Шкірна хвороба короста – все, що ви хотіли про неї знати

Загальні відомості про захворювання, причини його виникнення

Короста – це шкірне захворювання, що супроводжується сверблячкою, особливо в нічний час, розчухами і утворенням на шкірі так званих коростяних ходів. Хвороба є заразною, а вона викликається коростяних кліщем. Виглядає збудник як біла мікроскопічна точка розміром з макове зерно. Природним середовищем існування та розмноження паразита є шкіра людини. Згідно з даними деяких досліджень, при відсутності своєчасної терапії коростяний кліщ за 3 місяці своєї життєдіяльності може дати 6 поколінь нових особин, що становить близько 150 млн. кліщів.

Відбувається ураження шкіри наступним чином. Самка кліща по мірі впровадження у верхні шари шкіри прокладає коростяні ходи, які в подальшому служать місцем відкладання яєць її. На самому початку розвитку хвороби їх можна розгледіти неозброєним оком. Уражена шкіра починає червоніти і набрякати, на ній з’являються характерні вузлові висипання.

Через зовсім невеликий відрізок часу починається інтенсивний свербіж, що призводить до утворення подряпин через розчісування. У цей момент будь-інфекції можуть безперешкодно проникнути в шкіру через пошкодження. Так коростяні ходи «маскуються» під пухирі, садна або прояви вторинної інфекції. Зараження здорової людини відбувається при прямих контактах з хворим (рукостискання, статеві акти, користування спільними предметами побуту та ін).

Народження личинок відбувається в коростяних ходах, схожих на своєрідну галерею. При цьому запліднена самка кліща – збудник корости настільки мала, що її неможливо побачити неозброєним оком (довжина паразита складає всього 200 – 400 мк). Нормальна життєдіяльність кліща представлена пророблянням самками ходів під роговим шаром епідермісу, де вони відкладають за одну добу за 2 – 3 яйця. Вилупилися з них личинки за 10 – 14 днів перетворюються на дорослих особин, здатних до активного розмноження.

По мірі виходу на поверхню личинки і самці кліща своїми укусами провокують свербіж і розчісування. Проявляються ознаки корости протягом 7 – 10 днів. Улюбленими місцями паразитичного кліща є наступні ділянки людського тіла:

• променезап’ясткові і ліктьові суглоби;
• міжпальцеві ділянки кистей рук;
• живіт і стегна;
• сідниці;
• бічні поверхні;
• статеві органи у чоловіків;
• молочні залози у жінок.

[note]Інкубаційний період розвитку захворювання становить 1 – 2 тижні.[/note]

Симптоми і ознаки

Після закінчення місячного терміну від моменту поселення кліща на шкірних покривах у місцях укусу з’являється почервоніння і нестерпний свербіж. Головною ознакою корости є нічний свербіж, так як в цей час доби кліщі виявляють підвищену активність. Крім расчесов на шкірі можна побачити найдрібніші коростяні ходи, які виглядають як сіруваті смужки з бульбашкою на кінці – трохи піднесені прямі або зігнуті. Пухирець є місцем проживання самки кліща.

В першу чергу вражаються ділянки, вкриті ніжною шкірою. Не зачіпає паразит тільки шкіру обличчя і волосисту частину голови. Розгледіти коростяні ходи найлегше на руках. У маленьких дітей уражаються долоні і підошви. В цілому стандартними симптомами корости вважаються такі явища, як:

• сверблячі відчуття, що посилюються в вечірні та нічні години;
• поліморфізм, тобто утворення на шкірі пухирців і папул, покритих геморагічними кірками, а також поява ерозій, везикул, екскоріацій;
• наявність коростяних ходів.

У чоловіків при ураженні кліщем статевих органів на них можуть виникнути лентикулярні запалені папули та розвинутися чесоточная ектіма. При відсутності своєчасного лікування короста здатна призвести до таких ускладнень, як дерматит, піодермія, екзема та кропив’янка.

Основні принципи лікування

Головним завданням лікування хворих коростою є ліквідація її збудника. Досягти успіху в боротьбі з паразитом можна, застосовуючи акарицидні кошти – Спрегаль, бензилбензоат, сірчану мазь. У період лікування корости необхідно натільну і постільну білизну кип’ятити і прасувати з двох боків гарячою праскою. Також слід дотримуватися таких правил:

• неухильно виконувати всі призначення стаціонарного або амбулаторного лікування;
• по можливості виявити джерело зараження коростою;
• в обов’язковому порядку дезінфікувати одяг і постільну білизну хворого, і сам виявлений осередок інфекції;
• контролювати результати лікування.

Кип’ятіння білизни хворого проводять 1 – 2 %-ном розчині соди або звичайного прального порошку не менше 10 хвилин від моменту закипання. Верхній одяг, який не піддається пранню, ретельно прасують з двох сторін. Складну у догляді одяг можна дезінфікувати спеціальним аерозолем. Кімната хворого вимагає щоденного прибирання, передбачає миття підлоги і побутових предметів. Проводять її за допомогою мильно-содового розчину.

Для отримання лікування потерпілого від коростяного кліща ізолюють від здорових членів суспільства. Місцеве лікування проводиться за допомогою спеціальних мазей, спреїв, емульсій та сірчаного мила. В особливо важких випадках призначають антибіотики. Важливим принципом лікування корости є недопущення можливості її повернення. З цією метою хворому призначають втирання протипаразитарними засобами, після використання яких не рекомендується митися як мінімум 3 дні, але міняти постільну білизну при цьому необхідно щодня.

Лікарськими засобами для лікування корости є наступні препарати:

• гіпосульфіт натрію;
• сірчана мазь;
• Спрегаль;
• мазь Вількінсона;
• бензилбензоата мазь;
• бензилбензоата емульсія.

Впоратися з проявами корости особливо швидко допомагає 20 %-на емульсія бензилбензоата. Нею достатньо скористатися для змащування зуд шкіри всього один раз. Однак збереження сверблячих відчуттів може спостерігатися ще протягом декількох тижнів після завершення лікування. Лякатися цього явища не варто, так як воно викликане побічним впливом медикаментозних препаратів. У рідкісних випадках після повного одужання може спостерігатися доброякісна лимфоплазия.

Народні методи лікування

• 15 г будри плющевідной наполягають в 100 мл оцту протягом тижня. Отриманою настоянкою двічі на день протирають проблемні ділянки шкіри.
• Ягоди і гілочки ялівцю, взяті в кількості 100 м, заливають 10 л окропу і проварюють протягом 15 хвилин. Відваром користуються для обтирань і для ванн. Ванну готують, виливши в неї всі засіб і додавши води до потрібного рівня.
• Відвар кори крушини, необхідний для обтирань тіла, готують так. 4 столові ложки сировини заливають 1 л окропу, ставлять на слабкий вогонь на 10 хвилин, після чого настоюють півгодини і фільтрують. Отриманий відвар можна вживати всередину по 1 столовій ложці 3 рази на добу.
• Уражені коростою місця можна просто натирати брусничним соком.
• Молоді листя і незрілі плоди волоського горіха ріжуть як можна дрібніше. Потім 20 г сировини заливають склянкою окропу і залишають для настоювання на 20 хвилин. Користуються засобом для змазування уражених місць.
• Листя багна і коріння чемериці (по 150 г), з’єднують з 500 г свинячого жиру. Ємність з інгредієнтами встановлюють на водяну баню на 6 годин, після чого проціджують і охолоджують. Маззю користуються 2 рази в день.
• Подрібнене листя лавра благородного перемішують з вершковим маслом. Користуються маззю для втирання.
• Трава коростовника польового (1 ст. л.) заливається склянкою окропу і кип’ятять не менше 10 хвилин. Відваром змазують місця, уражені кліщем.
• З молочаю видавлюють сік і змащують хвору шкіру.
• Траву чистотілу великого подрібнюють і видавлюють сік, який з’єднують з вазеліном у пропорційному відношенні 1: 4. Щоб мазь надалі не запліснявіла, до компонентів додають 0,25 %-ної карболової кислоти. Користуються нею і при корості, і при всіх видах лишаю.

Маленькі діти не можуть терпіти свербіж і розчісують шкіру до появи ранок. У цьому випадку батькам можна порадити скористатися сірчаної маззю, приготованою з 1 частини сірчаного порошку і 4 частин смальцю. Саморобну мазь втирають в дитячу шкіру після прийняття дитиною ванни або відвідування лазні.