Симптоми і лікування бронхіту, антибіотики, рекомендації народної медицини

Бронхіт – це запальне захворювання бронхів. Судячи за статистичними даними, воно реєструється серед населення як найчастіша хвороба дихальної системи. Люди до 40 років хворіють переважно гострою формою процесу, після – виникає хронічне протягом. З приводу гострого бронхіту щорічно звертається 8-9 чоловік з 1000 населення, а з приводу хронічного – 11 пацієнтів. Чоловіки хворіють частіше, ніж жінки.

Короткий зміст статті:

Будова і функції бронха
Причини захворювання
Гострий бронхіт, симптоми
Хронічний бронхіт
Лікування бронхіту
Рекомендації народної медицини

Зміст

Будова і функції бронха

Основна функція дихального апарату полягає в забезпеченні газообміну. Таким способом організм одержує кисень і звільняється від вуглекислого газу. Бронхи відносяться до нижніх відділах органів дихання, вони представляють «трубопровід» для надходження повітря в легені, де відбувається основний процес обміну.

Детальна схема дихальної системи людини в тому числі і бронха

Функціонування бронхів залежить від будови стінки. У нормальному фізіологічному стані вона складається з декількох шарів (хрящі, м’язи, нерви, судини). Всередині просвіту покрита епітеліальною тканиною, яка носить назву «миготливий епітелій». Особливість цих клітин в тому, що вони постійно рухають наявними на кінцях ворсинками. Вони «вимітають» потрапляють з повітрям частинки пилу, бактерії, віруси разом з вироблюваної слизом. Таким способом бронхи здійснюють захисну функцію, запобігаючи потрапляння небажаних агентів в легеневу тканину.

При запаленні в бронхах збільшується вироблення слизу, миготливий епітелій втрачає свою бар’єрну та очищувальну функцію. Крім того, м’язова тканина бронхіальної стінки реагує спазмом, що призводить до звуження «труби» і порушення бронхіальної прохідності. Нервові закінчення стінки бронха у відповідь на скупчення невыведенного «сміття» спричинюють спастичні скорочення, так з’являється кашель.

Причини захворювання

Безпосередньою причиною служать інфекційні агенти (бактерії, віруси, грибки). Але для їх проникнення у слизову оболонку бронхів необхідні інші фактори, що змінюють будову стінки, що порушують її функції. Найпоширенішим з них служить куріння. Нікотин пошкоджує епітеліальні клітини, паралізує їх очищувальну роботу. У таких умовах будь-яка інфекція без боротьби проникає і швидко поширюється по бронхах. Важливо, що таким же дією володіє повітря в прокуреному приміщенні. Подібні зміни спостерігаються в осіб, які працюють в умовах підвищеної запиленості, при значному перепаді температури приміщення, підвищеної вологості, при вдиханні отруйних парів від вихлопних газів, що містять оксиди азоту та інші хімічні речовини.

Залежно від перебігу захворювання розрізняють бронхіти:

гострі,
хронічні.

Гострий бронхіт, симптоми

Запалення в стінці бронха виникає частіше всього при активуванні умовно патогенних мікроорганізмів, які проживають в нормі на слизовій. Це може бути викликане переохолодженням або сухим гарячим повітрям, курінням, розвитком гострого респіраторного вірусного захворювання.

За клінічним перебігом розрізняють 4 форми захворювання:

простий;
обструктивний з явищем спазму бронхів;
бронхіоліт з дихальною недостатністю;
рецидивуючий з частими загостреннями.

Симптоми та клінічний перебіг

Головний симптом – кашель зі слизової або гнійною мокротою на тлі невисокої температури тіла. Він викликаний ураженням епітелію стінки бронха. При обструктивній формі в процес втягується і м’язовий шар, який викликає звуження на тлі набряку тканини. Частіше всього початок захворювання пов’язане з респіраторною вірусною інфекцією. Виникає нежить, біль у горлі при ковтанні, осиплість голосу (як результат ураження слизової носоглотки і гортані). При неефективному лікуванні запалення спускається вниз на трахею і бронхи. Перебіг захворювання хвилеподібний. Спочатку кашель сухий, через 6-7 днів з’являється мокрота. Інших симптомів інтоксикації організму немає. Лікар при аускультації фонендоскопом чує сухі і вологі хрипи на видиху, змінене жорстке дихання. Хрипи зникають після кашлю.

Обструктивний бронхіт відрізняється супутньої задишкою при фізичному навантаженні. Кашель при цьому типі запалення носить болісний характер, мокрота відходить погано. Лікар під час прослуховування дихання зазначає подовження видиху.

При обстеженні відзначаються помірні зміни, типові для запального процесу в організмі. Виявляється характерна рентгенівська картина.

Гострий бронхіоліт відрізняється від інших форм поширеним ураженням дрібних гілок бронхіального дерева. Розвивається набряк стінки, розростання епітеліальних клітин. Симптоми захворювання більш важкі: температура тіла 38-39 градусів, виражена задишка (число дихальних рухів до 70 в хвилину), поява синюшності навколо рота. Хворий перебуває в збудженому стані. Кашель сухий. Лікар вислуховує безліч дрібних хрипів на тлі зміненого дихання. В аналізах крові і на рентгенограмі значні зміни.

Діагноз «Рецидивуючий бронхіт» ставиться терапевтом, якщо протягом року пацієнт переніс три рази і більше запалення бронхів, хвороба має схильність до затяжного перебігу. Така форма захворювання розвивається у осіб зі значно зниженим імунітетом, у працюючих з професійними шкідливостями (загазованість, запиленість), у людей, які мають спадкову схильність. Клінічні симптоми не відрізняються від гострого (простого) бронхіту, але мають млявий затяжний перебіг.

Хронічний бронхіт

Це запальне ураження всієї стінки бронхів (не тільки епітелію, як при гострому процесі). Перебіг захворювання прогресує, стан хворого погіршується з кожним новим загостренням. Процес враховується як хронічний, якщо кашель триває три і більше місяців в році два роки поспіль. Хвороба є найпоширенішою формою з хронічних неспецифічних захворювань легенів. За даними медичної статистики кількість випадків цієї форми захворювання зростає з кожним роком.

Причини переходу в хронічну форму:

тривалий вплив на бронхи дратівливих факторів, куріння, вдихання запиленого повітря, вміст у навколишній атмосфері високої концентрації хлору, окису вуглецю, сірчистого ангідриду та інших хімічних речовин;
часті респіраторні захворювання;
наявність інших хронічних запальних процесів у носоглотці (риніт, гайморит), в гортані і трахеї (ларингіт, ларинготрахеїт);
зниження імунітету;
спадкова схильність.

Інфекційними збудниками хронічного бронхіту найчастіше служать респіраторні віруси, пневмококи, паличка Пфейффера.

Поєднання перерахованих причин призводить не тільки до запалення стінки бронха, але і загустінню виділяється секрету, що гальмує очищення, сприяє поширенню інфекції на більш глибокі шари. При тривалому процесі частину миготливого епітелію заміщується рубцевою тканиною, яка не володіє захисною функцією.

Симптоми хронічного бронхіту

Початок захворювання поступовий. З’являється кашель вранці, мокрота має слизистий характер. Потім кашель турбує вночі і вдень, посилюється при холодній погоді в осінньо-зимовий період. З часом кашель стає постійним. Збільшується кількість відокремлюваного мокротиння, вона змінюється від слизисто-гнійної до гнійної, має неприємний запах. З’являється і наростає задишка.

За клінічним перебігом розрізняють такі форми захворювання:

проста (неускладнена) – найбільш сприятлива форма, мокрота має слизовий характер;
гнійний бронхіт – час від часу або постійно виділяється гнійна мокрота, але задишки, спричиненої звуженням бронхів ще немає;
обструктивний хронічний бронхіт – у симптоматиці переважає задишка, пов’язана з механічним перешкодою для проходження повітря в легені;
гнійно-обструктивний бронхіт – гнійна форма посилюється обструкцією (звуженням бронхів) з втратою еластичності тканин. При цьому судовому процесі не може вентиляція тканин і виникає кисневе голодування (гіпоксія).

При прослуховуванні лікар чує масу сухих і вологих різнокаліберних хрипів на тлі різкої зміни дихання. У лабораторних аналізах запальні зміни з’являються при загостренні процесу, вказують на нагноєння. Проводять аналіз виділення мокротиння, який підтверджує характер запалення. Обов’язково перевіряють наявність атипових клітин на предмет раннього виявлення злоякісної пухлини бронхів або легенів.

Для діагностики використовують метод бронхоскопії (спеціальний прилад вводять під наркозом в трахею і оглядають верхні відділи бронхів). При цьому можна візуально оцінити ступінь ураження стінки бронха, характер запального процесу. Якщо лікар побачить освіта схоже на пухлину, обов’язково візьме шматочок на біопсію. З допомогою бронхоскопії у важких випадках захворювання вводять лікарські препарати безпосередньо в запалений бронх.

Лікування бронхіту

При встановленому діагнозі «Бронхіт», лікування має бути комплексним з використанням засобів, які діють на збудника захворювання, та на наслідки.

Основні принципи терапії:

Обов’язкове застосування протизапальних засобів, що включають антибіотики і сульфаніламідні препарати. Краще призначати антибіотики при бронхіті після проведення аналізу мокротиння на чутливість.
Необхідні засоби, що розріджують мокротиння;
відхаркувальні препарати, для очищення бронхів;
засоби для зняття спазму і звуження бронхів;
імуномодулятори для підвищення захисної функції організму;
вітамінотерапія для відновлення порушеного процесу обміну речовин, посилення протизапальної дії антибіотиків, підвищення імунітету;
фізіотерапевтичні процедури (включаючи інгаляції), дихальна гімнастика і масаж грудної клітки;
обов’язкове лікування інших запальних вогнищ верхніх дихальних шляхів, нежиті, гаймориту, тонзиліту).

Лікування при загостренні хронічного бронхіту практично не відрізняється від терапії гострої форми захворювання. Призначення лікарських препаратів і їх дозування визначається тільки лікарем індивідуально. Якщо рекомендований курс 7 днів, необхідно приймати ліки рівно стільки навіть при поліпшенні стану. Не можна самостійно і безконтрольно пити антибіотики. Це призводить до виникнення лікарсько-стійких форм збудників, побічних симптомів.