Зміст статті:
Пароізоляція стін: для чого вона потрібна і коли без неї неможливо обійтися
Матеріал для пароізоляції стін: як вибрати найкращий варіант
Яким би сухим не здавався повітря, що знаходиться усередині приміщення, в ньому міститься чимала кількість парів вологи. І ніхто б на них не звертав уваги, якби в сучасному будівництві не стали використовувати енергозберігаючі технології. Утеплення (а вірніше самі утеплювачі) виявилися беззахисними перед вологою і парами, оскільки промокаючи, вони втрачають свою здатність утримувати тепло всередині приміщень. Для їх захисту використовують гідро – і паробар’єр – перший встановлюється зовні (в більшості випадків його використовують для захисту утеплювача від вуличної вологи), а другий зсередини приміщення. У завдання останнього входить вберегти утеплювач від парів води, що містяться у внутрішньому повітрі приміщень. Саме про нього і піде мова в цій статті, в якій разом з сайтом stroisovety.org ми розберемося з призначенням цього матеріалу, видами і способами їх використання.
Пароізоляція стін: для чого вона потрібна і коли без неї неможливо обійтися
На питання, навіщо потрібна пароізоляція стін, існує тільки одна правильна відповідь, який ми частково торкнулися трохи вище – принаймні, так він виглядає коротко. Якщо ж розглядати його більш широко, то слід торкнутися і тему вологообміну в приміщеннях, який відбувається незалежно від нашого бажання незримим для нас чином. Волога, що знаходиться в повітрі, а вірніше її надлишок, вбирається у стіни будинку або квартири, а при нестачі води в повітрі волога повертається назад із стін. Тепер судіть самі – куди, по-вашому, буде діватися надлишок парів води, якщо між ними і стіною встановіть утеплювач? Природно, вони будуть накопичуватися в ньому, ну а далі, як і було написано вище, заповнювати весь порожній простір між його волокнами і витісняти з них повітря, який, по суті, і є утеплювачем. Ні для кого не секрет, що вода у всіх своїх проявах таким зовсім не є.
Монтаж пароізоляції стін потрібен не у всіх випадках – важливою умовою поглинання утеплювачем парів вологи є різниця температур, яка значною мірою відчутна на зовнішніх стінах. Волога просто конденсує усередині утеплювача, перетворюючись в крапельки води – саме вони і є небезпечними для утеплювача. Якщо цього не відбувається, то й в установці пароізоляції немає потреби – наприклад, такий ефект відсутній на внутрішніх стінах будинку.
В цьому відношенні можна сформулювати ряд правил, коли без використання паробарьеров обійтися неможливо.
Дуже важливим моментом, супутнім пароізоляції стін зсередини і зовні, є наявність якісної вентиляції. Якщо говорити про внутрішню пароізоляції, то повинні провітрюватися внутрішні приміщення, якщо про зовнішньої пароізоляції, як у випадку з сайдингом, то тут необхідний вентиляційний зазор. Повітря, проходячи по ньому, видаляє надлишки вологи, яка осідає на паробар’єр.
Матеріал для пароізоляції стін: як вибрати найкращий варіант
На сьогоднішній день існують три основних типи матеріалів, застосовуваних для пароізоляції стін – всі вони відрізняються своїм пристроєм, властивостями і можливостями. Ознайомимося з ним більш детально, що дасть вам можливість вибрати серед них найкращий.
- Зовнішній паробар’єр – використовується поза приміщенням. До таких матеріалів можна віднести «Мегаизол-А», «Ізоспан-А» та їм подібні – їх використовують для захисту утеплювача, встановлюється зовні приміщення. Вони підходять для всіх видів вентильованих фасадів.
- Внутрішній паробар’єр, яскравим представником якого є матеріали «Ізоспан-В» і «Мегаизол-В». Це двошарова поліетиленова плівка, має антиконденсатної поверхнею.
- Пароізоляція з тепловідбивним екраном. Застосовується при утепленні таких приміщень, як лазні, сауни і т. д. Його основна відмінність полягає в наявності тепловідбивного екрану. До яскравим представникам подібної продукції можна віднести паробар’єри «Ізоспан FX», «Ізоспан FD» і «Ізоспан FS».
Загалом, принцип вибору пароізоляційних матеріалів досить простий, та й вибирати практично нема з чого. Є всього дві правильні рішення – мастика або мембрана. З мастикою все просто, а серед мембранних матеріалів вибрати необхідний буде не набагато важче.
В завершення теми кілька слів про те, як укладати пароізоляцію для стін. Існує дві виконавчі монтажні схеми – згідно з однією з них пароізоляція кріпиться безпосередньо до каркаса і притискається до утеплювача обшивальних матеріалом, а з іншого пароізоляційний матеріал притискається до каркаса брусом невеликого перерізу. Друга виконавча схема вирішення питання, як кріпити пароізоляцію до стіни, забезпечує вентиляційний зазор між паробар’єром і обшивкою стін, що дозволяє досить ефективно провітрювати простір в районі паробар’єра. У більшості випадків друга виконавча схема використовується при утепленні дахів. Всередині приміщення вона практично не застосовується, так як для її здійснення потрібно додатковий простір, який, як показує практика, навіть у таких невеликих кількостях зайвим не буває.
Наостанок додам той факт, що пароізоляція стін повинна виконуватися грамотно, оскільки це запорука комфортного мікроклімату в приміщеннях, досягти якого можна лише дотримуючись деякі правила монтажу. До них можна віднести укладання пароізоляції внапуск, пристрій тих же вентиляційних зазорів і створення так званої кругової пароізоляції, при якій укладений матеріал являє собою цільне покриття по стінах і стелі.
Автор статті Олександр Куликов