Сніговий хоровод.
Сніжинки кружляють Хороводом,
Сповільнюючи біг часу.
Я хочу разом з ними залишитися,
Не дивлячись, що я людина.
На долоню мені сніжинка упала
І не тане, лежить вона.
Я сьогодні страшенно втомилася,
І я хочу побути одна.
Я хочу відпочити в хороводі
Сріблястих сніжинок – подруг.
Я хочу помріяти про диво…
Інше мені все не дозвілля…
СНІГОВА ФЕЄРІЯ
Нарешті-то краса зима
Заявила свої права,
І накрила собою вдома
Всі дороги в одну звела.
Я візьму, протопчу свій шлях
В нікуди і куди-то, звичайно,
Побешкетувати ж,коли небудь
Опинитися в дитинстві безтурботне.
Поваляться в безмовності білому,
Лапи жати занесеним ялинкам,
Прикинутися засніжених дідом,
Підіграти пустотливим білків.
Снігопад, снігопад,о, диво
Світло з вікон тиха ласка.
Спираючись на силу дуба
Занурююся в милу казку.
Автор: Василь Познанський
