Насіння шпинату проростають в умовах температури 3-4 градуси, молоді рослини і зовсім можуть нормально переносити морози до – 8 гр.
Шпинат, на жаль, — малопоширене у городників рослина, особливою популярністю воно не користується. Між тим, свіжий зелений шпинат – справжнє джерело вітамінів, мінералів і білкових сполук. Він невибагливий, холодостійкий та высокоурожаен. Зазвичай, для вирощування шпинату не відводять вільну площу. Сіють його, як правило, як ущільнювач або попередню культуру. Добре вирощувати шпинат в теплицях і парниках.
При чистому посіві висівають шпинат з міжряддями до 20 см, глибина висіву – 1,5 – 2 див. Роблять це ранньою весною. А для отримання шпинату восени – у другій половині літа. Висадивши насіння у вересні – жовтні, отримати готовий продукт можна на початку весни, однак на час зими посіви потрібно вкрити перегноєм або бадиллям.
Для того щоб в значній мірі прискорити надходження готового продукту навесні та подовжити термін його споживання восени потрібно застосовувати переносні укриття з плівки. Для того щоб зелень шпинату вийшла ніжною, її потрібно часто поливати, а під час розвитку сім’ядольних ввести підгодовування у вигляді аміачної селітри (400 гр. на 10 кв. м. площі).
Шпинат цінується за поживність і лікувально-профілактичні властивості, в ньому міститься неймовірно велика кількість азотистих з’єднань. В більшості своїй це білки, які легко засвоює організм.
Споживаються у їжу листя, з них готують: соуси, пюре, гарніри, вживають зелень, як у свіжому вигляді, так і в консервованому. До речі, при сушці і консервуванні шпинат практично не втрачає поживну цінність. Він багатий вітамінами і каротином. В цьому плані з ним навряд чи зможе зрівнятися хоча б одна овочева культура. Солі заліза, білок, фосфор, кальцій, калій – все це робить шпинат не просто зеленню, а й позитивно впливає на кровоносну і нервову системи. Для порівняння – в його листі вітамінів A, C більше, ніж в апельсинах, лимонах, щавлі, салаті й зеленій цибулі.
