Варикоз вен малого тазу – хронічне захворювання у жінок репродуктивного віку, яке характеризується сильними больовими відчуттями в області тазу.
Варикозне розширення вен малого тазу протікає без симптомів і ознак, які дають сигнали до обстеження. Тому, більшість жінок звертається за допомогою, коли захворювання вже прогресує.
Звертатися в таких випадках жінок змушують больові відчуття, що виникають у нижній частині живота. Дискомфортні відчуття можуть виникнути в промежині і в попереку. Виникають такі болі, як правило, при тривалому перебуванні на ногах, статевому акті і переохолодженні.
Біль найчастіше носить ниючий характер. Виникає раптово і поступово вщухає в стані спокою при горизонтальному положенні. Жінки починають відчувати сильний дискомфорт, що призводить до моральних і фізичних розладів. Прогресуванню варикозної хвороби згодом призводить до непрацездатності.
Наслідки захворювання вен малого тазу:
Як походження варикозної хвороби вен малого тазу вчені виділяють два фактори:
- Гормональні причини (на венозну стінку впливає гормон прогестерон).
- Механічні дії (збільшення матки провокує розширення судин малого таза).
Факторами ризику захворювання є: вік, гінекологічні захворювання, фізичні навантаження, вагітність і пологи, сидяча робота, прийом гормональних препаратів. Найчастіше, варикоз малого тазу протікає спільно з гінекологічними хворобами, що ускладнює швидко його діагностувати.
Діагностика
У сучасній медицині величезна кількість засобів дослідження вен і судин. Для виявлення порушень венозної гемодинаміки в органах малого тазу достатньо скористатися дуплексним скануванням.
Ультразвукові дослідження проводять не тільки для виявлення варикозного ураження вен малого тазу, але і для оцінки проведеного лікування. Виявлення трансформації судин на початкових етапах варикозної хвороби дозволяє призначити сучасні методи профілактики і лікування.
В якості додаткових методів дослідження призначають: здачу аналізів, ехографію, допплерометрию та ін.
Діагностика вен і судин малого тазу у жінок дозволяє оцінити: ступінь розвитку захворювання, діагностувати судинну систему, оцінити рух кровотоку, аналізувати дані про стінці вени і її просвіті.
Лікування і профілактика
Після виявлення діагнозу варикозне розширення вен малого тазу, лікування повинен призначити лікар-флеболог (судинний хірург). Лікар підбирає індивідуальну лікування кожній пацієнтці, в залежності від стадії захворювання і стану організму.
При початкових стадіях розвитку хвороби (1-2 ступінь) призначається консервативне лікування. Головним в такому лікуванні є запобігання варикозного розширення судин і виключення ускладнень.
Лікар призначає прийом венотонизирующих препаратів (детралекс, флебодіа 600, венарус). Венотоніки зменшують застої у венах, підвищуючи їх тонус.
Наприклад, препарат флебодіа 600 дуже часто рекомендується фахівцями при лікуванні варикозу малого тазу. Препарат рекомендують приймати по 1 таблетці один раз на добу протягом двох місяців.
Діосмін, який міститься в препараті дуже добре знімає набряки і запалення. Після прийому флебодіа зафіксовані поліпшення мікроциркуляції і зменшення застою у венах.
Крім прийому венотоников для лікування хвороби дуже важливим є спосіб життя пацієнта. Потрібно вести активну, різноманітне життя. Крім лікувальної фізкультури, яка входить в обов’язкові методи лікування, потрібно більше рухатися.
Плавання в басейні і вечірня прогулянка на свіжому повітрі кращий спосіб профілактики. Щоденний контрастний душ в області тазу, відмова від алкоголю і тютюну, правильне харчування. Такі заходи допоможуть запобігти розвитку і прогресування захворювання.
Ще одним головним аспектом у лікуванні варикозної хвороби таза є носіння лікувального компресійного білизни для жінок.
Особливо в період вагітності і пологів. Профілактичне компресійну білизну можна купити на свій розсуд, але лікувальний трикотаж призначає лікар-флеболог індивідуально для кожного пацієнта. Спеціаліст, аналізуючи дослідження і збір анамнезу, призначає ступінь компресії білизни.
Після зняття мірок, компресійний трикотаж можна купити в будь-якому ортопедичному салоні. Лікувальний трикотаж правильно розподіляє тиск по всій кінцівки, що виключає затримку і деформацію вен і судин.
В якості додаткових засобів можна використовувати креми і гелі від варикозного розширення вен. Гель дуже добре знімає набряклість, а мазь усуває больові синдроми.
Якщо хронічне захворювання вен малого тазу перейшло в підвищену стадію, коли консервативні методи лікування не допомагають, без хірургічних операцій не обійтися.
Серед операцій найчастіше застосовують: лапароскопію, минифлебэктомию, венэктомию.
Вибір операції залежить від кожного індивідуального випадку пацієнта. Лікар приймає рішення, грунтуючись на аналізі досліджень і загального стану пацієнта.
Серед народних способів лікування вен малого тазу можна виділити: фітотерапію, ванночки з лікарських рослин, мазі з кінського каштана, розтирання яблучним оцтом.
