ЯК СІЯТИ
Вирощування соиДля посіву сої використовують протруєне насіння сої, при необхідності інокульоване бульбочковими бактеріями (ризоторфіном). Як правило, протруювання проводять до посіву, а інокуляцію — при посіві. Тільки протруювання фундазолом можна поєднувати з інокуляцією в день сівби. Наші дослідження показали, що використання інших протруйників може негативно вплинути на схожість насіння, збереженість рослин до моменту збирання і на їх продуктивність. При цьому більш ефективно протруювати насіння фундазолом завчасно: мінімум за 1-2 тижні до посіву. З бактеріальних препаратів для обробки насіння використовують тільки ризоторфин, виготовлений спеціально для сої на основі бактерії Rhizobium japonicum. Проводять її обов’язково в день посіву, у захищеному від прямих сонячних променів місці. Чуйна соя на обробку насіння біостимулятором экосил, що застосовуються одночасно з фундазолом в нормі 100 мл/т насіння.
Основний критерій настання строків сівби — прогрівання верхнього шару ґрунту до 12-14°С. Сіяти можна при температурі 10-12°С. Це, приблизно, середина — друга половина травня. При більш ранньому посіві насіння довше сходить, проростки триваліший період піддаються інфекційному тиску збудників кореневих хвороб, зростає небезпека засмічення посівів. Більш пізній посів спричиняє зниження врожайності. За результатами наших досліджень, більш продуктивні посіви в ранні терміни: перша декада травня і навіть кінець квітня. При більш пізніх строках посіву районовані сорти можуть не встигнути повноцінно визріти. Однак робити однозначні висновки про користь ранніх строків посіву в даному регіоні поки передчасно, оскільки це загрожує потраплянням сходів під весняні заморозки. Необхідно дочекатися результатів наступних багаторічних випробувань.
Соя — світлолюбна рослина, погано переносить затінення. Це треба враховувати при визначенні площі живлення та густоти стояння рослин. Норма висіву насіння залежить від сортотипу і способів боротьби з бур’янами. Ультраскоростиглі й дуже скоростиглі сорти з детерминантний типом росту дають найбільшу врожайність при густоті стеблостою перед збиранням 35-46 рослин на м. Середньостиглі та середньопізні сорти індетермінантного типу росту, які дуже гілкуються, повинні мати до збирання 18— 22 рослин/м. Більш загущені посіви вилягають, і соя знижує насіннєву продуктивність.
Тому сорти першої групи слід висівати з нормою 45-55 схожих насінин/м, а другий — 30-35. На думку інших дослідників, соя добре росте при густоті від 40 до 80 шт./м, а розріджені посіви схильні до засмічення. За результатами наших досліджень, для сортів, вирощуваних в Росії, при суцільному рядовому посіві норму висіву слід витримувати на рівні не менше 60 шт./м .
Якщо немає можливості застосовувати гербіциди, боротьбу з бур’янами ведуть з допомогою післясходових боронований і міжрядних обробок, норму висіву збільшують на 10-15%.
Досліди показують, що різна ширина міжрядь від 17 до 50 см не впливає на врожайність. У країнах ЄС ширину міжрядь вибирають від 15 до 30 див. В Росії рекомендують ширину міжрядь 45 см, для високорослих сортів навіть 70 см або стрічковий двох-рядковий спосіб сівби 50?15 см або 60?15 див. Наші дослідження показують, що широкорядні посіви краще висвітлюються і прогріваються, раніше і дружно дозрівають, а це дуже важливо для наших умов. Глибина посіву не повинна бути більш ніж 2-4 див. Посів можна проводити рядовими сівалками. Сівалки точного висіву дозволяють більш рівномірно розподіляти насіння. Після посіву на легких грунтах проводять коткування кільчасто-шпоровими котками.
ЧИМ ПІДГОДОВУВАТИ
Соя нерівномірно споживає елементи живлення впродовж вегетації. Найбільша їх споживання відбувається під час цвітіння, формування бобів, на початку наливання насіння. В азотному живлені критичний період для сої — 2-3 тижні після цвітіння; у фосфорному харчуванні — перший місяць її життя.
До 70% загального споживання азоту соя поповнює за рахунок біологічної фіксації його з повітря за допомогою симбіозу з бульбочковими бактеріями. За нормальних умов для діяльності бульбочкових бактерій не потрібні азотні добрива. На бідних на гумус ґрунтах і при недостатньому рості рослин можна після ретельного аналізу внести 30-40 кг/га азоту. На зрошуваних землях хороший ефект дає внесення його з поливною водою у фазі формування бобів і наливу насіння.
Визначати необхідність азотної підгодівлі можна за розвитком бульбочок на коренях: якщо їх мало (менше 5 на одну рослину), вони дрібні і сірі всередині — потрібно підживлення; якщо бульбочок багато, вони великі з рожевою м’якоттю — значить, азотфіксація йде активно і підживлення не потрібне.
Фосфорні і калійні добрива вносять в залежності від запасів цих елементів живлення в грунті.
Оптимальний рівень кислотності грунту для сої — pH 6,2—7,2. Для досягнення такого показника вносять вапно під попередник.
Соя, в залежності від ґрунтових умов, потребує мікро-елементах. Часто бор і марганець при вапнуванні грунту стають важкодоступними для сої. В таких випадках вносять рідкі добрива некорневым способом. На кислих підзолистих та опідзолених ґрунтах рекомендується вносити молибденсодержащие добрива. Для цього насіння обробляють розчином молібдату амонію з розрахунку 40-50 г молібдену на 1 л робочого розчину.
За нашими даними, обробка рослин у період цвітіння — початок плодоутворення добривом экопист-стандарт в рекомендованій нормі (2-3 л/га, які краще внести в 2 прийоми) істотно підвищує врожайність. Крім того, рослини чуйні на застосування стимуляторів росту. В наших експериментах хороші надбавки забезпечує препарат экосил, застосовуваний дворазово по 50 мл/га одночасно з мікро-добривами.
Таким чином, система удобрення складається з наступних заходів: під зяблеву оранку зазвичай вносять 40-60 кг фосфору, 60-80 кг калію; навесні під культивацію — по 30-40 кг азоту з д. в./га.
БОРОТЬБА З БУР’ЯНАМИ, ХВОРОБАМИ І ШКІДНИКАМИ
Соя на початку вегетації росте відносно повільно, і втрати врожаю від бур’янів можуть досягати 30-50% і більше. Боротьбу з смітної рослинністю починають через 3-4 дні після сівби, коли насіння тільки наклюнулись, а бур’яни проросли і знаходяться у фазі білих ниток. Соя легко переносить боронування. Лише фаза вигнутого коліна (за 2-3 дні до сходів) є критичною для боронування. Перше післясходове боронування проводиться, коли рослини добре укорінятимуться і досягнуть висоти 10-12 див. Досходове боронування знижує забур’яненість на 40-50%, післясходове — на 50-60%, а досходове в поєднанні з послевсходовым — до 65-75%.
Для ефективної боротьби з бур’янами вносять гербіциди до сівби довсходовым і послевсходовым способом. У список застосовуваних у світовій практиці гербіцидів проти бур’янів в посівах сої увійшли: базагран, фронтьєр, иллоксан, півот, дуал, команд, гезагард, поаст, нитран, тарга, харнес, трифлурекс. Не всі вони зареєстровані в країнах СНД. Найкращими, на наш погляд, є півот і зенкор, що застосовуються до сходів культури. Зенкор має ряд протипоказань, і при його застосуванні слід консультуватися у фахівців. Півот можна вносити і по сходам, що робить цей препарат досить зручним у застосуванні.
Соя уражується великою кількістю хвороб та шкідників. У боротьбі з захворюваннями високу ефективність показують сівозміни, глибока зяблева оранка і повна закладення рости-вальних залишків — джерел інфекції. На полях, де з’явився фузаріоз, не можна висівати сою раніше, ніж через 2-3 роки. Хороші результати у боротьбі з грибними і бактеріальними хворобами дає обробка насіння протруйниками. Для обприскування посівів застосовують фунгіциди фундазол і беномілу. Найбільш поширеними шкідниками сої у світі є: люцернова совка, акацієва вогнівка, бульбочкові довгоносики, соєве чернополосатая блішки, соєве плодожерка і павутинний кліщ. У країнах ЄС та деяких країнах СНД в боротьбі з ними можна данадим, Бі – 58, карате, карбофос, омайт, золон, суміцідін, інтавір. У нас шкодочинність представників ентомофауни незначна.
Сою збирають прямим комбайнуванням при повній стиглості, коли оптимальна вологість насіння становить 12-16% (за деякими даними — до 18%). При запізненні із збиранням боби розтріскуються, а вологість насіння знову зростає.
При необхідності для підсушування рослин і прискорення строків початку збирання пізньостиглих сортів або при пізньому засміченні проводять десикацію препаратами реглон, раундап. Обприскування посівів проводиться за 15 днів до збирання при вологості не більше 30% (у фазі початку побуріння бобів нижнього і середнього ярусів).
Для зменшення втрат важливо, щоб висота зрізу не перевищувала 7-8 см. При більш високому зрізі не прибираються боби, розташовані знизу, які зазвичай є найбільш урожайними. Важлива і рівна поверхня поля. Порівняно із збиранням зернових швидкість руху комбайна при збиранні сої знижують.
Тривале зберігання зерна сої можливе при вологості не вище 11-12%.
Підготував Ст. Н. КАЖАРСКИ
Зернові культури відіграють важливу роль у світовому виробництві продовольства, становлячи основу раціону харчування для
Обрізання дерев є невіддільною частиною догляду за садом. Правильний вибір інструменту не тільки полегшує