Медовуха є алкогольним напоєм з солодким смаком, з бджолиного меду. Фортеця її 10 до 16%. Інгредієнти цього напою колись трималися в секреті, але сьогодні всі складові вже відомі.
Отже, медовуха – це знамените по казкам «мед-пиво». Від цього і походить назва медовий місяць. Вважалося, що вживання саме цього напою дозволить зачати цього міцного і сильного російського богатиря.
Стався рецепт сучасної медовухи від питного меду. Це традиційний слов’янський напій, яким славилися монастирі на Русі. Питний мед готувався в дубових бочках (також як і віскі) і довго витримувався (до 20 років). Його виставляли на стіл у свята, щоб почастувати дорогих гостей.
Сучасна медовуха, як і питний мед, солодка і хмільна. Та й за своїми властивостями вона не сильно відрізняється від давньоруського напою, приготованого в домашніх умовах.
Медовуха із звичним для нас смаком з’явилася на початку 19 століття. Сама ж назва «медовуха» (як позначення цього солодкого напою) з’явилося лише на початку 20 століття. Саме в період мед-пиво або ж медове пиво стали називати медовухою. Але слово це носило скоріше негативний відтінок, оскільки в цей час медовухою називали низькоякісне пиво, в яке додавали мед, щоб приховати справжній осоружний смак. І це при тому, що всього кілька століть тому цей напій поважали і називали «медок».
До 20 століття рецепт приготування медовухи зіщулився і спростився до декількох фаз:
1. Кип’ятіння;
2. Стерилізація;
3. Додавання хмелю (дріжджів);
4. Зброджування.
Щоб виготовити медовуху в домашніх умовах за даним рецептом, буде достатньо кількох тижнів.
Отже, приготування медовухи в домашніх умовах.
Необхідно розчинити в чотирьох літрах води луговий мед (300 гр) і цукор (500гр). Цей склад потрібно кип’ятити 15 хвилин, не забуваючи періодично знімати піну. Далі його треба охолодити до кімнатної температури і додати дріжджі, розведені, близько 100гр). Перемішайте всі інгредієнти і залиште майбутній напій для бродіння в теплому місці.
Через два дні напій необхідно процідити, таким шляхом ви приберете перший осад, і помістити на місяць вже у прохолодне місце.
Через місяць майбутню медовуху необхідно знову процідити, додати в неї ще мед (250 гр) і, щільно закривши, залишити в холодному місці. Ознака готовності медовухи полягає в тому, що напій почне пінитися.
І для порівняння наведемо споконвічно російський рецепт приготування справжнього монастирського меду для пиття, надрукованого в книзі Е. Молоховець видання 1901 року, напою не менш популярного, ніж монастирський квас. Порівнюйте, та робіть медовуху в домашніх умовах за тим рецептом, який вам здасться осуществимее.
Монастирський Мед для пиття
Для приготування меду береться найкращий, чистий мед, без найменшої домішки воску. Взяти добре вылуженный залізний чи мідний котел, влити в нього гарнець меду і два гарнца води, розмішати і поставити на плиту.
Від того часу до кипіння, кип’ятити 3 години на рівному легкому вогні. Після закінчення цих 3 годин, покласти в мед хмелю, зав’язаного в рідкісну ветошку і не над самим хмелем. Вшити в ганчірочку чистий камінчик, щоб хміль залишався на дні.
На кожен гарнець цієї рідини покласти по 2 лота хмелю; отже, на гарнець меду з 2 гарнца води треба покласти всього 6 лотів.
З хмелем треба варити 1 годину і, на кінець цього години, треба зміряти лучиною: якщо рідини виявиться менше значка, треба долити до значка гарячої кип’яченої води, навіть трохи більше, тому що коли мед кипить, то звичайно піднімається, так що його робиться набагато менше, коли зовсім охолоне. Долив води, раз закип’ятити, відставити і прикрити.
Поки мед ще досить тепла, процідити його крізь ветошку або рідке полотно в дерев’яну або скляний посуд, але так, щоб наповнити її чотири п’ятих тільки, прикрити тюлем і ставити в тепле місце від 18 до 20 градусів C, взимку біля печі, а влітку на сонці. Дня через 2 мед починає пінитися або ферментіроваться.
Якщо мед буде стояти в нижчій температурі, то він не прийде до бродіння, а буде навіть пліснявіти і псуватися. Ніж місце буде тепліше, тим швидше мед буде готовий. Звичайно потрібно для цього 3-5 тижнів.
Через 3 тижні треба послухати: якщо мед сильно шумить, залишити його ще, якщо ж перестав сичати і відчувається запах меду і фортеця, то значить він готовий. Взагалі, бажаючи мати мед міцніше, треба дати йому спокійно стояти в теплі, поки не перестане шипіти, а бажаючи мати мед слабший і солодше, його можна процідити, коли ще буде шипіти.
Перед тим, як цідити його, вливається в ці три гарнца склянку меду чайної есенції, отриманої з однієї чайної ложечки хорошого чаю і склянки окропу. Рідина медову не заважати, а обережно злити, проціджуючи крізь фланель, і повторюючи це навіть кілька разів, поки мед не буде абсолютно чистий, прозорий.
Проціджений таким чином мед вже придатний до вживання, але через півроку він буде краще, а через рік – чудовий.
Взагалі, чим довше буде стояти, тим він буде ставати все краще і краще, хоча б років двадцять.
Для довідки: 1 гарнець – 3,28 літра, 1 лот – 12,8 г
