Здавалося б, що тут складного, вирощувати курочок на подвір’я. Живуть вони собі в пташнику потихеньку, радують господарів несучістю та приростами ваги. Навіщо обтяжувати себе складними і незрозумілими записами, вести облік витрат і доходів в скромному селянському господарстві? Однак на власному досвіді я переконався, що будь-яку розпочату справу вимагає серйозного ставлення до нього.
Я вже на пенсії, а в молодості займався вивченням природничих наук. Маю червоний диплом за спеціальністю зоотехнік і другий диплом — вчителя біології, закінчив біофак Вітебського педінституту.
Серйозно займаюся птахівництвом з 90-х років. Все це час веду індивідуальний облік несучості. Може бути, кому-то важко в це повірити, але це так.Найважче, особливо для початківця птахівника, правильно й досита нагодувати своїх пернатих улюбленців. Поділюся своїм скромним досвідом в цьому питанні. Основним кормом, звичайно ж, є зерновий.
Пшениця складає близько 75% раціону, ячмінь — 20%. При приготуванні вологої мішанки беру борошна пшениці та ячменю у співвідношенні 1:1. В мішанку обов’язково додаю вітамінно-мінеральну підгодівлю “Рябушка” і подрібнену кропиву, сіль. Не обійтися і без регулярної дачі соковитих кормів пернатим. Взимку на моєму подвір’ї це свіжа подрібнена капуста, а влітку — зелені корми, будь-які трави. Корисні і грубі корми, наприклад, дрібне сіно взимку. Щоб підтримувати високу несучість і міцне здоров’я, курям постійно необхідні мінеральні підгодівлі: яєчна шкаралупа, палені подрібнені кістки, деревне вугілля, грубозернистий пісок і гравій.
Багато птахівники-аматори годують своїх вихованців спеціальним курячим комбікормом. Однак слід визнати, що останнім часом він дуже низької якості, і мої курочки просто не хочуть на нього дивитися. У ньому відсутні корисні і цінні добавки тваринного походження, комбікорм зараз схожий на борошно з рибних кісток. У 90-ті роки минулого століття курячий комбікорм охоче поїдали навіть кішки і собаки, а тепер його і не нюхають, а адже коти — найкращі експерти якості. При годуванні якісним комбікормом у старі часи несучість моїх курочок доходила до 320-330 штук в рік.
Чому я зробив вибір на користь капусти як основного соковитого зимового корму? Капуста містить у 20 разів більше кальцію та інших корисних мінералів, ніж кормовий буряк. Завдяки цьому ласощів кури несуться всю зиму. Виключно корисна для пернатих взимку і кропива пекуча. Заготовляю одні тільки листя і сушу їх на горищі. Взимку заварюю окропом, настоюють у теплому місці на годину-дві. Подрібнюю і невеликими порціями додаю в борошняну мішанку. Всі інші види підгодівлі згодовую окремо в спеціальному посуді. До речі, всі види кормів та підживлень я розмістив на стінках курника, на різних рівнях і висоті, що дозволяє значно економити та зберігати в чистоті.
Рано вранці мої пернаті люблять поласувати хробаками, необачно выбравшимися на поверхню землі.
Був час, коли я давав своїм курочка багато подрібнених кісток. Попередньо варив їх, так як при варінні кісток йде жир і головки трубчастих кісток розм’якшуються. Потім сокиркою подрібнював кістки на дрібні шматочки. Кури дуже охоче поїдали таку добавку. Але я перестарався, давав дуже багато подрібнених кісток, в результаті мої пернаті захворіли сечокислий діатез (подагру) і не могли ходити.
Мале приміщення (основне), в якому живуть мої курочки, знаходиться всередині великого сараю. Виходить своєрідний термос. Тільки одна спільна зовнішня стінка з південної сторони має вікно. Інші три знаходяться всередині великого сараю. Звичайно, в малому приміщенні є вихід у великий сарай. В обох приміщеннях обов’язково настилаю теплу і чисту підстилку з сіна. У великому сараї стоїть пісочна ванна для купання курочок. У холодну пору кури перебувають у малому приміщенні, де навіть у люті морози завжди плюсова температура. Щільність посадки в моєму сарайчику — 2 голови на 1 м.
При плюсовій температурі на вулиці курей випускаю у великий сарай на прогулянку, тривалість якої залежить від температури зовнішнього повітря. І так весь холодний період. На вулицю — ні кроку! Чищу сарайчики від курячого посліду щодня. Випускаю моїх пернатих на волю навесні при температурі не нижче 5°С і на прогріту землю.
Щоб підтримувати високу несучість курей, світло в пташнику горить не менше 12 годин на добу.
Живе на нашому подвір’ї курочка-рекордсменка по кличці Вертоліт, вона знесла яйце масою 120 г при власній вазі всього 1,7 кг Їй 1 рік і 2 місяці, порода — помісь. Іноді я купую курочок у місцевого підприємця, в їх числі придбав і курочку Вертоліт.
Є у мене ще одна цікава курочка по кличці Перепілка, 22 травня їй виповнилося 9 років. Коли – то вона вывелась з «щасливого» яйця на нашому подвір’ї. Знесла вона за свій вік 1200 яєць. Це число не надумане, а точне. Курочка Перепілка має досить незвичайні стати, оперення, так і яйця несе особливі. Вона з породи старих домашніх курей і ніяк не виглядає на свій вік: ніжки рівні, гладенькі.
Років 10-12 тому купити якісних породистих курей було досить складно. Тоді я купував пернатих (зізнаюся, за домовленістю) на нашій Сморгонской птахофабриці. Діставалися мені в основному вибракувані за віком білі кури. Про поганому догляді за ними на птахофабриці свідчило стан оперення, курочки були буквально напівголими. Однак серйозних проблем зі здоров’ям у них не було, так як важили кури в межах норми. Через 2-3 місяці курочок-нечупар було не впізнати. Вони стали гарними, білими, чистими. Неслися кури кожен день без вихідних і перерв на линьку. І це тривало 2-3 роки. Ось що значить належний догляд!
Середня несучість моїх пернатих за 2009 рік склала 240 штук. Чому цифра не надто висока? Відповідь: багато курочки старенькі. Зізнаюся, не раціоналізм, а сентиментальність переважають у моїй роботі. Мені важко забивати на м’ясо моїх улюблениць, багато з них помирають своєю смертю від старості.
Я веду належний облік всіх витрат і доходів на моїй маленькій домашній птахофермі. Чистий дохід від однієї курки в місяць становить 2000 рублів. Рентабельність моєї ферми за минулий 2009 рік склав 150%. Показник дуже високий, адже я не нараховую собі зарплату, а працюю безкоштовно.
Одним словом, для своїх улюблениць я не шкодую ні сил, ні часу, ні коштів. Якщо в них проблеми зі здоров’ям і необхідне посилене харчування, то я купую їм сир та інші делікатеси. Мені дуже шкода тих курочок, які містяться на дачах «заочно». У них сніг замість води, єдиний корм — ячмінь. Господарі їх відвідують 2-3 рази в тиждень і абсолютно впевнені, що у пернатих все в порядку. А адже це справжнє знущання над курочками!
Якщо мої поради виявляться корисними для птахівників – любителів, буду дуже радий. Дзвоніть, приїжджайте, мої двері відкриті для всіх бажаючих.
