Прошу не плутати даний напій з анісової горілкою, так як настоянка – трохи інша матерія. Анисовку світ знає десь з XVI-XVII століття, саме в ті часи існував торговий шлях через Китай і Монголію в Москву, яким постійно сновигали каравани з азіатськими прянощами. Йшли каравани через Сибір, тому в Європі бадьян називали сибірським анісом (аніс – це пряність, що росте в Середземномор’ї, грубо кажучи, бадьян – це плоди дерева, аніс – насіння трави).
У Росії бадьян коштував дорого, тому його активно використовували в кулінарії: додавали в випічку і популярний на той час збитень. Але частіше всього він йшов як ароматичного і смакового компонента російських горілок – хлібний спирт настоювався на зірочках і насінні бадьяна, після чого перегонялся. Анісову горілку дуже любив Петро I, Пушкін, Чехов, Островський та інші діячі Росії.
З часом анисовку почали готувати і з європейським анісом, тільки це був більшою мірою лікер з великим вмістом ефірних олій прянощі, анетол в тому числі, які эмульгировались при додаванні в напій холодної води – лікер мутнел. Так що можете пишатися Росією-матінкою, адже саме ми почали готувати першу анисовку, а вже потім підтягнулися інші народи: в Туреччині готують раки, в Греції – узо, в Лівані та Іраку – арак, в Італії – самбуку, в Іспанії – анизетту, у Франції – пастіс.
Але повернемося до настоянками. На відміну від горілки, настоянки не переганяють, тому в напої зберігаються всі ефірні олії в первозданному вигляді. Сама, напевно, популярна анісова настоянка – французький «Pernod», якийсь аналог абсенту, а також 45-градусна настоянка «Ricard» з додаванням лакриці. Ще є 25-градусна настоянка «Anisette Marie Brizard» від бабусі Марі Брізар, але це вже окрема історія.
Рецепт анісової настоянки концентрованою
Нам знадобиться:
- 1 чайна ложка анісу;
- 1 чайна ложка кмину;
- 2 зірочки бадьяна;
- 0,5 л горілки або спирт/самогону 40-45%;
- 1 чайна ложка цукру, глюкози або фруктози (за смаком).
Приготування:
Засипати всі спеції в банку і залити їх горілкою/спиртом/самогоном, відправити банку на 2 тижні в темне місце. Спирт або самогон можна розбавити за допомогою таблиці цією статтею або за допомогою цього зручного калькулятора; самогон краще очистити вугіллям. Після цього профільтрувати через кілька шарів марлі і при бажанні підсолодити: розчинити в невеликій кількості теплої води 1 ч. д. цукру/глюкози/фруктози і перелити в напій. Дати анісової настоянки відпочити кілька днів і з задоволенням пити в охолодженому вигляді.
За традицією відео-рецепт товариша Алкофана:
Такий напій є чудовим аперитивом – порушуємо апетит, благотворно позначається на травленні і на загальному стані організму. Також анісова настоянка є чудовим засобом від простудних захворювань. Пити її потрібно в розумних кількостях, так як в анисовке і їй подібних напоях багато ефірних масел і сторонніх домішок, які тільки погіршують алкогольне сп’яніння і печінки стає зовсім погано (читати про першопричини похмілля).
Рецепт анісової настоянки форумний
Відразу скажу, що анісова настоянка – на любителя, як і всі інші продукти, до складу яких входить аніс. Ваш покірний слуга аніс на дух не переносить, тому анисовку готувати ні коли не буде. Проте знає, що напій багатьом припаде до смаку. Цей рецепт був узятий на дружньому форумі самогонників.
Інгредієнти:
- 3 л горілки або спирту/самогону 40-45%;
- 4 г насіння анісу звичайного;
- 0,5 г кмину;
- 0,2 г коріандру;
- 0,5 г насіння кропу;
- 1-2 зірочки бадьяна (поламати);
- 1 ст. ложка цукру (за смаком).
Приготування:
Всі спеції залити горілкою/спиртом/самогоном і настоювати два тижні в темному місці, періодично збовтуючи. Потім відцідити і дати відпочити від декількох днів до місяця. Пити в охолодженому вигляді. Цей варіант анісової настоянки добре поєднується з тоніком. Настоянка і без цукру виходить солодкуватою, тому додавати його не завжди потрібно, туї вже за смаком. Для зважування такої кількості спецій рекомендую обзавестися маленьким кухонними вагами, які можна купити в китайському магазині (#самизнаетекакоймагазин) за $7.
P.s. Сам я анісову настойку не готував і не збираюся, так як не переношу аромат анісу і всього, що на нього схоже (хіба що хорошу самбуку). Якщо ви рівно дихаєте до цієї спеції, то напій припаде вам до смаку. Рецепти перевірені і схвалені багатьма самогонниками. Єдине, можете спробувати додати більше цукру, попередньо розчинивши його у воді.