Зміст статті:
Пристрій септика і принцип його роботи
Як зробити септик своїми руками
Погодьтеся, наявність водопроводу у приватному будинку – штука дуже зручна. Тільки є одна проблема: якщо подачу води можна організувати практично з будь-якого джерела, то при відсутності центральної каналізації водовідведення налагодити проблематично. Багато знаходять рішення в зливний ямі, але її термін служби аж ніяк не довговічний – як правило, вже через п’ять років доводиться копати нову. В цьому відношенні більш практичним і довговічним є так званий багатокамерний септик. Саме він є темою даної статті, в якій разом з сайтом stroisovety.org ми детально вивчимо пристрій септика, принцип його роботи та монтаж своїми руками цієї споруди.
Пристрій септика і принцип його роботи
Сучасний септик влаштований досить просто – в принцип його роботи закладені елементарні закони фізики, які дозволяють важким частинкам опускатися вниз. Саме так і відбувається з важкими відходами людської життєдіяльності в першій камері септика. Це свого роду очищення відпрацьованої рідини – великі частинки потрапляють на дно камери, а очищена вода поступає в другу камеру, в якій осідають більш легкі частинки.
В принципі, дотримуючись цього принципу, відпрацьовану рідину можна очистити повністю, а додатково відфільтрувавши, використовувати її для поливу й інших технічних потреб. В засушливих країнах, де вода, як кажуть, на вагу золота, так і надходять. Але у нас води вистачає, і, як правило, цю очищену рідину скидають або в річку, або просто в грунт.
Як зробити септик своїми руками
Щоб спорудити септик для будинку своїми руками, знадобиться досить багато зусиль – ця робота фізична більше, ніж творча. Побудувати септик можна двома способами. У першому випадку доведеться споруджувати опалубку і готувати багато бетону, а в другому можна скористатися вже готовими залізобетонними виробами – і в тому, і в іншому випадку такий пристрій для утилізації стічних вод працює на всі сто відсотків. Найбільш легким з цих двох способів є спорудження септик із залізобетонних кілець. Саме його будівництвом ми і займемося.
Для початку на присадибній ділянці необхідно виділити два-три місця площею по 1,5-2 квадратних метри. Близько до дому колодязі будувати не варто – щоб уникнути підмивання фундаменту, колодязі краще віддалити від будівель приблизно на 3м.
Про кількість колодязів та їх місцезнаходження варто поговорити окремо. Тут принцип простий – чим більше колодязів, тим чистіше на виході рідину і здорове навколишнє середовище. Але про екологічну чистоту, природно, ми дбаємо найменше, так і чиста вода нам не потрібна, тому нормальним варіантом буде спорудження трьох колодязів – одного накопичувального, другого проміжного і третього всмоктуючого. Розташувати їх можна по-різному – відстань між ними особливої ролі не грає. Ви можете встановити їх через метр один від одного, а можете і через 5, а то і 10. Тут більше питання виникає з кількістю матеріалів, необхідних для з’єднання колодязів між собою – чим вони далі, тим більше каналізаційних труб доведеться придбати. Адже ми економимо? В принципі, це особиста справа кожного з вас.
Визначившись з ділянками, де будуть встановлені зливні колодязі, можна зайнятися підготовкою залізобетонних виробів – просто так встановити їх не вийде. Для кожного колодязя знадобиться мінімум 3 кільця. Для першого колодязя приготування практично не потрібні – достатньо буде пробити або прорізати у верхньому кільці отвір для каналізаційної труби. Отвір необхідно зробити приблизно посередині висоти кільця (0,5 м).
У двох інших кільцях необхідно прорізати безлічі отворів – вони забезпечать вихід рідких відходів у ґрунт. Пробивати або прорізати ці отвори необхідно тільки в двох нижніх бетонних кільцях – у верхньому (це стосується тільки проміжного колодязя) потрібно пробити два отвори для підведення каналізаційних труб. Отвір, в яке буде підводитися рідина з першого колодязя, потрібно зробити вище, а отвір для вихідної труби, нижче. Різниця по висоті між ними повинна становити не менше 20см.
Після цих приготувань можна приступати до копанню ям. Тут теж є два варіанти. У першому випадку спочатку викопується яма, а вже потім до неї встановлюються кільця, а у другому випадку установка кілець і копання ями поєднуються. Другий спосіб більш зручний – тут можна обійтися навіть без підйомного крана. Знадобляться зусилля всього-на-всього двох дорослих людей. Кільце встановлюється в місці майбутньої ями, а грунт вибирається зсередини нього – по мірі вилучення ґрунту кільце опускається вниз. Таким способом можна занурити в землю всі необхідні кільця. Єдина незручність цього процесу – це підйом грунту з глибини. Знадобиться відро і міцний помічник.
З кільцями і способами їх занурення в грунт розібралися, тепер справа за канавами, що з’єднують колодязі. Тут є тільки одна умова: щоб септик, зроблений з кілець своїми руками, працював нормально, необхідно витримати ухил цих траншей – самопливом вода не зможе перебігати з колодязя в колодязь. Копаємо, закладаємо труби (бажано пластикові оранжевого кольору), а отвори між трубою і колодязем замазуємо розчином самим ретельним чином.
Ось у нас уже й колодязі з’єдналися між собою – не забудьте від першого прокласти зливні труби до будинку. Ухил тут також дуже важливий. Забув ще сказати про глибину залягання труб – закопати їх потрібно щонайменше на 1,2 м. В іншому випадку взимку каналізація буде замерзати – клопоту не оберете. У зв’язку з цим доведеться і колодязі посадити трохи глибше, можливо навіть знадобиться четверте кільце. Воно необхідне для того, щоб забезпечити доступ до криниць – адже ви ж не думаєте, що пристрій септика з бетонних кілець є вічним. Все одно колись доведеться чистити.
Ну да ладно, повернемося до наших криниць і продовжимо роботу – це ще не все, що необхідно зробити. Дно першого колодязя потрібно забетонувати. Навіщо? Все просто, якщо цього не зробити, то рідина буде йти в грунт, а тверді відходи накопичуватися швидкими темпами. Тільки після цього кроку на колодязі можна встановлювати люки і закінчувати монтаж септика.
Ну і наостанок хочу сказати одну річ – робота будь септика не буде ефективною без використання біопрепаратів, розріджують тверді відходи людської життєдіяльності. І ще одне, ні в якому разі туалетний папір не повинна потрапляти в септик. Справа в тому, що яким би складним не було пристрій септика, в розмоклому вигляді частинки туалетного паперу швидко забивають пори в ґрунті і вода в криницях починає накопичуватися в цьому випадку можна сказати, що всі зусилля, витрачені на будівництво септика, будуть марними.
Автор статті Михайло Корнєєв