Гнійники на мигдаликах – ознака інфекційного ураження гланд і серйозний привід для занепокоєння, адже в переважній більшості випадків утворення гнійників супроводжують інші неприємні симптоми (температура, болі в горлі, інтоксикація, запах з рота). Дуже важливим є своєчасне відповідне лікування гнійників, без якого можливі важкі ускладнення або перехід захворювання у хронічну форму.
- Причини
- Супутні симптоми
- Лікування гнійних пробок в мигдалинах
- Дієта
- Профілактика
- Фото
- Часті питання
Причини ?
Основна причина гнійників на гландах – це бактеріальна інфекція (стрептокок, стафілокок, синьогнійна паличка та інші збудники).
Вона може викликати гострий або хронічний запальний процес, званий тонзилітом.
Фото: Стафілокок і стрептокок
Проникненню інфекції і розвитку запального процесу сприяють:
- зниження імунітету;
- переохолодження, в тому числі і місцевий (холодні напої, морозиво);
- наявність захворювань в інших ЛОР-органах (риніти, отити, аденоїдити);
Ангіни
Під ангіною найчастіше мають на увазі гостре запалення саме піднебінних мигдалин (гланд) – гострий тонзиліт.
Хоча запальний процес будь-якої іншої мигдалини з лимфааденоидного глоткового кільця (глоткової, язичної) теж називається ангіною, але зустрічається значно рідше.
Викликати гострий тонзиліт можуть як бактерії, так і віруси, але освіта гнійних пробок відбувається тільки при двох формах бактеріальної ангіни – фолікулярної чи лакунарної.
Це підрозділ досить умовне, оскільки у деяких пацієнтів спостерігаються одночасно обидва види ангіни: на одній мигдалині фолікулярна, а на іншій – лакунарна.
Фолікулярна
При фолікулярній ангіні відзначається набряк і почервоніння гланд, а на їх поверхні добре видно дрібні білі або жовтуваті гнійнички.
Вони невеликі, округлої форми, що нагадують за зовнішнім виглядом просяне зерно.
Фото: Фолікулярна ангіна
Гнійнички поступово збільшуються в розмірах, вибухають і можуть самостійно розкриватися в порожнину глотки.
Лакунарна
При лакунарній ангіні на слизовій запалених мигдаликів утворюється наліт, який накопичується в лакунах.
Лакуни являють собою зовнішні отвори каналів (крипт) всередині мигдаликів, їх легко можна побачити, особливо на збільшених гландах – це своєрідні «дірки» на їх поверхні.
Фото: Лакунарна ангіна
Плями нальоту білого або жовтого кольору можуть виходити за межі лакун і зливатися між собою, покриваючи майже всю мигдалину. Вони досить рихлим і легко видаляються (шпателем або ложкою), після зняття швидко утворюються знову. Без лікування наліт може ущільнюватися, утворюючи пробки.
Відео: ангіна
Хронічний тонзиліт
Хронічний тонзиліт – це загальне захворювання інфекційно-алергічної природи, при якому запалення локалізується переважно в гландах.
Фото: Хронічний тонзиліт
Причиною виникнення хронічного тонзиліту є поєднання інфекційного впливу з алергічними факторами, коли власний організм починає пошкоджувати тканини піднебінних мигдаликів (аутоімунне запалення).
Мигдалини служать прекрасним місцем існування для багатьох мікроорганізмів: висока вологість, залишки їжі, відповідна температура – все це створює чудові умови для розмноження мікрофлори.
У нормі самі гланди, захищають себе і весь організм від інфекції, стаючи своєрідним бар’єром для бактерій і вірусів. Але на фоні зниження захисних сил мікроби затримуються в тканинах мигдаликів, а імунна система починає розпізнавати власні гланди як «ворога».
Запускається хронічне аутоімунне запалення. Тканини гланд пошкоджуються, виразкуватись, утворюються спайки, з-за яких порушується процес нормального самоочищення лакун.
При хронічному тонзиліті гланди розпушені, лакуни їх розширено, періодично або постійно виявляються білі гнійники на мигдалинах, рідкий гній або гнійні пробки в лакунах.
Фото: Хронічний тонзиліт
Пробки складаються з епітеліальних клітин, слизу, залишків їжі, мікроорганізмів і продуктів їх діяльності.
Не у всіх випадках пробки легко помітити при огляді: вони можуть знаходитися всередині крипти, і щоб виявити гнійну масу, лікар проводить натискання шпателем.
Необхідно відзначити, що розмір гланд не є критерієм наявності та тяжкості хронічного тонзиліту. Мигдалини можуть бути абсолютно нормального розміру, збільшеними або навіть атрофованими.
Відео: хронічний тонзиліт
Супутні симптоми ?
При ангіні нальотів і гнійничків завжди супроводжують сильна біль у горлі і виражена інтоксикація.
Біль у горлі постійна, підсилюється при ковтанні і настільки інтенсивна, що хворі часто відмовляються від їжі і пиття.
Із загальних симптомів відзначаються:
- температура – як правило, висока (39-40°с і вище);
- озноб, пітливість;
- слабкість, млявість;
- головні і м’язові болі;
- зниження апетиту;
- нудота, можлива блювота.
Хронічний тонзиліт поза загострення характеризується наявністю гнійників на мигдалинах без температури. Пробки не завжди можна побачити, а утворюються вони постійно.
Гнійнички на гландах вызывют у хворих:
- відчуття стороннього тіла в гландах,
- відчуття поколювання, сухий нав’язливий кашель,
- неприємний присмак і запах з рота.
Болі в горлі турбують періодично, частіше під час загострень. Загострення хронічного тонзиліту протікає приблизно так само, як і ангіна, з більш чи менш вираженими симптомами загальної інтоксикації.
Після купірування загострення тривало зберігається субфебрильна (37,1-37,3°C) температура.
Лікування гнійних пробок в мигдалинах ?
Принципи лікування гнійних пробок істотно відрізняються в залежності від причини. При гострому тонзиліті основні зусилля спрямовані на боротьбу з інфекцією, усунення інтоксикації та симптоматичну терапію.
У разі хронічного тонзиліту більше значення надається не просто усунення заторів, а на запобігання їх повторного освіти.
Лікарська допомога
Як при гострому, так їх при хронічному тонзиліті самолікуванням краще не займатися – це загрожує розвитком серйозних ускладнень. Як лікувати гострий тонзиліт, підкаже терапевт (педіатр), а при хронічному варто звернутися за допомогою до кваліфікованого отоларинголога.
У малюка бруксизм? Дізнайтеся, чому дитина під час сну скрипить зубами.
Чому десна відходить від зуба? Відповідь тут.
Консервативне лікування
Тонзиліт, викликаний бактеріями, лікують за допомогою антибіотиків. Ці препарати впливають на джерело захворювання і суттєво знижує ризик розвитку ускладнень (уражень нирок, серця).
Зазвичай буває достатньо антибіотиків пеніцилінового ряду для прийому внутрішньо (амоксицилін, флемоксин-солютаб). Це ефективні, і в теж час цілком безпечні препарати, дозволені до застосування навіть при вагітності.
У разі алергії на пеніциліни препаратами вибору є макроліди (азитроміцин) і цефалоспорини для прийому всередину. Важкий стан або відсутність ефекту служить показанням для внутрішньом’язового введення антибіотиків.
Фото: Антибіотики Амоксицилін та Азитроміцин
Крім антибіотиків, при ангіні та загостренні хронічного тонзиліту призначається таке лікування:
- Дезінтоксикація. Включає рясне вітамінізоване пиття (компоти, чай з лимоном, відвар шипшини, морси).
- Симптоматична терапія. Застосування жарознижуючих засобів (парацетамол, аспірин, ібупрофен).
- Місцеве лікування. Полоскання розчинами антисептиків (фурацилін, мірамістин), спреї для горла («Тантум-Верде», «Гексорал», «Інгаліпт»), таблетки для розсмоктування з антисептиками і знеболюючими («Фарингосепт», «Гексорал», «Стрепсілс», «Лизобакт»).
Фото: Гексорал спрей і таблетки Фарингосепт
Лікування хронічного тонзиліту являє собою набагато більш складну задачу. Купірувати загострення зазвичай вдається успішно, а от назавжди позбутися від хвороби, зупинивши патологічний запальний процес, надзвичайно важко, часто неможливо.
Терапія обов’язково повинна бути комплексною і включати наступні ланки:
- Антибіотики. призначаються курсом після дослідження мазка з мигдаликів на флору і чутливість до антибіотиків. Підбирається максимально активний і найменш токсичний препарат.
- Місцева обробка антисептиками:
- вдома здійснюється шляхом щоденних полоскання розчином морської солі (1 ч. л. на склянку води), розчином солі та соди з йодом (по ? ч. л. солі і соди, пара крапель йоду на склянку води), спиртовим розчином хлорфилипта (1 ч. л. на склянку води), фурацилліном, мірамістином. Курсами призначаються антисептики у вигляді спреїв і таблеток для розсмоктування, обробка мигдаликів розчином Люголя з гліцерином, йодинол, прополісом.
- в умовах поліклініки проводиться промивання лакун розчинами антисептиків чи антибіотиків із спеціального шприца і лікувальний пломбування лакун з введенням в них лікарських паст.
- Фізіотерапія. УФО, лазер, промивання лакун на ультразвуковому апараті, фонофорез, УВЧ та магнітотерапія на лімфовузли.
- Зміцнення иммуннитета. Імуномодулятори, вітаміни, раціональне харчування, загартовування.
Фото: Промивання лакун
Хірургічне лікування
Оперативне лікування тонзиліту – видалення мигдалин (тонзилектомія) в даний час застосовується надзвичайно рідко, оскільки навіть пошкоджені гланди продовжують виконувати захисну функцію.
Фото: Тонзилектомія
Показаннями до тонзилектомії служать важкі форми тонзиліту з відсутністю ефекту від консервативного лікування, наявність або висока загроза формування ускладнень (міокардиту, вад серця, гломерулонефриту).
Проводиться тонзилектомія в умовах ЛОР-стаціонару, під місцевим знеболенням, у дітей все частіше використовується загальний наркоз.
Як прибрати в домашніх умовах
Гнійні пробки з поверхні мигдалин можна і потрібно прибирати. Найкраще цю процедуру проведе лікар, але якщо вони постійно утворюються, слід навчитися видаляти гнійники самостійно.
М’які поверхневі пробки досить легко виполіскуються, а ось більш щільні і глибокі доведеться видавлювати.
Для цього вам буде потрібно ложка або шпатель, на який намотують бинт. Бинт змочують розчином антисептика (будь-який, який є будинки – Люголь з гліцерином, йодинол, фурацилін, на крайній випадок і розчин солі з йодом підійде).
Фото: Спрей Люголь
Широко відкривши рот перед дзеркалом, підведіть шпатель до мигдалині і акуратно натискайте їм під пробкою, поки вона не вийде. Після процедури обов’язково прополощіть горло.
Відео: лікування тонзиліту
Лікування у дитини
Лікування повинно бути призначене тільки лікарем, проводити експерименти з домашніми і народними засобами лікування ангіни неприпустимо – це загрожує серйозними ускладненнями.
Основні принципи лікування тонзилітів у дітей не відрізняються від таких у дорослих, але вибір препаратів дещо інший.
Дітям протипоказані деякі антибіотики, а дітям до 3-х років не можна користуватися антисептиками у вигляді спреїв у зв’язку з високою загрозою виникнення ларингоспазму.
Крім того, малюки не можуть полоскати горло, розсмоктувати таблетки, і місцева терапія у них зводиться до обробки поверхні мигдалин.
Відео: хронічний тонзиліт у дитини
Дієта ?
Під час ангіни та загострення хронічного тонзиліту призначається багата вітамінами, легкозасвоювана їжа.
Оскільки виражені болі в горлі і утруднене ковтання, страви подаються в рідкому і напіврідкому вигляді (супи, пюре, каші), теплі (не гарячі!). Виключаються продукти, здатні подразнювати слизову оболонку мигдалин – приправи, мед, гостра і солона їжа. Обов’язково рясне пиття.
Під час ремісії хронічного панкреатиту харчування має бути збалансованим, багатим вітамінами, мікроелементами.
Рекомендується щоденне вживання свіжих фруктів, овочів, в раціоні обов’язково має бути присутнім білок тваринного походження (м’ясо, риба). Мед у цей період дозволяється, а от гострі і солоні страви, як і раніше краще виключити.
Профілактика ?
Профілактика тонзилітів полягає в:
- зміцнення захисних сил організму;
- запобігання провокуючих факторів, наприклад, переохолодження;
- своєчасної санації вогнищ інфекції в ЛОР-органах і зубах – лікуванні карієсу, отиту, гаймориту і т. д.
Для профілактики загострень хронічного тонзиліту важливо своєчасно проводити профілактичні курси лікування (місцеві антисептики, фізіотерапія), щодня полоскати горло розчином морської солі, лікарських трав (ромашки, календули).
Фото: Відвар календули і ромашки
Відео: як зміцнити імунітет
Фото ?
Фото: Гнійні пробки при фолікулярній ангіні
Фото: при лакунарній ангіні
Фото: при хронічному тонзиліті
Познайомтеся з будовою зуба людини на фото.
Чому виникає запах аміаку з рота? Дізнайтеся тут.
Скільки коштують вставити зуби? Відповідь у цій статті.
Часті питання ?
Чим викликані гнійники на гландах без температури і без болю?
Гнійники без температури і болю – типовий симптом хронічного тонзиліту поза загострення.
Навіть якщо немає погіршення стану, мікроорганізми постійно знаходяться всередині крипт, а продукти їх життєдіяльності разом з клітинами слизової і залишками їжі утворюють казеозные маси – пробки, які не відокремлюються самостійно через запальних спайок.
Фото: Хронічний тонзиліт
Незалежно від причин виникнення і наявності супутніх симптомів, гнійники на мигдалинах обов’язково потрібно усувати, проводячи при цьому загальне лікування. В іншому випадку запальний процес буде постійно прогресувати, викликаючи все більш глибокі ушкодження, і може закінчитися формуванням небезпечних для життя ускладнень.