Персик — культура тепло – та світлолюбна. Для нормального дозрівання плодів сума позитивних температур повинна бути вище 2500°С. Посухостійкість у нього значно вища, ніж у аличі, вишні і сливи. Крім того, це досить морозостійка рослина, що витримує короткочасні морози до -25°С. але при температурі нижче -26°С більшість сортів гине. Персик хоч і страждає від морозних зим, але швидко і відновлюється.
Цвітіння у персика настає раніше черешні, вишні, сливи, аличі, але трохи пізніше абрикоса. У нас на Брестчині персик цвіте з 20 квітня по 5 травня протягом 5-15 днів. При цьому зав’язуваність плодів дуже висока, до 40% від числа квіток.
На врожаї негативно позначаються зимовий вимерзання нирок і зворотні весняні заморозки. Квітки і зав’язі не витримують температуру нижче -3°С. В Брестській області такі температури частіше припадають на 5-10 травня, але навіть пошкодження морозами до 50% квіток і зав’язей на врожай особливо не впливає. При гарному догляді за деревами на 2-й рік після посадки можна отримати до 5 кг плодів з дерева, на 3-й — до 15, а на 4-й — до 20-30 кг. Плодоносить персик в основному на приростах минулого року і частково на букетных гілочках, життя яких триває 2-3 роки.
Обрізку персика починають з настанням фази набрякання бруньок або бутонізації, попередньо перевіривши квітки на пошкодження морозами. Надалі обрізку проводять ще 2-3 рази протягом літа. Останню бажано зробити в серпні. Обрізати персик треба щорічно і сильно. Це пов’язано з високою енергією росту молодих дерев, великий побегообразовательной здатністю і недовговічністю плодових утворень. Сильнорастущие, здерев’янілі пагони важко зупинити зростання. Для цього застосовують такі способи, як надлом і прищіпка. Причому надлом потрібно робити дуже обережно.
При слабкій обрізанні скелетні гілки оголюються, що веде до зниження врожаю, плоди стають дрібними, у дерев починається камедетеча. Гілки закладають рівномірно навколо стовбура, скелетних гілках залишають сильні і середньорозвинені прирости на відстані 15-20 см один від одного. Один приріст вкорочують на плодоношення, інший на заміщення. На наступний рік пагони плодоутворення вирізують на кільце. Кількість плодоношення пагонів залишають залежно від сили росту дерев, воно може складати на 2-й рік 50 штук, на 3-й — 100, на 4-й — 200 і більше.
Найбільш раціональна висота дерева 3-3,5 м. При скороченні росту пагонів за вегетацію менше 30 см потрібно починати омолоджуючу обрізку, через 3-4 роки цей прийом слід повторити. Якщо деревина підмерзла взимку, навесні, почекавши, поки на здорових гілках проростуть молоді пагони, обріжте загиблі частини крони з захопленням здорової деревини. Основні завдання, які вирішуються при обрізанні персика, — створення добре освітленій крони та підтримання довжини річних приростів на рівні 30-40 см.
Висоту штамба дерева персика на присадибних ділянках закладають на рівні 40-50 см, в промислових садах — 60-70 див.
У Білорусі персика найбільш докучають такі грибні захворювання, як курчавість листя, борошниста роса, цитоспороз і парша.
Курчавість листя — основна хвороба персика, особливо сильно проявляється в дощову та прохолодну весну. Уражаються квітки, пагони, листя і плоди. При цьому квіти в’януть, розпустилися, листки набувають світло-зеленого, а потім рожево-червоне забарвлення і обпадають, оголюючи пагони. Плоди дефоромируются і осипаються, а на дереві не розвиваються.
Боротьбу з кучерявістю необхідно починати ще до набрякання бруньок, так як гриб зимує у вигляді спор у тріщинах кори, на пагонах між лусочками бруньок і на останніх листах.
Цитоспороз викликає відмирання кори на штамбах, у розвилках і на скелетних гілках. На поверхні кори з’являються численні опуклі освіти. Місця розвитку гриба як би обгороджені чорною смужкою.
Борошниста роса лютує на молодих деревах і в розплідниках. Вражає листя, плоди і пагони, на них з’являється білий борошнистий наліт. Уражені листки часто складаються «човником», тоді стає добре видно нижня сторона, покрита білим нальотом грибниці. Хворі листки засихають і обсипаються. Ослаблене борошнистою росою рослина відстає в розвитку і погано переносить морози в зимовий час.
Уражуються паршею плоди і пагони персика, рідко листя. На плодах з’являються дрібні зеленувато-оливкові плями, потім вони збільшуються в розмірах і стають бархатистими. При сильному зараженні спостерігається опадання плодів. На пагонах з’являються бурі округлі виразки. Уражені пагони відстають у рості.
Для боротьби з грибними хворобами до цвітіння використовують препарати міді: 1-1,5%-й розчин мідного купоросу, 3%-ну бордоську рідину, 1%-й розчин абига-пік (оксихлорид міді), 2%-й азофос, полірам 0,5%-ї концентрації. Після цвітіння і пізніше можна застосовувати ці ж препарати з додаванням 1%-й сірки з зменшенням концентрації мідних препаратів З фунгіцидів рекомендую застосовувати 0,3%-й розчин топсина М, 0,5—1%-й топаз, 0,5—0,7%-й делан.
Восени, на початку листопада, об-працюйте рослини 10%-м розчином аміачної селітри або 7%-й сечовиною.
Головне захисту персика — це попередити розвиток хвороби. А коли вже з’явилися ознаки захворювання, то його можна тільки зупинити, але не вилікувати повністю.
Застосовувати гербіциди проти бур’янів в персикових насадженнях не рекомендую. Краще прополоти вручну або використовувати в якості мульчі плівку, руберойд і т. д.
Для боротьби з шкідниками на персику застосовують ті ж інсектициди, що і на інших плодових.
Анатолій КРАВЧУК, біолог, агроном. Кобринський район.
