Майстер-клас провела Тетяна Сін.
Влітку вся моя сім’я із задоволенням збирає лікувальні трави: в солом’яних капелюхах і з козубом в руці. А взимку ми заварюємо з них чай, робимо настої. У народній медицині календула вважається одним з найбільш цінних, чудодійних і універсальних рослин. Воно застосовувалося в якості лікувального засобу кілька століть тому і використовується до цих пір, незважаючи на досягнення сучасної фармацевтичної промисловості.
А крім всіх корисних властивостей календула ще й дуже гарна квітка! Ось яка вона вийшла в мене! Використана техніка – тіньова гладь. Проект підійде і для початківців вишивальниць.
Матеріали:
• клапоть льону білого кольору розміром 30 х 40 см;
• нитки для вишивання муліне DMC № 741, 744, 946, 469, 471, 581 – по одному мотку;
Інструменти:
• голки для вишивання № 9;
• п’яльця діаметром 15 см;
• олівець для перенесення малюнка;
• ножиці, наперсток.
Хід роботи.
Переносимо ескіз малюнка (рис. 1) на лляній клапоть. Це можна зробити або методом «вікна», або використовуючи звичайну канцелярську копіювальний папір.
Малюнок 1
Фото 1
Далі починаємо заповнення квітки гладдю наступним чином:
А. Першим рядом стібків заповнюється край квітки. Стібки укладаються «знизу вгору», і у верхній частині голка вколюється трохи за контур. Я навмисно попередньо не прошивала контур, так як натуральний край календули не округле, а з маленькими «зубчиками». Чергуються короткі і довгі стьожки (самий довгий стібок не повинен перевищувати 1 см в довжину, а найкоротший – бути не менше 3 мм (короткий стібок, як правило, повинен становити 2/3 довгого стібка). Стібки повинні близько прилягати один до одного, а натяг нитки має бути «гладке», щоб уникнути надмірного натягу нитки і відповідно стягування тканини (фото).
Б. Другий ряд (рух до центру) виконується ниткою більш світлого відтінку за принципом «зверху вниз». Це допомагає краще зберігати напрям нитки, задану першим рядом, а також чергувати короткі і довгі стежки, які на відміну від першого ряду виконуються як у верхній частині, так і в нижній.
Ст. Третій ряд виконуємо самим світлим кольором «зверху вниз» і доходимо до центральної частини квітки, тобто верхня частина стібка також виконується чергуванням коротких і довгих стібків, а нижня – вже викладається рівно по контуру. До речі, щоб легше було дотримуватися напрямку, досить виділити його на вишивці олівцем, а потім і дотримуватися його.
Французькими вузликами (рис. 2) заповнюємо центральну частину квітки. Головний принцип тут, щоб вузлики знаходилися поруч один з одним і не утворювалося незаповнених просторів.
Малюнок 2
Фото 2
За таким же принципом, як і розпустилася бутон, виконуємо роботу над закритими бутонами.
Листя виконуємо відтінками зеленого кольору в 2 ряди. Попередньо контур листя прошиваємо швом «в розкол» (рис. 3).
Малюнок 3
Фото 3
1-й ряд «знизу вгору» за контур, а другий ряд «зверху вниз». Весь час чергуйте довгі і короткі стібки. А саме тенение виконуйте так, щоб передавався натуральний ефект листка. Цьому допомагає і напрямок стібків.
Стебла виконуємо зеленими відтінками. Тут також використовуємо принцип гладі, але стібки більш вертикальні, повторюють незначні вигини стебла і з чергуванням довгих та коротких стібків.
Ось і все, вишивка готова! Ви можете попрати і попрасувати її! До речі, мені здається, що якщо виконати її на рушник або серветки для сервірування столу, то ви зможете милуватися дарами матінки-природи і згадувати літо протягом цілого року! А можливо, у вас будуть і свої прекрасні ідеї для її втілення! Щасливих стібків!
