Майстер-клас провела Оксана Смольська-Кулик.
В цьому році, в очікуванні Дня всіх Закоханих, замість традиційних сердечок, квіточок і крилатих котиків, у мене звалялася вона – наївна, грайлива і по вуха закохана в життя, музику, фарби, в веселку і в нього – червона мала з білосніжними крилами.
Матеріали:
• Мідний дріт в обплетенні 60 см;
• Слівер (овеча шерсть) 100 гр.;
• Вовна червоного кольору 40 гр., гребінна стрічка білого кольору 20 гр.;
• Плоскогубці;
• Голки для початкової, основної та фінішної увалки;
• Губка для валяння;
• «Пупирчата» плівка;
• Мильний розчин (30 гр. дитячого мила залити гарячою водою).
Хід роботи.
Спочатку завалюємо в шерсть дріт для каркаса (надалі це полегшить процес кріплення додаткових обсягів). Обмотуємо дріт довжиною 60 см слівером і завалюємо її в мильному розчині, катаючи по пухирчатою плівки, а потім у руках, домагаючись щільної посадки (рис.1). 
1
Полощіть в холодній воді, віджимаємо в рушник і залишаємо на батареї для просушування.
Плоскогубцями відрізаємо фрагменти дроту потрібної довжини: 2 однакових деталі для ніг, решту використовуємо для тіла і голови. Згинаємо навпіл заготовки ніг, скручуємо каркас тулуба, приміряємо (рис.2).
2
З’єднуємо ноги і тулуб пасмами вовни хрест-навхрест, щільно примотуємо. Кінці вовни акуратно, по дотичній, фіксуємо голкою. Обов’язково контролюйте довжину кінцівок і стійкість фігурки на всіх етапах роботи, при необхідності коректуйте.
Обмотуємо каркас тулуба слівером, добиваючись потрібного обсягу, багаторазово проколюємо голкою №36, неглибоко, намагаючись не потрапляти в дріт, закріплюємо вовна (рис.3).
3
Обвалюємо заготівлю шерстю червоного кольору, копита виконуємо з білої вовни (рис.4).
4
Приваливаем білу шерсть на передню частину морди, кулькою з червоної вовни нарощуємо обсяг голови (рис.5).
5
Окремо на губці звалюємо два витягнутих трикутника – це будуть вушка, – широку частину залишаємо вільною. Заостряем кінчик вуха, обробляємо контур, в серединці виконуємо поглиблення і додаємо білу шерсть. Приміряємо вуха і приваливаем їх до голови, акуратно розправляючи вільну вовна (місце з’єднання деталей повинно бути непомітним) (рис.6, 7).
6
7
Багаторазовими проколами голки виконуємо поглиблення – ніздрі. З двох кульок білої вовни валяем очі, надаючи їм яйцеобразную форму (рис.8).
8
Окремо на губці для валяння скручуємо плоскі трикутні заготовки для крилець, фильцуем з обох сторін, виконуємо хвилястий край і тонкі смужки-поглиблення, обробляємо голкою контур (рис.9). 
9
Приміряємо крильця і приваливаем їх до тулуба конячки.
Завершуємо оформлення морди: додаємо чорні цятки – зіниці для очей – і приваливаем тонку прядку чорної вовни, піднімаючи кінчики лінії рота – «малюємо посмішку» (рис.10).
10
Додаємо гриву і хвіст – пасма гребенной вовни приваливаем голкою до шиї, ще одну пасмо кріпимо ззаду і акуратно подстригаем (рис.11).
11
Вийшла ось така закохана конячка – вона вміє згинати ноги, нахиляти і повертати голову, швидко бігати і навіть літати! Може бути задумливою і веселою, кокетливою і непосидючій, пустотливий і серйозною – такий, як її майбутня господиня, окрилена любов’ю і готова до великих звершень.
Джерело: журнал “Майстриня” №1 2014.