Зміст:
Утеплення ековатою: переваги та недоліки
Утеплення будинку ековатою: каркасна технологія
Утеплення будинку ековатою: безкаркасні технологія
Ековата – екологічно чиста мінеральна вата. Так, принаймні, стверджують виробники, а як воно є насправді, не знає ніхто. Жартую, мінеральна вата насправді є екологічно чистим, паропроніцаємим утеплювачем, завдяки чому він і отримав широке поширення в сфері будівництва та ремонту будинків і квартир. З його допомогою утеплюють все – стелі, стіни, підлога і навіть труби. Робиться це нескладно і, найцікавіше, що в багатьох випадках технології значно різняться. Саме про них, а точніше про те, як проводиться утеплення ековатою різних поверхонь, і піде розмова в даній статті. Разом з сайтом stroisovety.org ми розглянемо цей процес з усіма його тонкощами і нюансами.
Утеплення ековатою: переваги та недоліки
За великим рахунком, якщо не брати до уваги вартість цього матеріалу і розцінки робіт, пов’язаних з його установкою, то можна сказати, що це ідеальний варіант, який не має недоліків. Що це за переваги, завдяки яким ековата отримала широке поширення?
Загалом, переваг у цього матеріалу чимало, рівно як і різновидів. Вибір між ними не такий вже і складний, і прочитати про нього ви можете в іншій статті нашого сайту.
Утеплення будинку ековатою: каркасна технологія
Це найбільш поширений варіант використання даного матеріалу, за допомогою якого проводиться утеплення стін ековатою зовні і зсередини – мало того, досить часто дана технологія застосовується для утеплення стелі в будинку або квартирі. Технологія не складна і в той же час не з простих – як і в будь-якій справі, тут важливі тонкощі і знання того, що робиш. Якщо розбиратися з цією технологією більш або менш докладно, то уявити в вигляді наступної послідовності робіт.
Якщо говорити про зовнішній технології каркасного утеплення стін ековатою, то тут технологія має дещо інший вигляд, точніше сказати, тут присутні два додаткових етапу робіт. Перший проводиться до утеплення – це монтаж паробар’єра. Другий після безпосереднього утеплення – і називається він установка гідробар’єра. Як паробар’єр, так і гідробар’єр необхідні для того, щоб захистити ековату від проникнення в неї вологи – заповнюючи простір між волокнами, вода погіршує якість утеплення.
Запитаєте, а як йдуть справи з іншими поверхнями? Як, приміром, проводиться утеплення стелі ековатою чи статі? Так точно так само, як і утеплення стін – спочатку каркас (у випадку з підлогою це лаги), потім утеплювач, а потім і обшивка. Різниця тільки в площині, оскільки стіни – це вертикальна поверхня, а підлога і стеля горизонтальні поверхні.
Утеплення будинку ековатою: безкаркасні технологія
Для цієї технології або яка ековата не підійде – тут потрібен мінеральний утеплювач високої щільності. В більшості випадків в даній технології застосовується так звана базальтова вата, яка реалізується в плитах. Каркас для утеплення стін ековатою своїми руками не передбачено – і в цьому є свій плюс, так і мінус. Позитивного в такій технології є те, що вона трохи простіше, а негативне полягає в тому, що поверхня такої стіни досить просто пошкодити навіть пальцем. Використовується ця технологія виключно для зовнішнього утеплення стін і виглядає вона наступним чином.
Далі йде стандартна штукатурка тонким шаром (точно така ж, як і при утепленні стін пінопластом) та декоративна обробка, яка зазвичай виконується за допомогою декоративних штукатурок. Як ви розумієте, для стелі така технологія не використовується. Іноді вона застосовується для утеплення підлоги ековатою, але дуже рідко.
На закінчення теми про утеплення ековатою залишається додати трохи – зокрема, сказати кілька слів про такий технології використання ” ековати, як утеплення трубопроводів. Немає нічого легше, ніж обмотати труби цим матеріалом і згодом укутати його в оболонку з склотканини або руберойду. Загалом, універсальність і екологічності цього матеріалу може позаздрити будь-який інший існуючий нині утеплювач. Так, і ще одне! Ековата буває двох видів – в плитках або рулонах, або ж у вигляді волокон, які напилюються на поверхню за допомогою спеціального обладнання.
Автор статті Олександр Куликов