Різдво Христове — найбільший після Пасхи православний свято, добрий і сімейний.
Саме з цього ми всі його любимо, саме тому йому присвячуються вірші, колядки і пісні.
Вірш з Різдвом Христовим:
У цей славний зимовий вечір
Запалюють будинку свічки,
Чекають з посмішкою Різдва.
Сніг іскриться, сніг виблискує
І трохи зігріває
В небі яскрава зірка.
Багато різних страв
На столі. І немає сумнівів,
Що настане свято скоро.
Він принесе надію
І від бід будь-яких врятує
Без туги і зайвих суперечок.
Нехай збуваються мрії
І не стане порожнечі
У серці кожного з нас.
Різдво, як добрий чарівник,
Всім допоможе зробити так,
Щоб вогонь кохання не згасало…
Вечір буде світлим, добрим,
Самим-самим незрівнянним.
Загалом, казковим цілком.
І захочеться, звичайно,
Жити красиво і неспішно,
Зустрівши щастя в тиші.
* * *
Вірші на Різдво:
Як було холодно в ту ніч,
Коли народився Він.
Був у морок і холод цілий світ,
Як у воду, занурений.
Перегукувалися пастухи,
Лякаючись в горах волков,
У глухій ущелині на привал
Став караван волхвів.
Нехай всю ніч кружляє заметіль
І засинає падь.
Але в ясла, немов в колиску,
Кладе Немовля Мати.
Вперше повітря на землі
Грудьми Він вдихнув,
Вперше в попелі жаринку
В очі Його блиснув.
І все затихло, щоб Він —
Владика гірських сил —
Тут на землі Свій перший сон
Малолїток скуштував.
* * *
Та ніч була такою ж, як інші.
Весь місто спав, турботи кинувши геть.
Не спали лише Йосип і Марія,
Їхній Первісток народився в цю ніч.
А в полі, біля багаття сиділи мирно
Прості пастухи,пасучи овець своїх.
Раптом з неба світло їх осяяло так чудово
І Ангели заспівали чудовий вірш.
На небі високо, серед зоряного потоку,
Запалилася ще зірка, вказуючи шлях.
І їхали волхви з далекого Сходу,
Щоб на Царя, народженого поглянути.
Події тієї ночі всі ми знаємо.
Через століття Бог цю звістку доніс.
І кожен рік тепер ми згадуємо
Ту ніч, коли народився нам Христос.
* * *
Напередодні великий Різдва…
Темніють фарби небосхилу…
Все тихо… близькість урочистості
Мимоволі відчуває природа.
Ніби менше тривог,
Ніби менше страждання —
В підмісячний світ Немовля-Бог
Приносить насолоду сподівання.
Ось в небі спалахнула зірка;
Вона засяяла, граючи ніжно…
Як щасливий той, хто день праці
Сьогодні кінчить безтурботно,
Хто, відклавши свої справи,
Забуде рой турбот важкий
І відпочине в колі сім’ї
Спокійний, лагідний і веселий…
І не з нахмуреним чолом,
Але, отрешась від дум сумних,
Він зустріне свято за столом
Серед своїх рідних і милих,
Почує він святу вість,
Коли пролунає дзвін вечірній,
Але світ великий,- в ньому багато є
І тих, чий шлях сповнений тернів…
Про Боже! В цей день святий
І їм пішли благословення,
Повтішай їх радістю земною,
Життєвих бід пішли забуття…
Нехай для них суворих днів
Змириться вічна тривога,
Нехай цінують в цей день сильніше
Святий прихід Немовляти-Бога.
* * *
Ще ті зірки не згасли,
Ще зоря сяє та,
Що осяяла світу ясла
Новонародженого Христа.
Тоді, ведені звездою,
Цуравшись нарікання поговору,
Благоговейною юрбою
До Христа стекалися волхви.
Прийшли з далекого Сходу,
Несучи дари з захопленням мрій,
І був від Іродова ока
Врятований властітельним Христос.
Пройшли століття… І Він розп’ятий,
Але все як і раніше живий
Йде, як істини вустами,
За нашою пасовиська мирської;
Йде, як і раніше рясний
Святинею, правдою і добром,
І не поборе Ірод сильний
Його зрадницьким мечем…
* * *
Є країни, де люди від століття не знають
Ні хуртовин, ні сипучих снігів;
Там тільки нетающим снігом виблискують
Вершини гранітних хребтів…
Квіти там душистее, зірки — крупніше,
Світліше і ошатнішими весна,
І яскравіше там пір’я у птахів, і тепліше
Там дихає морська хвиля…
В такій-то країні ароматною вночі
При шепоті лавров і троянд,
Здійснилося бажане диво на власні очі,
Народився Немовля — Христос!
* * *
Спи, ялинка-дитино, під спів заметілі.
Я снігом пухнастим тебе приберу
Засни на колінах у матінки-їли,
Така зелена в білому борі.
Засни і не слухай ти всякого дурниць,
Ні вітру, ні звіра, ні птахів, нікого!
Як ніби візьмуть нашу ялинку скоро
І відвезуть додому, щоб зустрічати Різдво.
Ні, в чан з облямівкою з старого паперу
Тебе не поставлять у всіх на виду.
Не триматимеш ти гірлянди і прапори,
Іграшки і свічки, кульки і зірку.
Ні, сховаєш ти заиньку — довгі вушка,
Тебе прикрасять заметіль і мороз,
І спалахне зірка в тебе на маківці
В той час, як народився немовля Христос.
* * *
Під покровом ночі зіркової
Дрімає російське село;
Всю дорогу, всі стежки
Білим снігом замело…
Подекуди по вікнах вогні
Немов зірочки горять.
На вогонь біжить заметом
Із зіркою натовп хлопців;
Під оконцами стукають,
«Різдво Твоє» співають.
«Христослави! Христослави!» —
Лунає там і тут.
І в нестройном дитячому хорі
Так таємнича, чиста,
Так отрадна звістка свята
Про народження Христа…
* * *
Ніч Свята біля порога,
Щастя входить в кожен дім…
Станемо чистіше, ближче до Бога
Перед зустріччю з Різдвом!
* * *
Доторкнемося серцем до дива!
Помовчимо… До чого слова?
Мир і радість всюди
У світле свято Різдва!
* * *
Того,
Хто вічно був і є,
Народжує світу Діва тут.
І Неприступного Йому —
Незбагненного розуму
Земля вже знайшла притулок.
І в небі ангели співають,
І пастухи поспішають з пагорба,
І перед Зіркою тісниться тьма,
А за Зіркою йдуть волхви.
І в цю ніч пізнали ми,
Як заради нас міг народитися
Немовля —
Він же вічний Бог.
* * *
Вірші на Різдво Христове:
Я безкорисливо і наївно
Люблю різдвяної ночі
Восьмикутної зірки чудовою
До мене летять промені.
Коли вся церква завмирає,
Розкрито Царські Врата,
Варто, землі не зачіпає
Крилатий ангел. І вуста
Не рухаються, але ллються звуки,
Тут небо зійшло до землі,
Котрі благословляють руки
Я відчуваю на чолі.
І запах ладану і їли,
Живі вогники свічок,
І страх, що невагомість в теле —
Від доторкнеться руки.
Я з цим дивом в світ ступаю —
Надовго вистачить! І на всіх!
Виблискує в зірках Ніч Свята,
І блискітки сиплються на сніг…
* * *
Тихим світлом зірок осяяний,
Від руки тиранів укритий…
На соломі народився Він
У простоті селянського побуту.
Тому Він такий рідний
І доступний простому люду,
Що, відкинувши палаців спокій,
Став гонимий, як ми, всюди.
З цих пір стежкою пастухів,
І незнатні і некнижные,
Ми приходимо до Батька століть,
Як улюблені і незайві.
Ця ніч яскравіше всіх ночей,
Знаменательней всіх подій:
Долучився до життя людей
Безначальний Творець Ідей,
Цар царів і землі Спаситель!
* * *
На хвилях блакитного ефіру
Народилася на Сході зірка —
Чудовий світоч порятунку світу,
Не светивший ще ніколи.
Над пастушої печерою убогою
Засяяла вперше вона —
Відображення південного Бога,
Пробудившего землю від сну.
З старого світу скинувши окови,
Розповідаючи Про Христа Різдво,
Вона Пронизала морок суворий,
Щоб сяяло любові торжество!
Щоб сонце Христового вчення
Зігрівало, бодрило серця,
Грубої сили пом’якшуючи муки,
Щоб кров не лилася без кінця.
Щоб воронов зажерлива зграя
Не краяла серця і тіла…
І в хоромах і в хатах свята
Промениста правда цвіла!
* * *
Як ця тиха ніч… як вона прозора!
Натхненно бачать небеса,
І в обіймах глибокого зимового сну
Очікуванням дихають лісу…
В цю тиху ніч беззакатной зіркою
У похмурої безодні втрачених років
Загорівся вперше над грішною землею
Християнства божественне світло.
В цю ніч посміхнувся Немовля-Христос
З бесконечною ласкою кохання
Людям — братам своїм, стомленим від сліз,
Потонуло в гріху і в крові…
В цю ніч легкокрилих небесних гостей
Ніби чується спів далеко…
І променисті зірки сяють світліше
Над снігами холодній землі…
* * *
Ніч. Мороз. Виблискують зірки
З висоти небес.
Весь у снігу, як в горностай,
Дрімає тихий ліс.
Тиша навколо. Поляна
Спить в обіймах сну,
З-за лісу випливає
На дозор місяць.
Зірки гаснуть. З неба ллються
Бліді промені,
Заіскрився сніг морозний
Сріблом парчі.
Широко розкинувши гілки
У шубі сніговий,
Посеред галявини ялинка
Вгору стрілою пішла.
На лісову красуню
Місячне світло впав,
І вогнями лід кристалів
У гілках заграв.
Діамантові нитки
У хвої заплелись,
Смарагди та рубіни
На снігу запалилися.
Ясною зіркою біля ялинки
Світиться голова…
Настає день великий
Свято Різдва!
* * *
Є свято, що світліше всіх інших,
Є день, коли весь світ добром сяє —
Адже Різдво все може трапитися,
Щоб змінити теченье днів інших…
День дарує віру всім, надію і любов
На те, що будемо жити в добрі і щасті.
Поспішай творити добро, відкрий душі покрив
І помолися за всіх, хто може бути нещасною.
* * *
Глибше в небі блакить, яскравіше спалахнула зірка…
Приходила коляда напередодні Різдва.
По снігових заметах йшла, сміючись і радіючи,
І до знайомих і чужих під віконцями стукати.
А за старою колядою колядники прийшли,
Встали галасливим натовпом, пісню дзвінко повели:
«Вродила коляда напередодні Різдва…»
Світить яскрава зірка, глибше в небі блакить…
* * *
Яскраво зоряними променями
Блищить неба блакить…
— Чому, скажи мені, мамо,
Яскравіше в небі зірок сяйво
У ніч святу Різдва?
Немов ялинка у гірському світі
В цю опівночі запалена
І алмазними вогнями,
І сияньем променистих зірок
Вся прикрашена вона?
— Правда, мій сину, в Божому небі
Вночі нинішній святий
Запалена для світу ялинка
І сповнена чудових дарів
Для сім’ї вона людський.
Подивися, як яскраво зірки
Світять світу там, вдалині:
Світять в них святі дари —
Для людей — благоволенье,
Світ і правда — для землі.
* * *
Глибше в небі блакить,
Яскравіше спалахнула зірка…
Приходила Коляда
Напередодні Різдва.
По снігових заметах
Йшла, сміючись і радіючи,
І до знайомих і чужих
Під віконцями стукати.
А за старою Колядою
Колядники прийшли,
Встали галасливим натовпом,
Пісню дзвінко повели:
«Вродила Коляда
Напередодні Різдва…»
Світить яскрава зірка,
Глибше в небі блакить…
* * *
Вірш з Різдвом:
День, коли Христос народився,
Став для нас священним днем,
Адже з тих пір, як він з’явився,
Змінилося все навколо:
Відродилася віра в диво,
У исцеленье і любов!
Стали люди мудро мислити
І прощати образи знову!
Показав своїм прикладом
Бог, як потрібно в світі жити,
Займатися доброю справою
І один одним дорожити!
* * *
Вірші на Різдво християнські:
Зірка сяяла в небесах
Всіх яскравіше зірок.
І коштовністю в яслах
Лежав Христос.
Він з нами! Тут! Ми врятовані
Подарунок усім.
І Бог дивився з висоти
На Віфлеєм.
І співали ангели про Нього
Серед полів.
І мудреці шукали будинок
Царя царів.
І світло сяяло і не згасло –
Любов і світ.
Ісус-Спаситель серед нас –
Еммануїл!
* * *
Христос прийшов на землю,
Щоб дати радість всім людям.
Всією душею підтримую
Його любов і мудрість!
Він хоче, щоб кожен
Возніс хвалу і славу.
Він врятував нас усіх одного разу
І дав на щастя право!
Він хоче, щоб грішник
Залишив шлях порочне
І не грішив, як колись,
Ставши на фундамент міцний.
Він кличе всіх на небо,
У Палатах, що сяють.
Нагодує там Він Хлібом
Тих, хто страждає від зла!
* * *
Радість, радість без кінця!
Дзвін вечірній лунає,
Нам добра звістка дається
Від небесного Творця.
Важкі дзвони,
Ну а дзвін їх легкий, світлий,
Чутний він на цілому світі,
Від нього душа світла.
З мамою, татом запоєм
Ми різдвяні гімни,
У цей чудовий зимовий вечір
Всіх привітаємо з Різдвом.
Ялинка золотом виблискує,
В яскравих зірках і вогнях.
З-за гілок, я-то знаю,
Ангел дивиться на мене!
Пташки годовані пшеницею,
Радість, сміх і гамір.
Все співає і веселиться
В очікуванні Христа.
Втілившись у життя земне
Щастя людям він приніс.
Всі сяють, всі радіють:
Днесь Христос народжується!
* * *
Вірші з Різдвом Христовим:
Я приберу свій куточок,
Запалю лампадный вогник.
Зійде, прекрасна і чиста,
Зірка — провісниця Христа.
Сияньем небо осяє,
Христа народження сповістить.
Я душу приберу свою,
Христову славу проспіваю.
І радісно сяяти
Вогню молитви благодать…
І для мене зірка зійде —
Мій Гість, Христос прийде до мене!
* * *
В цей день зірка горіла,
Для волхвів.
В Вифлеєм вона дивилася,
Туди де Бог.
Золото, ладан і смирну
Вони в Вифлеєм несли ,
Христу поклониться мирно
Серцево хотіли вони.
А де-то зі стадом овець
Сиділи одні пастухи.
Пасли свою отару
І багато не знали вони,
Але ангели з’явилися.
Про диво розповіли вони.
Від них пастухи про Ісуса дізналися,
Пішли скоріше туди.
Туди де Ісус, Христос наш народився,
Щоб серце віддати на завжди.
Але Ірод дізнався-
Цар іудейський
Про сина — Царя всіх царів
Вбити наказав всіх дітей іудейських,
Адже хто з них Цар він не знав.
Але живий Ісус,
Досі
Він залишився!
Щоб кожен з нас
В небесах виявився!
* * *
Я на коліна встану перед ним…
Складу долоні і скажу ледве чутно: —
Я помолюсь за всіх, хто серцю милий,
А ти мене послухай…о, ВСЕВИШНІЙ!
Я помолюсь за вас, мої друзі,
Щоб ви завжди були поруч зі мною.
Щоб щаслива була моя родина,
Щоб горе оминало стороною…
БАТЬКО НАШ, дай любові всім і тепла,
Здоров’я і побільше днів щасливих,
Вбережи від ненависті, зла…
Моїх друзів і всіх моїх улюблених.
Я помолюсь за весь наш світ великий,
За всіх людей, що живуть на планеті…
ПРО, БОЖЕ! Дай нам всім ти щастя і спокій…
І будь, ласка, у відповіді…
* * *
Віршики з Різдвом:
Свята ніч! Як ти сяєш
На нашому життєвому шляху!
Ти наші сили зміцнюєш
І вчиш нас, куди йти.
Посланниця іншого світу,
Ти, Віфлеємська зірка,
З безотрадности пустелі
До Ключа Живому привела!
* * *
Мама ялинку прикрашає,
Зріють в печі пироги.
Скоро свічки заблимають
Під зіркою з фольги!
Сніг пушинками кружляє
Біля віконця мого.
Будемо разом веселитися:
Ялинка! Свято! Різдво!
* * *
Вічно свято, вічно ново
Різдво для нас Христове.
Багато років з року в рік
Свято це радість ллє.
Славте Бога, старий і малий,
Він нам Спасителя дав!
* * *
У цей світлий празник — свято Різдва
Ми один одному скажімо теплі слова.
Тихо сніг лягає: за вікном зима,
Чудо тут здійсниться і запалить серця.
* * *
Нехай ваші посмішки в цей чудовий день
Будуть щастям нашим подарунком всім.
Ллються звуки життя, щастя і добра,
Осяваючи думки світлом Різдва.
* * *
Народився в цей день СПАСИТЕЛЬ –
НЕМОВЛЯ ІСУС ХРИСТОС!
Запалив ВІН радість і надію!
Любов і віру ВІН приніс!
І нехай вони сяють у світі
І душі роблять добрішим!
І свято РІЗДВА красивий
Зігріє щастям всіх людей!!!
* * *
