Пітливість – давньогрецьке слово. За своїм складом складається з двох грецьких слів – надмірно і піт. У медичній термінології має назву «гіпергідроз». Пітливість розрізняють двох видів – загальна і локалізована.
Загальна пітливість виникає при впливах високих, жарких температур навколишнього середовища. Під час важких фізичних навантажень, емоційних і стресових напружень. Також може виникати, якщо людина хвора деякими хворобами, такими як туберкульоз, розлад нервової системи, або в разі різкого зменшення вмісту глюкози в сироватці крові.
Локалізована пітливість. До неї відноситься пітливість великих складок на тілі людини і долонно-підошовна пітливість. Іноді вона приймає форму вегетосудинної дистонії, і просто може бути результатом поганої особистої гігієни. Відмінною передумовою може бути використання вузької прогумованої взуття (особливо у людей, які страждають плоскостопістю), одягу з синтетичної тканини і т. д.
Пітливість дозволяє розвиватися гнійної та грибкової сфері. Змінюється кислотність шкіри, вона розм’якає і набухає. У медицині такий процес має назву – мацерація.
Є люди, для яких пітливість є, чи ні постійним супутником у житті. Вони відчувають жахливий дискомфорт в оточенні інших, так і власні відчуття залишають бажати набагато кращого. Незважаючи на всю складність ситуації, вирішити її можна за допомогою простих народних рецептів. Отже,
Народні засоби від пітливості.
Яблучний оцет. Ретельно вимити водою з милом пахви або ноги, а потім обтертися рушником, просоченим яблучним оцтом. В результаті отримуємо відразу три переваги: знищуємо бактерії, з-за яких власне і з’являється запах, яблучний оцет чудово тонізує шкіру і сприяє відновлення кислотного балансу.
Борна кислота. Щоранку, протягом тижня, вранці ретельно мийте ноги простою водою. Потім в чисті шкарпетки (кожен день нові) в пальцеву область насипати одну ложечку борної кислоти і взувайте на ноги. В таких шкарпетках залишайтеся цілий день. Перед сном ноги знову вимити звичайною водою і лягайте спати з відкритими ногами. Тижні достатньо. Якщо пітливість повернеться, процедуру можна повторити.
Спітнілі долоньки. Настоянка з кори дуба на молоці. Кору дуба сильно подрібнити. Взяти обсяг однієї столової ложки, залити склянкою молока і варити близько 30 хвилин. Отриману масу процідити і додати половину склянки простої води. В отриманому складі парити долоні. Цю процедуру застосовувати кожен вечір. З часом пітливість буде помітно зменшуватися. Отриманий засіб можна використовувати повторно, достатньо лише зберегти його в холодильнику. Чудово пом’якшує і поживно діє на шкіру рук. А головне – лікує.
Збір з трав. Необхідно зібрати наступні трави: м’яту, ромашку, шавлія, чистотіл та кропиву. Всі трави ретельно подрібнити і перемішати. Взяти по щіпці і покласти в кожен носок. В таких шкарпетках перебувати весь день. При ходьбі суміш трав, досить швидко, подрібнюється до стану порошку і її присутність зовсім не помітно. Увечері шкарпетки можна струсити і злегка випрати, або ж на ранок взяти нові. Буквально через кілька днів не буде ні запаху, ні можливих маленьких тріщинок, іноді утворюються на огрубілою шкірі стоп.
Кроповий душ. Даний спосіб рекомендований для людей, з яких пот «градом» ллється. Сенс його в наступному. Висушений кріп покласти у відро і залити окропом. Дотримання будь-яких пропорцій не обов’язково. Настоювати протягом години. Коли приймаєте душ, обливайтеся звичайною простою водою, а потім теплою настоянкою з кропу. Злегка обітріться рушником і лягайте спати. Ранок можна обтертися вологим рушником, якщо залишилися неприємні відчуття. Проробляючи цю процедури близько двох тижнів, виділення поту можна різко скоротити і прийти в норму. Якщо є, в цю настоянку можна додати чистотіл, хрін, лопух і березові листя. Застосовуючи такий душ пару місяців про поті «градом» можна забути.
Холодна вода. Ранок, у ванній помийте стопи ніг теплою водою, 35-38 градусів, кілька хвилин. Ноги не витирайте, а продовжуйте ранкові процедури (умивайтеся, чистіть зуби). За цей час стопи ніг висохнуть. З кожним днем зменшіть температуру води на два градуси. Поступово ви дійдете до температури холодної зимової води. Дійшовши до цієї позначки, ви забудете про пітливості, а заодно і про нежиті, і про застуді.
