Зміст:
Плитка для цоколя: клінкер і його характеристики
Плитка для облицювання цоколя будинку: інші варіанти
Як укладати плитку для цоколя: тонкощі і нюанси
Практично у всіх ста відсотках випадків оздоблення цоколя будинку проводиться за допомогою різного роду плитки – бувають, звичайно, винятки, але трапляються вони в основному від незнання людей, наскільки схильні до пошкоджень дана частина фасаду. Взагалі плитка для цоколя – це самий оптимальний варіант, і серед матеріалів цього типу можна знайти облицювання на будь-який розмір гаманця. Саме про всіх цих різновидах цокольної плитки і піде мова в цій статті – разом з сайтом stroisovety.org ми вивчимо різновиди цього оздоблювального матеріалу, ознайомимося з їх особливостями і розглянемо процес самостійного укладання цокольної плитки.
Плитка для цоколя: клінкер і його характеристики
Клінкер – це найбільш поширений матеріал, який застосовується для обробки цоколя. Існує клінкерна цегла, клінкерна плитка, яка, за твердженням знавців, для цоколя є оптимальним варіантом. Серед її якостей можна відмітити високу міцність і здатність витримувати дуже низькі температури – така плитка має практично нульовий здатністю вбирати вологу, завдяки чому вона служить довше, ніж клей, використовуваний для її установки.
Існує два типи клінкерної фасадної плитки, які обумовлені способом їх виробництва.
На вигляд вони не відрізняються один від одного, але… Машинний метод пресування дозволяє виготовити плитку дуже високої щільності – це дуже висока міцність, морозостійкість і всі інші характеристики даного обробного матеріалу для фасаду. Хочете отримати красивий, якісний і довговічний цоколь? Значить потрібно віддати перевагу саме клінкерної фасадної плитки, виготовленої методом машинного пресування.
Плитка для облицювання цоколя будинку: інші варіанти
Клінкерна плитка для цоколя – відмінний варіант, але крім неї існують і інші матеріали, які по багатьом своїм параметрам мало чим поступаються їй. До таких оздоблювальних матеріалів можна віднести наступні види.
Крім перерахованих вище матеріалів, існують і інші варіанти оздоблення цоколя. Наприклад, керамічна плитка для цоколя – будь-який подібний кахель, маркування якого міститься сніжинка, що позначає стійкість до морозу, може бути використаний для обробки цоколя. Як варіант, від плитки взагалі можна відмовитися на користь сучасних, а головне, більш дешевих цокольних панелей або декоративних штукатурок. В принципі, вибирати вам – єдине, що тут можна додати, так це сказати про те, що практично вся цокольна плитка служить досить довго. Різниця між ними полягає у зовнішньому вигляді, деяких технічних характеристиках і, природно, тонкощі і нюанси укладання, про яких і піде розмова далі.
Як укладати плитку для цоколя: тонкощі і нюанси
Основна проблема облицювання цоколя плиткою (неважливо який) укладається у великій протяжності горизонтального ряду – навіть професіоналу важко витримати горизонталь шва на протяжності всього цоколя. Саме з цієї причини особливу увагу потрібно приділити першому ряду – як правило, він укладається по горизонтально встановленої направляючої. До цоколя чітко за рівнем кріпиться довга і рівна рейка (в основному використовуються для цієї мети гіпсокартонні профілі), яка і використовується в якості підстави для першого ряду. Коли вся верхня частина, розташована над профілем, буде облицьована, рейка знімається і проводиться укладання решті плитки.
Це не єдиний нюанс, з яким доведеться зіткнутися в процесі облицювання цоколя плиткою.
В принципі, це все нюанси, характерні для більшості цокольної плитки. У всьому іншому її укладання мало чим відрізняється від подібного процесу, виробленого всередині приміщення.
І на закінчення теми про те, як укладається плитка для цоколя і які вона має особливості, скажу кілька слів про фіброцементних панелях – це, звичайно, не зовсім плитка, але в деякому роді їх можна назвати й так. По суті, це плитка великого розміру (або цокольний сайдинг), при виготовленні якої застосовуються нанотехнології – всередину цього матеріалу впроваджуються особливі капсули, які працюють як губка. Вони вбирають в себе надлишки вологи і при необхідності віддають їх назад – таким чином підтримується стабільна вологість оздоблювального матеріалу, в результаті чого він зі стійкістю олов’яного солдатика переносить будь-які примхи погоди.
Автор статті Олександр Куликов