Левоміцетин Таблетки застосовуються не тільки для лікування розладів травної системи. Якщо уважно вивчити інформацію, яку містить інструкція по застосуванню, можна дізнатися, при яких захворюваннях показаний прийом цього лікарського речовини. Слід розуміти, що Левоміцетин надає сильний ефект на роботу печінки і нирок. З цієї причини не можна його використовувати як засіб від проносу або для лікування інших розладів здоров’я без консультації з лікарем.
Існують різні форми випуску медикаментозного препарату – таблетки, краплі, порошок для виготовлення вакцини для ін’єкцій. Ми настійно рекомендуємо отримати консультацію лікаря і точні вказівкою за схемою лікування, до того, як приймати всередину даний антибіотик.
Що являє собою лікарський засіб?
Левоміцетин – таблетки, які відносяться до широкої групи лікарських засобів, антибіотики. Це означає, що препарат чинить згубний вплив на патогенну мікрофлору, яка стала причиною захворювання. Даний антибіотик є ефективним при лікуванні гнійних хвороб шкіри, запальних процесів в організмі і всіляких інфекцій. Перевага левоміцетину полягає в тому, що він допомагає боротися з бактеріями, які не чутливі до антибіотиків пеніцилінового ряду. Дія такого засобу, як і інших антибіотиків, полягає в наданні згубного впливу на синтез білків чужорідних мікроорганізмів. При пероральному використанні біодоступність препарату становить 80%, що дозволяє зробити висновок про високу ефективність антибіотика.
Спочатку Левоміцетин був розроблений для лікування розладів шлунково-кишкового тракту, черевного тифу, дизентерії, сальмонельозу. При цьому у лікарській практиці збереглася традиція лікувати більшість кишкових інфекцій саме Левоміцетином. В деяких випадках застосовують імпортні препарати, які містять у своєму складі цей антибіотик. Причина полягає в тому, що лікарський засіб є ефективним і приводить до прискорення одужання. Повний перелік показань містить інструкція по застосуванню.
Виписують таблетки для лікування таких станів:
- запалення легенів;
- абсцедуюча пневмонія;
- bacillary дизентерія;
- паратиф;
- черевний тиф;
- сальмонельоз;
- перитоніт;
- менінгіт;
- хламідіоз;
- трахома;
- туляремія.
Слід враховувати, що Левоміцетин застосовують тільки в ситуаціях, коли встановлена точна причина захворювання. Препарат допоможе в тому випадку, коли захворювання викликане чутливою до даного антибіотика патогенною мікрофлорою.
На жаль, у людей, некомпетентних в медицині, до сьогоднішнього дня збереглося думка, що Левоміцетин застосовують для лікування харчових отруєнь та проносу. Безумовно, препарат може застосовуватися при розладі ЖКГ, але це повинно відбуватися тоді, коли встановлено збудник такого стану, для чого необхідно звертатися в лікарню. До прийому необхідно ознайомитися з можливими побічними явищами.
Лікарська речовина успішно застосовується у ветеринарії для лікування чотирилапих улюбленців. У собак і кішок також може розвинутися кишкова інфекція, сальмонельоз. Правда існує одне обмеження – Левоміцетин краще купувати в спеціалізованих аптеках, де дозування розрахована спеціально для тварин. Часто буває важко давати таблетки тварин внаслідок блювання або небажання чотириногого улюбленця. З цієї причини найзручніший спосіб – супозиторії для ректального застосування. Вони починають швидко діяти, і на відміну від таблеток не вийдуть назовні разом з блювотними масами. Існує безліч схем прийому медикаментозного препарату, які в обов’язковому порядку необхідно узгодити з ветеринаром.
Інструкція по застосуванню свідчить, що звикання до Левоміцетину в організму викликається повільно. Під час проходження курсу прийому внутрішньо препарату необхідно знати, що порушення схеми прийому може викликати резистентну реакцію. Якщо курс лікування становить 7 днів, а пацієнт приймав ліки лише 4 дні, то частково патогенна мікрофлора буде знищена. При цьому у решти бактерій буде вироблений імунітет. При повторному прийомі антибіотик просто не буде ефективним. З цієї причини важливо не порушувати призначену лікарем схему прийому.
Протипоказання і побічні ефекти
Антибіотик левоміцетин здатний викликати безліч побічних ефектів. Він негативно впливає на роботу печінки і нирок – за цієї причини до його використання необхідно отримати консультацію лікаря.
Часто у пацієнтів лікування супроводжується нудотою, слабкістю, порушеннями мікрофлори кишечника, рвотою. Слід негайно припинити застосування препарату, якщо розвинувся псевдомембранный коліт. Левоміцетин може провокувати різке підвищення або зниження артеріального тиску, анемію, лейкопенію. Він негативно впливає на кровотворну систему. З цієї причини пацієнтам з порушенням кровотворної функції вкрай небажано застосовувати даний лікарський засіб.
Левоміцетин впливає на роботу нервової системи. Він може провокувати такі побічні ефекти, як підвищена стомлюваність, запаморочення, сонливість, нечіткість свідомості, головні болі, порушення слуху і зору, зміна смакових відчуттів. Як і інші антибіотики, Левоміцетин часто викликає алергічні реакції, внаслідок чого розвивається анафілактичний шок, почервоніння шкіри, свербіж, дерматит, підвищення температури. При виникненні будь-якого з побічних ефектів рекомендується припинити прийом препарату.
Інструкція по застосуванню містить великий список протипоказань. До них відносяться всі хвороби серцево-судинної системи, алергічні реакції на антибіотики, захворювання кровотворної системи, псоріаз, екзема, порфірія, грибкові ураження шкірних покривів. Заборонено використовувати препарат під час ангіни та інших респіраторних хвороб.
Малюкам до трьох років і годуючим мамам також не можна приймати Левоміцетин. Дитячий організм ще не готовий до впливу таких складних препаратів. Жінкам у період лактації препарат протипоказаний через те, що він міститься в молоці. Якщо з якихось причин не можна замінити лікарський засіб для лікування проносу та інших хвороб у молодої мами, то необхідно на час перевести новонародженого на грудне вигодовування.
Дозування і терміни прийому препарату
Найголовніше під час використання антибіотика – не викликати резистентну реакцію, для чого слід приймати Левоміцетин від 7 до 14 днів. При цьому добову дозу звичайно розділяють на 3 рази. Іноді лікар рекомендуємо приймати таблетки 4 рази на день. Найбільш оптимальний час для прийому всередину ліки – 20 – 30 хвилин до вживання їжі. Якщо захворювання супроводжується блювотою, то необхідно перенести час на той момент, коли ймовірність виникнення симптому найменша. Важливо, щоб прийняті таблетки потрапили в кишечник.
Добова доза для дорослої людини становить 2 грами. Для дітей необхідно індивідуально підбирати дозу залежно від віку, маси тіла, тяжкості захворювання. Зазвичай дітям від 8 років призначають 400 мг препарату на добу. Для малюків 3 – 8 років така доза повинна бути зменшена вдвічі.
При необхідності лікар може збільшити монтаж дозування в два рази. При цьому збільшується ймовірність розвитку побічних ефектів.
Левоміцетин – це ефективний антибіотик широкого спектру дії, який показаний при самих різних захворюваннях. Він допомагає при лікуванні багатьох кишкових інфекцій, черевного тифу, сальмонельозу. Такий препарат в обов’язковому порядку повинен призначати кваліфікований лікар, який об’єктивно оцінить ризики негативного впливу на організм людини. Препарат широко використовується у ветеринарії. Ми не рекомендуємо займатися самолікуванням, оскільки це може зашкодити вашому здоров’ю!
