столова ложка подрібненої сировини, проціджують через годину настоювання).

У Росії з копійочник альпійського виробляється препарат алпізарін (мазь і таблетки):

» прийом таблеток здійснюється незалежно від прийому їжі; дорослим та підліткам – по 1-2 табл. 3-4 р / добу; віком від 6 до 12 років – по 1 таб. 2-3 р / добу, 3-6 років – 2-3 рази на добу по ? -1 таб. 2-3 р в день; ефективність лікування цим препаратом висока при його призначенні в самому початку захворювання;

» разом з прийомом таблеток використовують мазь алпізарін: наносять тонким шаром на уражені ділянки, злегка втираючи 4-6 р / добу; для дорослих – 5%-ная мазь, для дітей – 2%-ва. Лікування триває 3-5 днів при поодиноких висипаннях і 5-14 днів – при поширених з явищами лімфаденопатії і лихоманки.

Для забезпечення протизапальної та противозудного лікування народна медицина рекомендує настій збору трав, що складається з узятих в рівних пропорціях лопух великий, шавлія лікарська, череда, ромашка і календула:

» після приготування настою наносите його на місця з висипом, а також застосовувати для полоскання горла і порожнини рота в день 3-4 рази (на 500 мл крутого окропу беріть столову ложечку суміші, а через годину профільтруйте).

На закінчення статті хочу зазначити, що вітряна віспа – не вирок. При дотриманні всіх рекомендацій свого лікаря, ви допоможете дитині (або собі) вийти з кризи без ускладнень.

Міцного здоров’я вам, дорогі мої! Бережи вас Бог!