Моє захоплення присадибною птахівництвом почалося досить незвично: чоловік дуже любив пити сирі курячі яйця. Щоб мати на подвір’я власних курей-несучок, які несли б смачне якісне яйце, 17 років тому я звернулася на птахофабрику. І все було б добре, та тільки вік цих несучок виявився дуже коротким. Мені ж дуже хотілося придбати курей тривалістю життя щонайменше п’ять років, саме такі були колись у моїх батьків на подвір’ї. Їхні домашні курочки добре неслися, були невибагливі, не хворіли і не боялися холодів.
Я діяв методом проб і помилок. Намагалася купувати птицю різних породу любителів, але нічого путнього у мене на перших порах не виходило. Надивившись на мої митарства, чоловік вирішив допомогти і в один прекрасний день привіз куплену на пташиному ринку в Москві парочку досить великих курчат невимовної краси. Я як побачила їх, так і ахнула. Буквально закохалася з першого погляду! Мені захотілося дізнатися все про цю дивну породу: стала шукати спеціальну літературу, але в наших білоруських виданнях ніякої інформації про диво-курочках не знайшла. Змогли допомогти лише друзі з Росії, вони передали мені кілька цікавих книг про породи курей. Виявляється, у мене на подвір’ї виявився блакитний кохінхіни! Тут я буквально «захворіла» породистою птахом: друзі допомогли зв’язатися з відомими російськими птахівниками-любителями і вченими і придбали для мене браму світлу і куропатчатую, кохинхинов чорних і блакитних, фавероль, росіян чубатих, орловських, кучинських, шовковистих білих, голошейных. У 90-ті роки я не бачила таких гарних курей ні на одному подвір’ї!
Я також сформувала племінне стадо з курей мясояичных і яєчних порід. Мені хотілося, щоб курочки були не тільки прикрасою двору, але й давали корисне м’ясо і дієтичне яйце, які за смаковими якостями не порівняти з промисловими. Я постійно розширювала свої контакти, знайомилась з птахівниками-аматорами з Росії, України, набувала інкубаційне яйце для оновлення стада. Звичайно, ціни там дуже високі, але чого не зробиш для збереження і поліпшення елітних порід.
Розведення птиці виявилося досить вигідним для сімейного бюджету, так як курочки досить скоростиглі і радують господарів якісними, екологічно чистими дієтичними продуктами. Півні мясояичных порід до 6-7 місяців важать від 3,5 до 5,0 кг, а кури — до 3,5. Кури яєчних порід починають нестися до 5-місячного віку, а їх послід є цінним біологічним добривом для саду та городу.
Вирощування курей на подвір’ї може бути дуже рентабельним, якщо є умови і господарські можливості. Для утримання пернатих можна використовувати будь-які приміщення, де є дах і не продуваються вітром стіни, які повинні захищати від несприятливих погодних умов, бути сухими, теплими і створювати непереборну перешкоду для хижаків і гризунів. Кури — самі невибагливі мешканці пташиного двору, їх можна утримувати як на обмежених територіях, так і на дачних ділянках.
Самим простим, але дорогим варіантом є покупка молодиць в 120-150-денному віці. Однак їх можна виростити й самостійно, купивши здорових добових курчат з м’яким животом і зарубцевавшейся пуповиною, з блискучим рівним пухом, підібганими крилами і повними зобика.
В результаті ви отримаєте власний досвід вирощування молодняку птиці і не буде так страшно на наступний рік, коли вам захочеться збільшити поголів’я пернатих на подвір’я. Для того щоб отримати з десяток хороших несучок, необхідно взяти на вирощування в два рази більше добових курчат, тому що серед них буде багато півників, та й не всі курчата відрізняються відмінним здоров’ям. У півторамісячному віці птенчики вже добре розрізняються за статевими ознаками.
Зайвих півників реалізуйте або далі откармливайте на м’ясо. Вирощування курчат можна починати і в лютому (я про це напишу пізніше). А з березня, коли зійде сніг, молодняк вже зможе гуляти у вас в теплиці, а якщо не буде холодно, то і у дворі. До кінця липня ваші курочки занесуться.
Якщо ви вирішили для себе, що будете постійно займатися розведенням птиці на подвір’я, то придбайте домашній інкубатор, щоб в будь-який зручний час виводити курчат, а надлишки продукції продавати, тим самим окупаючи витрати на вирощування молодняку. Великі інкубатори купувати не раджу, достатньо придбати їх ємністю на 60-100 яєць. Виводимість курчат складає приблизно 70-75%. Інкубатори не тільки дуже швидко окупляться, але ви зможете на них навіть заробити, якщо завоюєте авторитет в своєму населеному пункті: будете приймати у населення яйця на інкубацію і виводити здорових курчат для замовників. Для інкубації не рекомендується брати яйця, отримані протягом перших двох місяців, так як вони дуже дрібні, тому якість молодняку буде невисока.
Крім вирощування курей мясояичных і яєчних порід на подвір’ї раз на рік, у квітні — травні, здобуваю на птахофабриці бройлерних курчат, виділяю для них окремо стоїть сарайчик і откармливаю 2-2,5 місяці. Зі збільшенням строків вирощування бройлерів на м’ясо збільшується їх жива маса і пропорційно — витрати кормів.
Для успішної відгодівлі бройлерів краще відбирати курчат з товстими лапками, забезпечивши їх теплим приміщенням і якісними кормами. Перший місяць годую їх комбікормом, а потім перекладаю молодняк на кормосуміші, мішанку, додаю в раціон вітаміни і мінерали, постійно даю зелень, терту моркву, буряковий і капустяний лист.
В теплу сонячну погоду випускаю молодих курочок на прогулянку, але місце вигулу обмежую, щоб курчата менше рухалися, а більше лежали і швидше набирали вагу. Від 30 курчат отримую десь 60-75 кг м’яса. Після закінчення відгодівлі сарай мою, дезінфікую і просушую.
Процес вирощування курчат можна повторити, максимально використовуючи для годівлі птиці рослинні відходи. Так можна мати стабільний дохід протягом усього теплого часу року. Але якщо ви ніколи раніше не працювали з птахом, то щоб уникнути можливих невдач і фінансових втрат раджу почати з невеликого поголів’я пернатих.
Думаю, я зацікавила вас присадибною птахівництвом. З чого ж слід починати? Перш за все ознайомтеся з відповідною літературою і вирішіть, з якою породою курей ви будете працювати. А зараз я хочу познайомити вас з моїми улюбленими пернатими вихованцями.
БРАМА СВІТЛА
Ця порода підкуповує своєю декоративністю. В минулому її називали Брахмапутрой. Тип м’ясної продуктивності птиці. Добре пристосовується до сирого холодного клімату. Кури починають нестися пізно, забарвлення шкаралупи яєць кремовий. Для розведення породи потрібні невеликі вигули. Кури відрізняються спокійною вдачею, довірливістю, легко приручаються, вигул птиці обмежую невисокою сіткою. Для отримання потомства тримаю одного півня і 3-4 курей (не більше), інакше виходить багато незапліднених яєць. Жива маса курей — 3,0—4,0 кг, півнів — 4,0—5,0 кг, Несучість 120-130 яєць.
БРАМА ЗОЛОТИСТА
Ноги у птиці жовтого кольору, оперені середній і зовнішній пальці, добре розвинені пір’я на гомілках. Збереження дорослих курей становить близько 90%, молодняку — близько 70%. Жива маса курей — 3,5—4,0 кг, півнів — 4,0—5,5 кг. Несучість 160-180 яєць, маса около60 г, колір шкаралупи світло-коричневий.
БРАМА КУРОПАТЧАТАЯ
Птах наділена красивим тулубом і гордою поставою. Оперення рясне: пишна грива покриває плечі, оперення ніг надає осанистость і ваговитість. Хвіст у півня невеликий, чорний, косицы розходяться в різні сторони. Голова невелика з округлим випуклим лобом, гребінь трояндоподібний, що складається з трьох листочків, які зростаються між собою в передній і задній частинах. Ці курочки не мають звички літати, їх можна випускати на вигул і поза вольєра, вони не тільки не псують газон, але і є його окрасою. Жива маса курей — 3,5—4,5 кг, півнів — 4,5—5,5 кг, Несучість 160-180 яєць, маса їх около60 г, колір шкаралупи світло-коричневий.
БРАМА ПАЛЕВА
Різновид породи брама. Дзьоб короткий і кремезний, загнутий, жовтого кольору. Сережки невеликого розміру, ледве помітні, мочки червоні. У добовому віці півники світліше курочок. Курочки оперяють швидше півників. Жива маса курей — 3,5—4,0 кг, півнів — 4,0—5,5 кг. Несучість 160— 180 яєць масою около60 г, колір шкаралупи світло-коричневий.
Т. А. НЕХЛЕБОВА
