Зміст:
Піддони для душових кабін: розміри і форма мають значення
Установка піддону для душової кабіни в залежності від його типу
Піддон можна назвати підставою душової кабіни, на яку встановлюється все інше обладнання та необхідні пристосування. Саме він повною мірою обумовлює і зручності використання душової кабіни, і її функціональність. Про нього піде мова в цій статті, в якій разом з сайтом stroisovety.org ми розглянемо піддони для душових кабін, вивчимо всі різновиди і визначимося зі способами їх встановлення.
Піддони для душових кабін: розміри і форма мають значення
Ні для кого не секрет, що сучасні душові кабіни, а вірніше їх піддони, виготовляються з акрилу. Пояснення такому явищу досить просте – цей матеріал дозволяє досить просто виготовити виріб практично будь-якої форми та конфігурації. Саме в цьому і полягають основні відмінності, які можуть мати акрилові піддони для душових кабін.
Почнемо з розмірів – вони, як правило, стандартні, але можуть бути і деякі відхилення від уніфікації. Єдине, що практично завжди залишається без змін, так це кратність лінійних розмірів (довжини сторін) десяти. Найменший з цих розмірів – 700мм, за умови, що друга сторона має більший розмір (наприклад, 1000мм).
Тут слід згадати, що піддон під душову кабіну може бути рівностороннім і неравносторонним. Під рівностороннім піддоном розуміються вироби з габаритами 800х800мм, 900х900мм, 1000х1000мм і 1200х1200мм. Якщо говорити про неравносторонних, то їх відмінність полягає в нерівних габаритах сторін, які можуть бути змінені, як і говорилося вище, кратно 10мм. Такі піддони для душових кабін можуть мати розміри 800х1200мм, 900х1200мм, 1000х1500мм і т. д. Варіантів тут багато, і в цьому відношенні піддон можна підібрати під будь-які габарити ванної кімнати.
Тепер трохи про формах. Тут різноманітність не так велико, як їх габаритний ряд. Як правило, існують кутові піддони для душових кабін і не кутові (прямокутні, овальні). Думаю, тут питань виникати не повинно – кутові використовуються для монтажу кабінки в кутку приміщення, а прямокутні або овальні можуть встановлюватися як в кутку, так і в будь-якому іншому місці ванної кімнати, навіть посередині приміщення.
Ще один важливий чинник, який відрізняє ці вироби один від одного, це висота піддону душової кабіни. В принципі, як глибокі, так і низькі піддони зі своїми завданнями справляються відмінно – тут визначальним фактором вибору скоріше є зручність його експлуатації. Простий приклад – людям у похилому віці або з хворими ногами краще віддати перевагу низьким піддонів. Що стосується глибоких виробів цього класу, то використовувати їх краще для великих кабін, в яких можна приймати душ і навіть ванну в полусидящем положенні. Щодо цих відмінностей душових піддонів також можна відзначити і той факт, що низькі вироби встановлюються капітально і не мають ніякої можливості простий перевстановлення. У цьому їх набагато перевершують глибокі піддони, що встановлюються на металевому каркасі, який дозволяє досить просто обслуговувати приховані під ним комунікації.
Установка піддону для душової кабіни в залежності від його типу
Є лише один фактор, що впливає на технологію, згідно з якою виконується установка піддону душової кабіни. Це наявність або відсутність рами. Як і говорилося вище, монтажної металевою рамою обладнуються виключно глибокі душові кабіни. Звідси і дві різні технології монтажу. Почнемо, мабуть, з самої складної – це установка піддону на каркас.
Найважчим у цій справі є складання піддону душової кабіни, а вірніше його рами суті, її потрібно буде не тільки збирати, але й одночасно кріпити на піддоні. Принцип такий. Піддон перевертається догори ногами і до його дна саморізами певної довжини пригвинчуються несучі металеві балки – як правило, це труба квадратного перетину розміром 10 на 10мм. В залежності від форми піддону, трубки можуть прикручуватись або паралельно один одному, або хрест-навхрест під певним кутом (більш точну інформацію з цього приводу можна дізнатися з інструкції по збірці піддону).
У кожній з несучих трубок (зазвичай на кінцях) є отвори, в які вставляються довгі або короткі шпильки – вони одночасно забезпечують жорсткість країв піддону і служать ніжками, на які спирається піддон. Однією своєю стороною шпилька впирається вниз піддону – щоб забезпечити потрібну жорсткість його краях, вона фіксується в отворі трубки гайками і шайбами. На іншу сторону встановлюється спеціальний регульований підп’ятник.
Коли вся ця конструкція буде зібрана і встановлений зливний сифон, піддон перевертається як йому належить і встановлюється на вибране місце. Щоб зробити його установку виключно надійної, додатково практично у всіх кутових піддонах передбачаються кріплення до стін. У більшості випадків вони являють собою спеціальні кронштейни, які притягують піддон до стін. Ці кронштейни необхідні для того, щоб забезпечити нерухоме прилягання піддона до стін. Без них будь-герметик після деякого часу порушиться, і в стик між піддоном і стіною буде протікати вода.
Зовсім забув про процес нівелювання піддону щодо рівня горизонту – зробити це потрібно для того, щоб забезпечити якісний сток води. Для нівелювання піддону використовуються регульовані підп’ятники – скручуючи їх зі шпильки або, навпаки, накручуючи, потрібно домогтися необхідного положення піддону в площині. Після того, як піддон буде виставлений, не забудьте піджати підп’ятники контргайками.
Тепер кілька слів про те, як виконується установка низького і неглибокого душового піддону без рами. Тут все значно простіше, єдина заковика – це зливний сифон. Його потрібно встановити, підключити і перевірити на герметичність в саму першу чергу – по суті, вам доведеться повністю встановити піддон, не закріплюючи його. Після того, як ви переконаєтеся, що все зібрано нормально і немає течі, можна перейти до його капітального кріпленню.
Для цих цілей знадобиться від двох і більше балонів монтажної піни. Цей піддон просто приклеюється – його потрібно підняти над підлогою сантиметрів на п’ять, закачати під нього пару-трійку балонів піни, встановити на місце і навантажити важкими речами. Для розуміння, наскільки важкими повинні бути ці речі, скажу прямо, що мова йде про пару мішків з цементом. А щоб піддон не перекосило в яку-небудь сторону, на нього краще покласти щит, а вже його навантажувати цементом або чим-небудь іншим. Через 24 години вантаж можна знімати, а піддоном інтенсивно користуватися.
Ну і на закінчення хотілося б сказати, що є й інші піддони для душових кабін – їх називають накладними і виготовляють, як правило, із сталі. Застосовуються вони в стаціонарних кабінах, стінами яких є цегляна кладка або гіпсокартон. Емальовані піддони накладаються на невисоку цегляну кладку. Щоб зменшити її прогинання, порожнечу під таким піддоном заповнюють піском. Але це не обов’язково – в принципі, тут все залежить від товщини металу, що використовується для виготовлення піддонів.
Автор статті Олександр Куликов