Сценка за правилами дорожнього руху для початкової школи
Пропонуємо вам нову і цікаву сценку за правилами дорожнього руху для учнів початкової школи. Сценка у віршах і допоможе всім дітям розібратися в правилах дорожнього руху, які потрібно завжди дотримуватися.
ВРЕДИНА
Ця сценка з правил дорожнього руху. На Вредіна (вона схожа на Бабу-Ягу) грають не звертають уваги, для них вона не видима. Щоб спектакль вийшов видовищним не можна забувати про музичному супроводі. На вихід та відхід Вереди – одна мелодія, а на появу інших дійових осіб – інші мелодії.
Дійові особи: Непослух, 1 учень, 2 учень, пішохід, 1 дівчинка, дівчинка 2
На сцену виходить Вредина
Вредина
Сиджу я часто біля дороги,
І чекаю діточок на природі.
Вони зовсім необережні,
Не вчать правила дорожні.
Люблю, таких я, безглуздих,
І не люблю тямущих хлопців.
Один, що правила навчав,
Мене страшенно розлютив.
Адже бачу, точно, запізниться,
Але правила, він дотримується.
Стоїть і чекає, на переході.
Ну, я до нього пристала на кшталт,
На вушко кажу – біжимо,
На червоне світло не подивимось,
А він стоїть і чекає зелений,
Ну, як тут стати не розлюченої?
Ой, стійте, бачу, хлопчина,
Біжить до дороги, з усіх ніг.
Вже на цьому я відіграюся,
Вже я над ним, поиздеваюсь.
(З’являється 1 учень)
1 учень
Ну ось, знову, ну що за кара,
Мені від вчителя влетить за опозданье.
Тут, як на зло, запалився червоний…
Вредина
А ти біжи, він не такий небезпечний,
Машини можуть і пригальмувати,
Тут їдуть повільно, встигнеш проскочити.
1 учень
А що, бути може швидко, і, правда, проскочу,
Я спізнитися до уроків, анітрохи не хочу.
Ой, ні, машини, скутер, ще КАМАЗ величезний,
Я краще почекаю, коли запалять зелений.
(чекає)
Вредина (злобно)
Ну що ж ти стоїш, сигнал марно чекаєш?
На червоний світлофор, ти сміливо не йдеш?
Адже запізнишся, точно знаю,
Тебе бути сміливим, закликаю!
(чекає, коли перейде, але учень не поспішає, разозлено)
Ну от, поки ти тут нудився,
Зелений світло, недоречно, з’явився.
1 учень (радісно)
А ось горить зелений, мені можна перейти,
Сподіваюся, що встигну, я вчасно прийти.
(іде)
Вредина (нестямі від злості)
Та що це за день, сьогодні невдалий,
Для підлості моєму, зовсім якийсь похмурий.
(ходить по сцені, метається, радісно)
Ага, біжить ще, поспішає хлопчисько,
Ну, цей, точно мій, нестерпний шалунішка.
(радісно потирає руки)
2 учень
Прокинувся начебто рано і поклав щоденник,
Прийшов сюди раніше, адже я йшов навпростець.
Був тільки що зелений, я міг ще встигнути…
Вредина
Біжи, цю дорогу, ти зможеш здолати.
Подумаєш машини, чого тобі боятися?
Вони пригальмують, не треба побоюватися.
2 учень (з сумнівом)
І, правда, що машини? Машин я не боюся,
Вдихну зараз я тільки, і по прямій помчу.
(готується втекти, але з’являється Дорослий пішохід)
Пішохід
Ей, хлопець, не дурій, і що це за поспіх!
Адже може коштувати життя, ось така пробіжка!
2 учень (зупиняючись, винувато)
Я думав пробігу, адже тут машин небагато,
Дві, три машини, майже порожня дорога.
Пішохід
Щоб з життям розпрощатися, достатньо однієї,
Давай сюди мені руку, ми перейдемо з тобою.
(бере учня за руку)
Дивись, горить зелений, не так і довго чекати.
Ми правила дорожні, повинні всі дотримуватися.
(йдуть)
Вредина (люті)
Знову, знову, промашка, ну що ж за напасть,
Без цих дурних діток, можу зовсім пропасти!
Чу, чую, наближаються дівчата веселушки,
Ну, стережіться, дівчата, готуйте свої вушка.
(з’являються дві дівчинки)
1 дівчинка
Ой, Катя, подивися, нам червоне світло моргає,
Доведеться почекати, про це кожен знає.
2 дівчинка
Дивись, машин небагато, ми зможемо пробігти,
Інакше будемо вічність, тут твій зелений чекати.
Вредина (звертаючись до 1 дівчинці)
Дійсно, подумаєш, вам трохи пробігти,
На цьому перехресті, коротка дорога.
1 дівчинка
Не знала я, Марина, що правил ти не знаєш.
Не знала я, Марина, що їх не дотримуєшся.
Запам’ятай раз і назавжди, адже ти моя подружка,
Тебе машина може збити, і це не іграшка!
Вредина (2 дівчинки)
Скажи ти їй швидше, що ось вона боягузка,
Що ти її хоробріше, і все проскочиш хвацько.
2 дівчинка
Катюш, чого тут думати, не треба побоюватися,
Тут можна дуже швидко, до проспекту перебратися.
(бере подругу за руку і збирається перейти)
1 дівчинка
Йдемо, я не боюся, (Звична потирає руки) на той проспект величезний,
Поки ми сперечалися з тобою, спалахнуло світло зелений.
(дівчатка йдуть)
Вредина (рве на собі волосся)
Ну, все, я йду, терпіння більше немає,
Знову горить зелений, мною ненависний світ!
Який вже день, стою я тут марно,
Всі розуміють, мабуть, що порушувати небезпечно.
Піду, знайду, хоч де-небудь, собі інше місце,
Вже там тоді, напевно, мені буде цікаво.
(звертаючись до залу) Хлопці, в місто до вас прийду,
Дорогу тиху знайду,
Там оселюся біля переходу,
Побільше ходить де народу.
І буду кожного вчити,
На червоне світло переходити!
(раскланивается і йде)
Автор: Воробйова Тетяна Станіславівна
